ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.01.2017Справа № 919/703/13
За скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунальне підприємство "Севтеплоенерго"
про стягнення 27 763 524,59 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від стягувача: Никеруй Т.М.
від боржника: не з'явився
від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з'явився
02.11.2016р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить суд відновити втрачену справу № 919/703/13 згідно з матеріалами, наданими Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; визнати незаконним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. про проведення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 702/21; визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016 № 702/21; зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Севастополя від 03.09.2013 №919/703/13 та відкрити виконавче провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2016р. вищезазначена скарга передана на розгляд суддя Пригуновій А.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2016р. призначено до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Розгляд даної скарги у справі № 919/703/13 неодноразово відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із невиконанням учасниками провадження у даній справі вимог суду в повному обсязі.
У даному судовому засіданні представник стягувача заявлені вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору.
Представники боржника та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили. Вимог суду в повному обсязі не виконано.
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 14.08.2013р. у справі №919/703/13 позов Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради про стягнення 27831462,65 грн, у тому числі: 24712029,57 грн - сума основного боргу; 1050084,07 грн - пеня; 1791394,14 грн - 7% штрафу; 67938,06 грн - інфляційні втрати; 210016,81 грн - 3% річних позов задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради (ідентифікаційний код 03358357; вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(ідентифікаційний код 20077720; вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) суму основного боргу в розмірі 24712029,57 грн(двадцять чотири мільйони сімсот дванадцять тисяч двадцять дев'ять грн 57 коп.), пеню у розмірі 1049996,28 грн (один мільйон сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість грн 28 коп.), 3% річних у розмірі 210002,47 грн (двісті десять тисяч дві грн 47 коп.), 7% штрафу в розмірі 1791394,14 грн (один мільйон сімсот дев'яносто одна тисяча триста дев'яносто чотири грн 14 коп.), інфляційні втрати у розмірі 55904,24 грн (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотири грн 24 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 68789,99 грн (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять грн 99 коп.). В іншій частині позову відмовлено.
На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Севастополя видано відповідний наказ від 03.09.2013р. у справі № 919/703/13.
30.09.2016р. стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою №14/2-1900В про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Севастополя від 03.09.2013р. № 919/703/13, отримання якої підтверджується відтиском печатки Міністерства юстиції України та підписом уповноваженої особи 30.09.2016р.
07.10.2016р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було надіслано стягувачеві повідомлення № 702/21 від 07.10.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з перебуванням Комунального підприємства "Севтеплоенерго" на території АРК, м.Севастополь, вул. Павліченка, 2. Отже, на думку головного державного виконавця, стягувачем було пред'явлено виконавчий документ не за підвідомчістю.
Отримання повідомлення № 702/21 від 07.10.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17.10.2016р. підтверджується відповідним штрих-кодом компанії на сторінці вказаного повідомлення.
Обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач зазначив, що вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесено 07.10.2016р. державним виконавцем безпідставно, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки державним виконавцем повинні були вчинятись виконавчі дії відповідно до Закону в редакції до 05.10.2016, статтями 20 та 21 якого було визначено місце та підвідомчість виконання судового рішення. Окрім того, зазначена редакція Закону взагалі не передбачала винесення державним виконавцем такого процесуального документу як повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника стягувача, суд відзначає наступне.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зокрема, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є, зокрема, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (в редакції, чинній станом на дату винесення повідомлення про повернення документа стягувачу без прийняття до виконання) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. набрав чинності з 05.10.2016р.
Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5 також діє з 05.10.2016.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Оскільки стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.09.2016р., тобто до набрання законної сили Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. в редакції від 05.10.2016р, вказані правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р., в редакції, що діяла станом на 04.10.2016р.
За приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 14.08.2013р. у справі №919/703/13, на виконання якого видано наказ від 03.09.2013р. № 919/703/13, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму коштів у загальному розмірі 27 831 462,65 грн.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 11 "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Згідно з ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З урахуванням наведеного, суд визнає правомірними доводи скаржника про незаконність дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №702/21, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" в редакції чинній станом на час звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження - 30.09.2016р. передбачав, що виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень, покладається саме на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Згідно положень п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Оскільки іншої причини, ніж те, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю, виконавчою службою не зазначено, вимога стягувача про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнати незаконним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №702/21 підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, суд вважає повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №702/21 незаконним, що є підставою визнання його недійсним судом.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність підстав для повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Севастополя від 03.09.2013р. №919/703/13) стягувачеві на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку про неправомірність дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документа - наказу господарського суду міста Севастополя від 03.09.2013р. №919/703/13 стягувачу, отже вказане повідомлення від 07.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу визнається судом недійсним, вимоги скаржника в цій частині - правомірними.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Визнати незаконним рішення старшого виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №702/21.
2. Визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №702/21.
3. Зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. прийняти до виконання наказ Господарського суду м. Севастополя від 03.09.2013р. №919/703/13.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Пригунова А.Б.