ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.01.2017Справа №910/20833/16
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)
до публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- товариство з обмеженою відповідальністю “Росінтек-Україна”
про стягнення 11 418,66 грн.
Представники сторін:
від позивача: Шигун Д.Ю. - представник за довіреністю № 350/153/706/пс від 08.12.2016 р.;
від відповідача: Ущапівська Н.В. - представник за довіреністю № 4 від 03.01.2017 р.;
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Росінтек-Україна”, про стягнення 11 418,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено гарантійні зобов'язання, взяті останнім на підставі гарантії забезпечення виконання договору про закупівлю № 230/08-Г від 26.08.2014 року за вих. № 24-05-2143, відповідач не сплатив на користь позивача грошові кошти в сумі 7 140,00 грн., які останній зобов'язався виплатити у разі порушення ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА» обов'язків за договором від 27.08.2014 року № 151/14 про закупівлю товарів за державні кошти (лот № 8).
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 7140,00 основного боргу, втрати від інфляції у сумі 3 911,29 грн. та 3 % річних у сумі 367,37 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.12.2016 року.
05.12.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі, відповідач - відзив на позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39213773.
Представники сторін з'явилися у судове засідання.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2016 року розгляд справи відкладено на 16.01.2017 року.
Представник третьої особи в судове засідання 16.01.2017 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Між Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «РОСІНТЕК-УКРАЇНА», як постачальником, укладено договір від 27.08.2014 року № 151/14 про закупівлю товарів за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар.
П. 1.2. договору передбачено, що найменування товару: лот № 8 - авіаційні шини 720х320 м. або еквівалент код 22.11.1 Шини та камери гумові нові згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Кількість товару зазначена у специфікації товару (додаток № 1 до договору).
Згідно зі специфікацією, пунктами 1.4 та 5.1 договору товар постачається в термін до 01 листопада 2014 року. Товар постачається після відправлення замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.
Як вбачається з п. 5.4 договору, перехід права власності та ризиків на товар відбувається після розвантаження на склад та передачі його в розпорядження вантажоотримувача замовника. При передачі товару повинні бути оформленні (надані) наступні приймально-здавальні документи:
- видаткова накладна постачальника, яка виписується в чотирьох примірниках;
- акт прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690) в чотирьох примірниках;
- копія сертифікату якості (сертифікат відповідності) підприємства-виробника;
- оригінал або нотаріально завірена копія документа, який підтверджує виготовлення товару підприємством-виробником.
Датою виконання зобов'язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) акту прийому поставленого товару (форма - додаток № 4 до договору). Зазначений акт затверджується замовником у термін не пізніше ніж п'ять днів від дати отримання військовою частиною НОМЕР_2 документів, які визначено у пункті 4.1 договору (п. 5.5 договору).
У відповідності до підпункту 6.2.1 договору замовник має право зменшити обсяги закупівлі товару та загальну суму договору в залежності від реального фінансування видатків на цілі, передбачені специфікацією товару. Замовник у 10 (десятиденний) строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору, письмово повідомляє постачальника про зменшення обсягу закупівлі товару, у такому випадку сторони вносять відповідні зміни до договору.
Сторонами у п. 11.6 договору передбачено, що постачальником внесено забезпечення виконання умов договору в розмірі 7 140,00 грн. Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю: гарантія (безвідклична, безумовна банківська гарантія, оформлена відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 639).
Так, судом встановлено, що публічним акціонерним товариством «Банк «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» надано військовій частині НОМЕР_1 гарантійний лист від 26.08.2014 року за вих. № 24-05-2143 «Гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю № 230/08-Г», відповідно до якого визначено умови:
ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», як гарант, зобов'язується виплатити військовій частині НОМЕР_1 , як бенефіціару, будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що 7 140,00 грн літерний код валюти - UAH, після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, який бенефіціар заявляє щодо невиконання або несвоєчасного виконання принципалом своїх зобов'язань за договором закупівлі та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.
Гарант в десятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара (з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її відповідність умовам даної Гарантії, та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій Гарантії.
Гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога або додані до неї документи:
- не відповідають умовам Гарантії;
- подані гарантові по закінчення строку дії Гарантії.
Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на поштову адресу гаранта: 01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 10-12/3, разом з:
- копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал (ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА») не виконав свої зобов'язання за договором;
- карткою із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.
Термін банківської гарантії до 31 січня 2015 року включно.
Зобов'язання гаранта за цією Гарантією припиняються, зокрема, закінченням строку, на який видана Гарантія.
Відповідно до ч. 1,4 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно із ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, (далі - Положення) визначено, що гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 04.12.2014 за № 350/129/138/3078/пс, яку підписано тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , про сплату забезпеченого зобов'язання на суму 7 140,00 грн.
До вказаної вимоги від 04.12.2014 № 350/129/138/3078/пс позивачем додано завірену копію повідомлення № 350/129/138/1870/пс; завірену копію доповіді про порушення строків постачання; завірену копію картки із зразками підписів та завірену копію Гарантії.
За результатами розгляду вимоги позивача відповідачем 19.12.2004 року відмовлено бенефіціарові у її задоволенні, оскільки вимогу підписано неуповноваженою особою та не надано відповідачеві всіх належних чином оформлених документів, передбачених Гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором закупівлі, яким крім іншого є: договір від 27.08.2014 року № 151/14, що повинен містити предмет, який відповідає умовам Гарантії та строки виконання поставки товарів, що є простроченими, як вказано у вимозі.
Позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою додатково за №350/129/138/133/пс від 20.01.2015 року, про виплату грошових коштів у сумі 7 140,00 грн, встановлених Гарантією. Дану вимогу підписано уповноваженою особою - командиром військової частини НОМЕР_1 Байдак Ю.А.
До листа за №350/129/138/133/пс від 20.01.2015 року додано лист ГУ Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи та завірена копія договору.
За наслідками розгляду відповідачем повторної вимоги позивача, викладеної у листі банк у своєму листі від 03.02.2015 листом за № 24-05-1548 зазначив, що бенефіціар не дотримався умов Гарантії та не надав банку всіх належним чином оформлених документів, передбачених Гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара (оригінал), що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчених бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором. Як зазначив гарант у даному листі, відповідно до умов договору принципал повинен був поставити товар у термін до 01 листопада 2014 року, після відправлення бенефіціаром принципалу повідомлення про готовність виконання умов договору. Однак, позивачем надано копію такого повідомлення, але не надано доказів його відправлення у зв'язку із чим не вбачається можливим зробити висновок, що строк виконання зобов'язань за договором настав і з боку принципала існує порушення.
Таким чином, спір між сторонами справи виник внаслідок невиконання відповідачем, як гарантом, його зобов'язань за Гарантією.
Частинами 1, 2, 3 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Ч. 1 ст.565 ЦК України передбачено, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Отже, з умов Гарантійного листа та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 № 3-63гс11.
Як встановлено судом вище, за умовами Гарантійного листа до письмової вимоги, яка пред'являється бенефіціаром гарантові у зв'язку із невиконанням зобов'язань принципалом, має бути додано:
- копію(ями) засвідчену(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал - ТОВ «РОСІНТЕК-УКРАЇНА» не виконав свої зобов'язання за договором;
- картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.
З наведених умов Гарантії, зокрема, вбачається, що картка із зразками підпису посадової особи бенефіціара надається бенефіціаром гарантові у вигляді оригіналу.
Враховуючи вказані умови Гарантії та обставин справи, які підтверджуються матеріалами справи, вимога позивача від 04.12.2014 за № 350/129/138/3078/пс, містила копію картки із зразками підписів, яка засвідчена неналежною особою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до відповідача із вимогою від 04.12.2014 за № 350/129/138/3078/пс порушено правила, встановлені ч. 2 ст. 563 ЦК України, та умови гарантійного листа, а саме до даної вимоги не додано документи, вказані в гарантії.
Щодо листа-вимоги №350/129/138/133/пс від 20.01.2015 року судом встановлено, що до вимоги позивачем було додано: лист ГУ Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи та завірена копія договору.
З наведеного переліку документів, доданих до другої вимоги, вбачається, що позивачем не надано відповідачеві жодного документу, які передбачені Гарантійним листом.
Суд зазначає, що Господарським судом міста Києва у рішенні від 30.06.2015 у справі № 910/13707/15 (повне рішення складено 06.07.2015 року), яке набуло законної сили, встановлено, що 30.12.2014 року Військовою частиною та Товариством було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої сторонами узгоджено на підставі пункту 1.3 Договору зменшити обсяг закупівлі до 0 (нуль) одиниць, 0,00 грн.
Наведена обставина має преюдиційне значення для даної справи відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України.
З наведених фактичних обставин вбачається, що у принципала перед бенефіціаром фактично відсутні зобов'язання за договором закупівлі. Тобто, зобов'язання, за який відповідач несе зобов'язання, фактично припинило своє існування до закінчення терміну дії Гарантії, а тому й не може бути простроченим.
Таким чином, така складова, як прострочення принципалом зобов'язання за договором закупівлі, у правовідносинах учасників судового процесу відсутня.
Таким чином, позивачем не доведено і документально не підтверджено того факту, що ним було додано до своїх вимог ті документи, які передбачені Гарантійним листом та необхідні для задоволення гарантом вимог бенефіціара, зокрема, оригіналу картки із зразками підписів та не доведено суду факту наявності прострочення принципалом зобов'язання за договором закупівлі, у той час, як згідно з угодою від 30.12.2014 року № 1, зобов'язання у принципала перед бенефіціаром за договором закупівлі відсутнє.
Також, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "БАНК МИХАИЛІВСЬКИЙ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у Приватному акціонерному товаристві "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ".
Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" було призначено Ірклієнка Ю.П.
Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товаритсва "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ".
На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016 р., згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" Ірклієнко Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 1702 від 01.09.2016 р. змінено Уповноважену особу фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та призначено Волкова О.Ю.
В умовах здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації діяльність Банку регламентується спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до абз. З п. 2 та п. З ст. 46 Закону з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 статті 49 Закону Уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для Позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що підстави для стягнення з Банку коштів у сумі 7 140,00 грн відсутні. Відтак, суд відмовляє в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від основної позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено. Таким чином вимоги про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції також задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, п.2 ч.2 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 30.01.2017 року
Суддя С.М. Мудрий