Кіровоградської області
26 січня 2017 рокуСправа № 912/4418/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4418/16
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Світанок", с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Добровеличківської районної державної адміністрації, смт. Добровеличківка Кіровоградської області
про визнання укладеною додаткової угоди.
представники:
від позивача - ОСОБА_1, адвокат, угода від 23.11.2016 р.;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Світанок" звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 17.03.2010 р. № 041036900005, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Світанок" та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, зареєстрованого в Добровеличківському відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.03.2010 р. № 041036900005, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі у редакції, запропонованій позивачем у прохальній частині позову.
У судовому засіданні 26.01.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи участі в судовому засіданні не брали, однак належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Добровеличківською районною державною адміністрацією ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 23.12.2016 р. (а.с. 66-67).
Згідно письмового відзиву на позов від 20.01.2017 р., відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся до відповідача з листом щодо поновлення дії договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах лише 07.10.2016 р., тобто з пропуском строку визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 68-69).
Третя особа у справі - Добровеличківська районна державна адміністрація вимог суду не виконала, письмових пояснень по суті пред'явлених позивачем позовних вимог до суду не надала.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.
01.03.2010 р. між Добровеличківською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Світанок" (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 21-23), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Тишківської сільської ради.
В оренду надається земельна ділянка загальною площею 150,55 га, в тому числі рілля- 150,55 га.
Договір укладено на шість років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).
У п. 43 Договору сторони визначали, що Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір підписано сторонами, скріплено печатками Орендодавця та Орендаря та зареєстровано в Добровеличківському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що вчинено запис від 17.03.2010 р. за № 041036900005.
Актом приймання - передачі підтверджується фактична передача земельної ділянки в користування Орендаря (а.с. 24).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3521786000:02:001:9112 (а.с. 42-44).
05.10.2016 р. Орендар направив на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення заяву про поновлення Договору, яка отримана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.10.2016 р. за № Т-17752/0/5-16 (а.с. 19-20).
До листа-повідомлення позивачем, додано, зокрема, проект додаткової угоди, за змістом якої запропоновано пункти 8 та пункти 9 Договору викласти в редакції, що є аналогічною відповідним умовам Договору (а.с. 29).
Листом від 04.11.2016 р. № Т-17755/0-9946/0/6-16, відповідач повідомив Орендаря про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення Договору враховуючи недосягнення домовленості щодо орендної плати і терміну дії Договору (а.с. 72).
Зазначаючи, що позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та належним чином виконувати умови Договору, зокрема, в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, про що Орендарем до суду подано відповідні докази (а.с. 39-41, 59-61, 75-77), враховуючи, що нормами законодавства України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до Договору для оформлення факту його поновлення і виникнення за Орендарем права оренди та зважаючи на факт відсутності заперечень з боку відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті господарський суд врахував наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.
Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.
Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, за наведеними вище нормами Орендодавцем землі, що отримана позивачем в оренду за Договором, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Одночасно, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.
Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).
Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у частинах 1 - 5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Як слідує з поданого позову та пояснень позивача, матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив, зокрема, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 р. № 3-312гс16.
Як визначено Вищим господарським судом України у постанові пленуму ВГСУ 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Господарський суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами в розумінні процесуального закону обставини користування орендованою земельною ділянкою та належного виконання обов'язків Орендаря за Договором в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.
Однак, як встановлено господарським судом, підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника позивача, всупереч умовам п. 8 Договору, за яким Орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію, Орендар звернувся до Орендодавця з пропозицією поновити дію Договору та надав відповідний проект додаткової угоди лише 05.10.2016 р.
Як вбачається з письмових пояснень позивача від 25.01.2017 р., Орендар до 05.10.2016 р. до відповідача щодо поновлення Договору оренди на той саме строк і тих саме умовах не звертався (а.с. 74).
Незважаючи на той факт, що пролонгація Договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається автоматично, проте в силу приписів ч. 8 ст. 33 зазначеного закону, у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.
Оскільки позивач не звертався у передбачений Договором строк з пропозицією до відповідача про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах і відповідна додаткова угода не була укладена між сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Договір оренди землі між сторонами не поновився, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі".
Аналогічну правову позицію міститься у постанові Вищого господарського суду України від 17.05.2016 р. у справі № 912/3019/15.
Господарським судом також встановлено, що на звернення позивача від 05.10.2016 р. відповідачем надано обґрунтовану відповідь про заперечення у поновленні Договору, що, в свою чергу, спростовує доводи позивача в цій частині (а.с. 72).
Таким чином, відсутність заперечень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору обумовлена відсутністю відповідного звернення Орендаря про свій намір на поновлення Договору.
Ані до закінчення строку Договору, ані протягом місяця після його закінчення, жодна із сторін Договору не пропонувала іншому для підписання Додаткову угоду про поновлення його дії на той саме строк і на тих саме умовах.
А отже, сторонами, зокрема, позивачем, не було дотримано визначеної ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури для поновлення Договору, що виключає можливість його поновлення.
Звернення ж позивача у жовтні 2016 року до відповідача щодо поновлення Договору на той саме строк і на тих саме умовах свідчить про недотримання позивачем визначеної ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спеціальної процедури.
Оскільки додаткова угода до Договору у визначений законом строк сторонами не була укладена, Договір припинив свою дію.
Також господарським судом з'ясовано, що позивач, визначеним законом (ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), правом на оскарження в суді відмови, а також зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, не скористався.
Таким чином, за умов відсутності юридичного факту поновлення Договору на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення між сторонами додаткової угоди у визначений чинним законодавством строк, господарський суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
Отже, позивач, всупереч вимог ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними доказами порушення його права, зокрема, обумовленого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з метою захисту якого він звернувся до суду з даним позовом.
При цьому, господарський суд вважає безпідставним посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 р. № 6-2540цс16, з огляду на те, що вказана позиція стосується переважного права Орендаря на укладення договору, наявність та підстави набуття якого врегульовані ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а не правовідносин, які виникають при автоматичній пролонгації договору на той самий строку та на тих самих умовах та врегульовані ч. 6 ст. 33 зазначеного вище Закону.
Недоречним господарський суд вважає також посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, оскільки в рішеннях, на які посилається позивач, йдеться про "правомірні очікування" особи у випадку дотримання нею всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, чого не було зроблено позивачем.
Твердження представника позивача у судовому засіданні про конклюдентність дій сторін господарський суд вважає хибними, оскількт вони суперечать вимогам ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
З огляду на зазначене вище, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та відсутність правових підстав для його задоволення.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Копію рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення
відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26;
третій особі (Добровеличківській РДА) за адресою: Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Незалежності, 112.
Повне рішення складено 30.01.2017 року.
Суддя Л.С. Вавренюк