ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.01.2017Справа №910/23658/16
За позовом Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист»
про стягнення 10 544,27 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Мілевська В.А. (дов. №104/1-72 від 20.01.2017);
від відповідача - Ванжула Я.В. (дов. від 23.01.2017);
23.12.2016 Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист» про стягнення 10 544,27 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України № 73-К/09 від 01.01.2009 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2016 порушено провадження у справі №910/23658/16, розгляд справи призначено на 24.01.2017.
23.01.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про застосування строку позовної давності, у якій просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
24.01.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 24.01.2017 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01.01.2009 між Інститутом фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокат-Захист» (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України № 73-К/09 (далі - договір).
Відповідно до преамбули додаткової угоди №1/10 від 01.01.2010 до договору, термін дії договору продовжено до 31.12.2010 та викладено текст договору у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №1/10 від 01.01.2010) за підсумками проведеного конкурсу орендодавець передає по акту приймання-передачі, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: кімнати №№ 7, 17а, 18, загальною площею 68,7 кв.м., розміщене на 2-му поверсі лабораторно-виробничого корпусу (далі - майно), що перебуває на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, за адресою: 01024, м. Київ, вул. О.О. Богомольця, 4.
Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання під розміщення офісу.
За умовами п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.
Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна.
Орендна плата визначена за підсумками конкурсу і становить з ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2008 року:
за 1 кв. м. - 130,00 грн., у тому числі ПДВ - 21,66 грн.;
за оренду приміщення загальною площею 68,7 кв.м. - 8 931,00 грн. у тому числі ПДВ - 1 488,50 грн. - розрахунок плати за оренду майна - додаток 3.
Відповідно до п. 3.2 договору крім орендної плати орендар щомісячно по розрахункам орендодавця сплачує: відшкодування комунальних платежів (додаток №4); відшкодування витрат на утримання будівлі, прилеглої території, зовнішньої охорони, обслуговування ліфтів, та інші видатки, які необхідні для виконання орендодавцем зобов'язань за цим договором (додаток №5); відшкодування податку на землю; відшкодування плати за телефонні переговори, які були здійснені з телефонних номерів, що закріплені за орендарем, до останнього дня місяця, коли був виставлений рахунок в межах строку дії даного договору; інші витрати.
Орендна плата та інші платежі передбачені цим договором, перераховуються орендарем щомісячно на поточний рахунок орендодавця відповідно рахунків, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.
Орендна плата перераховується орендарем за весь час фактичного користування приміщенням до його звільнення (п. 3.8 договору).
За умовами п. п. 3.9, 3.10 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.
Стаття 5 договору визначає обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно і в повному обсязі щомісячно сплачувати орендодавцеві орендні платежі за цим договором, на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах та інших обов'язкових платежів, передбачених цим договором.
Обов'язки позивача, як орендодавця, визначені в ст. 7 договору, зокрема, надавати орендарю рахунки орендних платежів не пізніше останнього дня поточного місяця.
Відповідно до додаткової угоди №1/11 від 01.01.2011 до договору змінено п. 8.1 договору та встановлено строк дії договору з 01.01.2009 до 28.02.2011.
01.01.2009 між сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі нежитлових приміщень, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, а саме кімнати №№ 7, 17а (з холом), 18 - загальною площею 68,7 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі виробничо-лабораторного корпусу за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4.
Відповідно до розрахунку плати за оренду нерухомого майна (додаток №3 до договору) орендна плата за базовий місяць оренди становить 8 931,00 грн., відповідно до розрахунку комунальних послуг (додаток №4) вартість комунальних послуг за місяць складає 816,33 грн., відповідно до розрахунку експлуатаційно-технічних послуг (додаток №5) вартість експлуатаційно-технічних послуг за місяць складає 1 713,64 грн.
Актом ревізії Державної фінансової інспекції в м. Києві від 12.10.2012 №032-30/81847 було встановлено факт невірного застосування орендної ставки до відповідача за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України № 73-К/09 від 01.01.2009, а саме ставка була встановлена у розмірі 15% (під офіс), замість 20%, так як даний суб'єкт господарювання провадить діяльність у сфері права (КВЕД 74.11.1 - діяльність адвокатських об'єднань та індивідуальна адвокатська діяльність).
Зважаючи на вищевикладене, позивач здійснив перерахунок орендної плати ТОВ «Адвокат-Захист» за 2010 рік та за січень, лютий 2011 року за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України № 73-К/09 від 01.01.2009, відповідно до якого різниця недоплаченої орендної плати становить 10 544,27 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не сплатив наявну заборгованість у розмірі 10 544,27 грн., у зв'язку із чим він звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ «Адвокат-Захист» заборгованість з орендної плати у розмірі 10 544,27 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди.
Відповідно до розрахунку плати за оренду нерухомого майна (додаток №3 до договору) орендна плата за базовий місяць оренди становить 8 931,00 грн., відповідно до розрахунку комунальних послуг (додаток №4) вартість комунальних послуг за місяць складає 816,33 грн., відповідно до розрахунку експлуатаційно-технічних послуг (додаток №5) вартість експлуатаційно-технічних послуг за місяць складає 1 713,64 грн.
Разом з тим, актом ревізії Державної фінансової інспекції в м. Києві від 12.10.2012 №032-30/81847 було встановлено факт невірного застосування орендної ставки до відповідача за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України № 73-К/09 від 01.01.2009, а саме ставка була встановлена у розмірі 15% (під офіс), замість 20%, так як даний суб'єкт господарювання провадить діяльність у сфері права (КВЕД 74.11.1 - діяльність адвокатських об'єднань та індивідуальна адвокатська діяльність).
Позивач здійснив перерахунок орендної плати ТОВ «Адвокат-Захист» за 2010 рік та за січень, лютий 2011 року за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України № 73-К/09 від 01.01.2009, відповідно до якого різниця недоплаченої орендної плати за період 2010-2011 років становить 10 544,27 грн.
Таким чином матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендної плати на користь позивача у розмірі 10 544,27 грн.
Разом з тим, 23.01.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про застосування строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253- 255 ЦК України.
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до п. 3.4 договору (в редакції додаткової угоди №1/10 від 01.01.2010) орендна плата та інші платежі передбачені цим договором, перераховуються орендарем щомісячно на поточний рахунок орендодавця відповідно рахунків, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З врахуванням вищевикладеного та ч. 5 ст. 261 ЦК України, суд констатує, що перебіг позовної давності до вимог позивача про стягнення 10 544,27 грн. (за 2010 рік та за січень, лютий 2011 року) починає відлік з кожного останнього робочого дня поточного місяця, а тому строк позовної давності за його вимогами починається з 01.03.2011 за найпізніший період оренди та сплив 02.03.2014, проте позивач звернувся з позовом до суду 23.12.2016 року, що є наслідком пропуску строку позовної давності.
Крім того, про обізнаність позивача щодо неправильного розрахунку орендної плати свідчить і доданий ним до матеріалів справи акт ревізії ДФІ в м. Києві від 12.10.2012 №032-30/1847, в якому фінансова інспекція вказує відповідачу на таке порушення. Вказаний акт 12.10.2012 було вручено представнику позивача та з цієї дати також пройшло вже понад три роки.
Відповідно до норми ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складене та підписане 30.01.2017.
Суддя В.О. Демидов