Кіровоградської області
26 січня 2017 рокуСправа № 912/4411/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4411/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком",
до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради,
про стягнення 135577,24 грн,
за участю представників:
від позивача - старший юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №1438 від 12.12.2016;
від відповідача - головний бухгалтер ОСОБА_2, довіреність №198/21 від 20.01.2017 (брала участь у судовому засіданні 24.01.2017) та ОСОБА_3, довіреність № 115/21 від 10.01.2017.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком", звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 135577,24 грн на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.
Обґрунтовуючи поданий позов, позивач посилається на факт невиконання відповідачем умов укладеного сторонами 05.01.2015 договору №59-09 про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, в частині повного та своєчасного відшкодування коштів за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у 2015 році.
Ухвалою від 28.11.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 20.12.2016.
Однак, судове засідання 20.12.2016 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Шевчук О.Б.
З огляду на усунення обставин, що зумовили перенесення судового засідання, господарський суд ухвалою від 22.12.2016 призначив дану справу до розгляду в судовому засіданні 24.01.2017.
Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити, посилаючись, зокрема, на те, що згідно частини 5 статті 102 Бюджетного кодексу України у 2015 році надання пільг з послуг зв'язку здійснювалось за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. На 2015 рік на надання пільг з послуг зв'язку було передбачено суму в розмірі 491455,74 грн. Надано пільг на суму 445302,27 грн, профінансовано за рахунок субвенції 392689,04 грн, в тому числі виплачено заборгованість за 2014 рік 46153,47 грн. Кредиторська заборгованість на початок 2016 року за даними управління становить 99774,70 грн. Розбіжності в сумах, зазначених в актах звірянь між позивачем та відповідачем виникла внаслідок того, що розрахунки та звіряння управлінням проводиться за постановою №117, згідно з пунктом 10 якої підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно д формою "2-пільга".
У судовому засіданні 24.01.2017 представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.
У судовому засіданні 24.01.2017 оголошувалась перерва до 26.01.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
В силу приписів статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 ЦК України).
На виконання вимог Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", в особі начальника відділу обслуговування масового сегмента Кіровоградської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ОСОБА_4 (постачальник) та Управлінням соціального захисту населення Олександрійської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_5 (платник), 05.01.2015 укладено договір №59-09 про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, (надалі - Договір, а.с.20-21), предметом якого є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг, пов'язаних із наданням телекомунікаційних послуг (в тому числі абонплата, встановлення телефонів, виконання додаткових робіт при встановленні квартирних телефонів) пільговим категоріям громадян згідно актів звіряння розрахунків за рахунок видатків, що здійснюються з державного бюджету на 2015 рік.
За умовами пункту 1.2. Договору Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі - ПАТ "Укртелеком") надає телекомунікаційні послуги (в тому числі абонплата, встановлення телефонів, виконання, додаткових робіт при встановленні телефонів) пільговим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, а платник (Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради) проводить розрахунки за надані пільги відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в межах кошторисних призначень на 2015 рік.
Платник зобов'язаний передбачити в своєму кошторисі в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсацію витрат за телекомунікаційні послуги, надані постачальником пільговим категоріям громадян (підпункт 2.1.1. пункту 2.1. Договору).
Платник здійснює перерахування коштів постачальнику, передбачених на проведення розрахунків за надані пільги згідно кошторису доходів і видатків в межах запланованих призначень протягом 5-ти банківських днів з дня їх надходження з державного бюджету на рахунок платника (пункт 3.2. Договору).
Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов укладеного Договору протягом 2015 року надавалися телекомунікаційні послуги, пільговим категоріям громадян, які проживають на території м. Олександрія та виставлялись відповідачу розрахунки щодо вартості послуг, згідно з формою "2-пільга".
У зв'язку з тим, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань щодо відшкодування суми наданих позивачем телекомунікаційних послуг за Договором в повному обсязі, у останнього виникла заборгованість за 2015 рік в загальній сумі 135577,24 грн.
Не відшкодування відповідачем суми 135577,24 грн за надані телекомунікаційні послуги в 2015 році стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача зазначеної суми коштів в примусовому порядку.
Господарський суд враховує, що відповідачем факт наявності заборгованості в сумі 135577,24 грн оспорюється з тих підстав, що розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у грудні 2015 року, позивачем подано відповідачу в січні 2016. А Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих громадян не передбачено, відповідно в міському бюджеті на 2016 рік видатки на надання пільг окремим категоріям громадян з поcлуг зв'язку, які фінансуються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету, не були заплановані. А тому за відсутності бюджетного фінансування пред'явлена до стягнення сума заборгованості не може бути відшкодована відповідачу.
Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі Порядок № 256), якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, пунктом 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг в м. Олександрія є Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради.
Враховуються також положення пункту 5 Порядку №256, відповідно до якого головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).
Відповідно до частини 1 пункту 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (частина 2 пункту 8 Порядку № 256).
Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Підпунктами 1, 2 пункту 11 цього Положення на відповідача, як на уповноважений орган покладено обов'язок щомісяця:
1) звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".
Вищевказані вимоги законодавства щодо надання та фінансування пільг, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг, кореспондуються з умовами укладеного сторонами Договору.
Позивач у 2015 році надавав телекомунікаційні послуги відповідним категоріям громадян, які проживають на території міста Олександрії Кіровоградської області та мають установлені законодавством України пільги з їх оплати та щомісячно направляв відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, за формою "2-пільга".
Як зазначає позивач, всього за 2015 рік останнім було заявлено до відшкодування витрати, пов'язані з наданням пільг з оплати послуг зв'язку на загальну суму 527258,28 грн, з яких: 91528,39 грн - заборгованість минулих періодів та 435729,89 грн - сума витрат, розрахована за надання пільг з оплати фактично наданих споживачам телекомунікаційних послуг у 2015 році.
Відповідачем заявлена до відшкодування сума витрат 2015 року погашена частково - в сумі 391681,04 грн. Заборгованість в розмірі 135577,24 грн відповідач не відшкодував. Наявність цієї суми заборгованості перед позивачем відповідач не спростував.
При цьому, господарський суд враховує, що згідно пояснень представника відповідача за даними останнього з урахуванням витрат грудня 2015 року зазначена сума є навіть більшою, ніж заявлено позивачем.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аргументи відповідача щодо неналежного бюджетного фінансування судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі № 15/5027/715/2011.
За таких обставин, Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011 № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).".
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Кіровоградської філії, до Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради про стягнення коштів за Договором за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у 2015 році в сумі 135577,24 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 49 Господарського процесуального України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 109,, ідентифікаційний код 03197641) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) - 135577,24 грн заборгованості та 2033,66 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 30.01.2017.
Суддя О.Б. Шевчук