Рішення від 24.01.2017 по справі 920/33/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

24.01.2017 Справа № 920/33/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/33/17

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт.БизнесГруп», м. Покровськ Донецької області,

до відповідача - Сумської міської ради, м. Суми,

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 згідно ордеру серії СМ № 04.11.16/2 від 24.01.2017,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.02.2012 року, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова (ОСОБА_2), 8 (35/100 від 0,5120 га), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт.БизнесГруп» та Сумською міською радою, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим номером 396 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Суми 10 травня 2012 року за № 591010004000400; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 107, яке повернуте на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2012 року між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова (ОСОБА_2), 8 (35/100 від 0,5120 га), посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим номером 396 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Суми 10 травня 2012 року за № 591010004000400.

Пунктом 1.1 договору визначено, що орендодавець (відповідач) на підставі рішення Сумської міської ради від 25.06.2012 року № 1153-МР «Про поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» надав, а орендар (позивач) прийняв в оренду земельну ділянку (об'єкт оренди), яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова (ОСОБА_2), 8. Межі земельної ділянки на плані не зазначаються і в натурі (на місцевість) не виносяться. В оренду передається земельна ділянка площею 35/100 частин від 0,5120 га, що становить 7892 кв.м. на земельній ділянці знаходиться житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 2317127,68 грн. Категорія - землі житлової та громадської забудови

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2, 2.3 договору, земельна ділянка надається в оренду під розміщеним магазином, згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - землі громадської забудови. Договір укладається терміном до 25.01.2017 року. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Земельна ділянка передається в оренду за актом прийму-передачі, який оформлюється у термін не пізніше семи днів з моменту підписання договору та вступає в силу з моменту набуття ним чинності.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що орендареві (позивачу) передано в оренду умовну частку земельної ділянки прибудинкової території багатоповерхового житлового будинку, у складі якого є вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, в т.ч. і ті, що належать йому на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом від 22.06.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1455, межі якої на плані не визначені, в натуру (на місцевість) не винесені, а тому вказаний договір не відповідає вимогам матеріального права, суперечить діючому законодавству і має бути визнаний недійсним.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно статей 1, 15 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В даному випадку вищезазначена земельна ділянка, яка мала бути передана відповідачем позивачеві в оренду на підставі оспорюваного договору, фактично останньому передана не була, оскільки її межі в натуру (на місцевість) не виносились та на місцевості не встановлювалися, а встановлено межі земельної ділянки, яка складає всю прибудинкову територію житлового будинку, за адресою: м. Суми, вул. Кірова (ОСОБА_2), 8.

Таким чином, оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 16.02.2012 року не містить в собі такої істотної умови договору оренди землі, як об'єкт оренди, а фактично зазначена в акті приймання-передачі земельна ділянка, яка не є тим об'єктом оренди, який фактично займає та використовує позивач.

Вказані обставини свідчать про невідповідність оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 16.02.2012 року вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі» та частини першої статті 79 Земельного кодексу України.

Статтею 42 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення оспорюваного договору) визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

З наведеного випливає, що відповідачем в даному випадку не може бути надано вищезгадану земельну ділянку позивачеві в оренду.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього ж Кодексу.

Згідно із вимогами частин першої, четвертої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи усе вищевикладене, оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 16.02.2012 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по судовому збору в розмірі 1600,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.02.2012 року, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова (ОСОБА_2), 8 (35/100 від 0,5120 га), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт.БизнесГруп» (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Леніна, буд. 115, ідентифікаційний код 34305007) та Сумською міською радою (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23636315), посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим номером 396 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Суми 10 травня 2012 року за № 591010004000400.

3. Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23823253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт.БизнесГруп» (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Леніна, буд. 115, ідентифікаційний код 34305007) витрати по судовому збору в сумі 1600,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2017.

Суддя ОСОБА_3

Попередній документ
64368968
Наступний документ
64368970
Інформація про рішення:
№ рішення: 64368969
№ справи: 920/33/17
Дата рішення: 24.01.2017
Дата публікації: 02.02.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівля - продаж; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди