ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2017Справа № 910/5083/16
Суддя Привалов А.І., розглянувши
скаргу державного підприємства «Національні інформаційні системи»;
на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного
територіального управління юстиції у місті Києві;
у справі № 910/5083/16
за позовом приватного акціонерного товариства "Енергетичний холдинг";
до державного підприємства "Національні інформаційні системи";
про стягнення 465 000,00 грн.
за зустрічним позовом державного підприємства "Національні інформаційні системи";
до приватного акціонерного товариства "Енергетичний холдинг";
про визнання права на майно (частину авансового платежу), його
повернення, розірвання договору та стягнення 841,53 грн.
Представників сторін:
від скаржника: Кузьменко М.А., довіреність № 2852/01-01 від 29.07.2016р.;
від ДП «Енергетичний холдинг»: не з'явився;
від органу ДВС: не з'явився.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. у справі № 910/5083/16 первісний позов задоволено повністю: вирішено стягнути з державного підприємства "Національні інформаційні системи" на користь приватного акціонерного товариства "Енергетичний холдинг" 465 000 грн. 00 коп. - заборгованості та 6975 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору; зустрічний позов задоволено частково: вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства "Енергетичний холдинг" на користь державного підприємства "Національні інформаційні системи" 420 грн. 77 коп. - пені та 689 грн. 01 коп. - витрат по сплаті судового збору,в іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. прийнято відмову державного підприємства "Національні інформаційні системи" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. у справі №910/5083/16 та апеляційне провадження припинено.
02.09.2016р. матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.
05.09.2016р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016р. затверджено мирову угоду по справі №910/5083/16, укладену сторонами в процесі виконання рішення суду.
02.11.2016р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла скарга державного підприємства «Національні інформаційні системи» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору з ДП "Національні інформаційні системи" у виконавчому провадженні № 52178195.
Скарга мотивована тим, що з моменту відкриття виконавчого провадження № 52178195 до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору відділом державної виконавчої служби не було застосовано жодного заходу примусового виконання рішення, а рішення фактично було виконано ДП "Національні інформаційні системи" до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору, про що було повідомлено ВДВС. З огляду на що були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Тому, на думку скаржника, постанова про стягнення виконавчого збору від 11.11.2016р. у виконавчому провадженні № 52178195 підлягає визнанню недійсною, а дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо її винесення - незаконними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016р. прийнято до провадження скаргу державного підприємства «Національні інформаційні системи» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та призначено розгляд скарги на 19.01.2017р.
Присутній в судовому засіданні 19.01.2017р. представник скаржника повністю підтримав вимоги, викладені у скарзі.
Представники ДП «Енергетичний холдинг» та органу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника органу державної виконавчої служби та за наявними у справі доказами.
Розглянувши скаргу та наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва, -
12.09.2016р. старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП № 52178195 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/5083/16 від 05.09.2016р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016р. по справі № 910/5083/16 на стадії виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. було затверджено мирову угоду, укладену між державним підприємством «Національні інформаційні системи» та приватним акціонерним товариством «Енергетичний холдинг», умовами п.1 якої встановлено, що ДП "Національні інформаційні системи" зобов'язується сплатити на розрахунковий рахунок ПрАТ «Еергетичний холдинг» грошові кошти у сумі 471 975,00 грн. протягом п'яти робочих днів з дня затвердження даної мирової угоди судом;
Так, 03.10.2016р. "Національні інформаційні системи" на виконання п. 1 Мирової угоди у добровільному порядку було здійснено оплату суми боргу в розмірі 471 975,00 грн. на користь ПрАТ «Енергетичний холдинг», що підтверджується платіжним дорученням № 2974 від 03.10.2016р., копія якого додана до скарги.
Листом від 06.10.2016р. за вих. № 4001/01-10 ДП "Національні інформаційні системи" повідомило ВДВС про укладення мирової угоди, її виконання зі сторони скаржника та необхідність, з огляду на положення п. 2. ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 52178195, який отримано ВДВС 07.10.2016р., про що свідчить вхідних штамп за №21642.
Однак, 11.11.2016р. державним виконавцем ВДВС винесено постанову про стягнення із ДП "Національні інформаційні системи" виконавчого збору у розмірі 47197,50 грн. на підставі ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016р.), в якій зазначено, що боржнику запропоновано виконати виконавчий документ в самостійному порядку в строк для самостійного виконання до 20.07.2016 року. Боржником у наданий строк рішення не виконано, у зв'язку з чим виникла необхідність у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору».
Разом із цим, скаржник зазначає, що строк на самостійне виконання у виконавчому провадженні закінчився 19.09.2016р., а не 20.07.2016р., та натомість ДП "Національні інформаційні системи" отримало дану постанову 25.11.2015р., що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції за № 34679/01-06 від 25.11.2016р.
При цьому, скаржник звертає увагу суду, що з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто з 12.09.2016р. по 11.11.2016р. інших виконавчих заходів та дій, крім прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 52178195 та оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, не було здійснено, що також підтверджується Інформацією про виконавче провадження № 52178195 із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (додається; дата отримання 01.12.2016р. о 21:29).
У письмових запереченнях державний виконавець зазначив, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом, та нормами Закону, в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови ВП № 52178195 від 11.11.2016р., не передбачено обов'язкового вчинення державним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, як на підставі для стягнення з боржника виконавчого збору.
Відповідно до статті 115 ГПК України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Суд, при розгляду даної скарги, вважає за необхідне застосовувати положення Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла станом на 03.10.2016р., оскільки саме 03.10.2016р. скаржником було виконано вимоги мирової угоди у справі № 910/5083/16, затвердженої Господарським судом міста Києва, та сплачено суму боргу.
Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла станом на 03.10.2016р.) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Виконавчим документом у відповідності до наведеної статті є, в тому числі, судові накази.
Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом 3 робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій указує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови та зазначає, що в разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом
Заходами примусового виконання рішення відповідно до вимог ст. 32 Закону є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі
якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію
боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
Матеріали справи містять докази того, що на виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016р. у справі № 910/5083/16, ДП "Національні інформаційні системи" сплатило борг на користь ПРAT «Енергетичний холдинг» 03.10.2016р., про що було повідомлено ВДВС 07.10.2016р.
Тобто, ще до моменту набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII (05.10.2016р.) та до моменту прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 11.11.2016р., скаржник сплатив борг, а саме: 03.10.2016р.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону від 21 квітня 1999 року N 606-XIV передбачено, що в разі отримання документального підтвердження повного виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Здійснивши аналіз вище зазначених норм, суд дійшов висновку про те, що закінчення строку на добровільне виконання рішення не є достатньою підставою для стягнення виконавчого збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 28 січня 2015 року по справі № 3-217гс14, де зазначено, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися. Окрiм того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що у разi отримання документального пiдтвердження про повне виконання рiшення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закiнчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збiр та витрати, пов'язанi з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, у такому разi з боржника не стягуються.
Разом із цим, Верховний суд України дійшов до висновку про необхідність встановлення у подібних справах факту вчинення відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення, якими є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передання стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Матеріали справи не містять доказів факту вчинення відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження № 52178195 у період з моменту відкриття виконавчого провадження та до 11.11.2016р. заходів примусового виконання рішення, як то звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, оскільки ВДВС з моменту відкриття виконавчого провадження № 52178195 до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору фактично не було вчинено жодного заходу примусового виконання судового рішення від 24.05.2016р. по справі № 910/5083/16, яке, в свою чергу, фактично було виконано ДП "Національні інформаційні системи" до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору, про що повідомлено ВДВС 07.10.2016р., тому були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 52178195 від 11.11.2016р.
Між тим, держаний виконавець у своїх запереченнях необґрунтовано посилається на норми Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови - 11.11.2016р., оскільки боржник сплатив борг ще 03.10.2016р.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення скарги державного підприємства «Національні інформаційні системи».
Враховуючи наведе вище, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Скаргу державного підприємства «Національні інформаційні системи» на Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.
2. Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору з державного підприємства «Національні інформаційні системи» у виконавчому провадженні № 52178195.
3. Визнати недійсною постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення виконавчого збору від 11.11.2016р. у виконавчому провадженні № 52178195.
Суддя А.І. Привалов