79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.2017р. Справа № 914/2924/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком», м. Київ
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів
до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ
про визнання договору поруки припиненим
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 15.12.2014 р.)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ про визнання договору поруки припиненим.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.11.2016 р. призначив розгляд справи на 05.12.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між відповідачами 30.03.2005 р. був укладений кредитний договір №345-СВ. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір поруки №52-СВ/SUR від 04.03.2010 р., за яким позивач виступав поручителем за належне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань перед відповідачем-2 за кредитним договором. Внаслідок внесення змін до кредитного договору додатковою угодою №22 від 19.06.2015 збільшено обсяг відповідальності поручителя без його погодження, що є підставою для визнання поруки такою, що припинилась у відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України. Таким чином, позивач просив суд визнати припиненим договір поруки №52-СВ/SUR від 04.03.2010 р., укладений між ТзОВ «Лендком», ПАТ «Іскра» та ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідач-1 явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судових засіданнях представник відповідача-2 проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
21.12.2016 р. представником відповідача-2 було подано через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 р. у справі №910/19349/16.
Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
При цьому пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
В клопотанні про зупинення провадження у даній справі представник відповідача не зазначив обґрунтованих причин неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 р. у справі №910/19349/16, не вказав обставин, які не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
З огляду на викладене, клопотання про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, суд встановив наступне.
30.03.2005 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (банк) та Публічним акціонерним товариством «Іскра» (позичальник) було укладено кредитний договір №345-СВ.
За цим договором банк (відповідач-2) відповідно до умов та на термін договору надає позичальнику (відповідачу-1) револьверну кредитну лінію (надалі - фінансування) з загальною сумою фінансування 1 500 000,00 грн. доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро або гривні.
В подальшому до кредитного договору неодноразово укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни та доповнення до нього (в тому числі щодо загальної суми та терміну фінансування).
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 04.03.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (банк), Публічним акціонерним товариством «Іскра» (позичальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком» (поручитель) було укладено договір поруки №52-СВ/SUR.
Згідно з п. 1.1. договору поруки відповідно до умов кредитного договору №345-СВ від 30.03.2005 р., укладеного між банком (відповідачем-2) та позичальником (відповідачем-1), поручитель (позивач), як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити банку за його першою вимогою, всі необхідні платежі за кредитним договором, зокрема погасити кредит загальною сумою до 1 413 400,00 євро та сплатити відсотки, комісійні та інші платежі, що належать до сплати позичальником відповідно до умов кредитного договору, в тій же сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено кредитним договором.
В подальшому до договору поруки укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни та доповнення до нього.
Позивач звернувся з позовом до суду про припиненим договору поруки №52-СВ/SUR від 04.03.2010 р. у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його погодження відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для встановлення поруки є договір, який створює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
На поруку поширюються загальні умови виконання зобов'язань, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Главою 50 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено перелік підстав припинення зобов'язання.
Зокрема, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як зазначено у п. 4.1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.112014 року №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням.
Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.
Господарські суди мають враховувати, що згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.
У разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.07.2015 р. сторони уклали додаткову угоду №5 до договору поруки №52-СВ/SUR від 04.03.2010 р.
Вказаною додатковою угодою сторони змінили п. 1.1. договору поруки, згідно якого відповідно до умов кредитного договору №345-СВ від 30.03.2005 р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього), укладеного між банком та позичальником, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити банку за його першою вимогою, всі необхідні платежі за кредитним договором, зокрема погасити кредит загальною сумою до 10 186 000,00 доларів США з терміном кредиту до 31.03.2016 р. та сплатити відсотки, комісійні та інші платежі, що належать до сплати позичальником відповідно до умов кредитного договору, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено кредитним договором.
Також у пп. «h» п. 2.1. договору поруки зазначено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджений зі всіма умовами кредитного договору та дає згоду на будь-які нові умови кредитного договору автоматично, з моменту їх внесення в кредитний договір та збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з такими змінами.
З огляду на наведені обставини, позивачем було погоджено збільшення обсягу його відповідальності.
Слід також зазначити, що рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 р. у справі №910/19349/16 стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Іскра» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №345-СВ від 30.03.2005 р. (з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами, додатками до нього) у розмірі 9 833 554 долари США 73 центи та 6 279 446 грн. 87 коп. та суму заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №06.1-20/78 від 14.12.2012 р. (з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами, додатками до нього) у розмірі 817 840 доларів США 40 центів, а всього разом - 10 651 395 доларів США 13 центів та в розмірі 6 279 446 грн. 87 коп.
Вказаним рішенням також відхилено доводи ТзОВ «Лендком» про те, що договір поруки №52-СВ/SUR від 04.03.2010 р. є припиненим з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя без згоди поручителя. Як встановлено судом, обставини справи щодо зміни зобов'язання визначеного кредитним договором №345-СВ від 30.03.2005 р. без згоди ТзОВ «Лендком», не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а навпаки спростовані ними. Зокрема, в матеріалах справи наявні копії додаткових угод №1 - 5 до договору поруки №52-СВ/SUR від 04.03.2010 р., які свідчать про згоду ТзОВ «Лендком» на зміну зобов'язань ПАТ «Іскра» визначених кредитним договором №345-СВ від 30.03.2005 р.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 553, 554, 559, 598, 626 ЦК України та ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 11.01.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 16.01.2017 р.
Суддя Мазовіта А.Б.