79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.01.2017р. Справа№ 914/2904/16
За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Вагонна Компанія”, м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область;
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 46 337, 75 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Сало О.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 10.10.2016 року;
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області 15.11.2016 року надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Вагонна Компанія” про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 46 337, 75 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.12.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).
З підстав зазначених в ухвалі суду від 05.12.2016р. розгляд справи відкладено на 12.12.2016р., а 12.12.2016р. на 11.01.2017р.
11.01.2017р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 23.01.2017р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору оренди №57/2014/КЕВ від 11.11.2014 року нерухомого військового майна, розташованому у Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, військове містечко №55, буд. №1 не виконав зобов'язання щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 42 070,24 грн. та за неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути пеню 4 267,51 грн.
В судовому засіданні 23.01.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю та стягнути 42 070,24 грн. орендної плати та 4 267,51 грн. пені. Представник позивача подав довідку від 20.01.2017р. № 201 про існування заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, що предметом даного спору.
Відповідач в черговий раз у судове засідання 23.01.2017р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов не надав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 23.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено таке.
Між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендар) у справі укладено договір оренди №57/2014/КЕВ від 11.11.2014 року нерухомого військового майна, розташованому у Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, військове містечко №55, буд. №1(надалі - договір).
Згідно з п.10.1. договору він укладений строком до 3-х років, що діє з 11.11.2014 року по 09.11.2017 року включно. Додатком №2 до договору додано Акт приймання - передачі нерухомого військового майна інв..№1, в/м №55, м. Львів, вул. Театральна, 22 площею 296,4 кв.м., що передається в оренду ТзОВ «Українська Вагонна Компанія». Акт належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками.
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (травень 2014 року) на рівні 7 506,26 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2., п. 3.3. договору).
Відповідно п.3.6 договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, на ступним за звітним.
Згідно з п.3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
До матеріалів справи позивачем надано претензії до відповідача щодо існування заборгованості зі сплати орендної плати, що залишена останнім без відповіді, акт звірки взаєморозрахунків, рахунки, які виставлялися відповідачу, копії банківських виписок про часткову оплату орендної плати.
Станом на день подання позову, на думку позивача, у відповідача станом на 01.11.2016р. існує заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 42 070,24 грн. за період з січня 2016р. по вересень 2016р. За несвоєчасну сплату орендної плати позивачем нараховано пеню у розмірі 4 267,51 грн.
Належних та допустимих доказів оплати заборгованості по орендній платі за в сумі 42 070,24 грн. на момент розгляду справи в суді відповідачем не надано.
Доказів повного чи часткового погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно приписів частини 3 статті 283 Господарського кодексу України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Приписами статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі здійснювалися орендні платежів за Договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість за Договором за період з січня 2016р. по вересень 2016р. в сумі 42 070,24 грн.
Відповідач проти вимог позивача не заперечив, допустимих доказів спростування наявності боргу чи його розміру не надав. Доказів проведення часткової чи повної оплати орендної плати не надав.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за Договором в сумі 42 070,24 грн., оскільки така обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.
Згідно з п.3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.3.6. договору орендна плата у розмірі 100% перераховується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Суд здійснивши перерахунок пені (ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день) дійшов висновку, що стягненню підлягає 4 252,08 грн. пені. В частині стягнення 15,43 грн. пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Вагонна Компанія» (80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Данила Галицького, буд. 158; ідентифікаційний код 34809964) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) 42 070,24 грн. орендної плати, 4 252,08 грн. пені та 1 376,35 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2017р.
Суддя Коссак С.М.