про повернення позовної заяви
30.01.2017 Справа № 904/980/17
Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
до Агро-виробничого товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр К", м. Дніпро
про визнання договорів недійсними
Державне підприємство "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Агро-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр К" (відповідач), у якій заявило вимоги про визнання недійсними договорів від 14.08.2015р. №13/08-2015 та від 17.08.2015р. №17/08-2015, укладених між АВ ТОВ "Агроцентр К" і ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", а також застосування правових наслідків недійсності цих договорів.
Під час перевірки та підготовки цього позовного матеріалу до розгляду, дослідивши його за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог, господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням правил подання позову, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України)
Відповідно до приписів ГПК України, позовна заява повинна відповідати вимогам щодо форми та змісту, встановленим розділом VІІІ цього Кодексу.
Пунктами 2, 3 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 статті 56 ГПК України на позивача, прокурора чи його заступника покладено обов'язок при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як вбачається, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, підписаною 11.01.2017р.
Тоді як в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви від 11.01.2017р. та доданих до неї документів позивачем надано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" від 10.01.2017р. та опис вкладення від 10.01.2017р. у цінний лист, відповідно до якого відповідачу було спрямовано позовну заяву від 10.01.2017р.
Зазначення в описі від 10.01.2017р. вкладення у цінний лист позовної заяви від 10.01.2017р. унеможливлює вважати, що текст позовної заяви від 10.01.2017р. є ідентичним з текстом позовної заяви, підписаної 11.01.2017р.
Отже, доказів спрямування відповідачу копії позовної заяви від 11.01.2017р., поданої до господарського суду Дніпропетровської області, позивачем не надано.
Згідно частиною 2 статті 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017р. становить 1600 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 1 пункту 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
З огляду на прохальну частину позовної заяви, позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру, а саме: - про визнання недійсним договору від 14.08.2015р. №13/08-2015; - про визнання недійсним договору від 17.08.2015р. №17/08-2015 та про застосування правових наслідків недійсності договору від 14.08.2015р. №13/08-2015 і договору від 17.08.2015р. №17/08-2015.
Таким чином, всього судовий збір повинен бути сплачений у сумі 4 800 грн. 00 коп. (1 600 грн. 00 коп. х 3).
Так, у якості доказу сплати судового збору позивач подав до суду платіжне доручення №889 від 08.04.2016р. на суму 1 378 грн. 00 коп., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для можливості прийняття цієї позовної заяви до розгляду, оскільки заявником порушено вимоги законодавства щодо подання доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплати судового збору у встановленому розмірі.
Згідно пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути Державному підприємству "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява №б/н від 11.01.2017р. з додатками на 77 арк., у тому числі платіжне доручення №889 від 08.04.2016р. про сплату судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.
Суддя ОСОБА_1