88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
25.01.2017 Справа № 907/572/15
За заявою публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” м. Київ
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Закарпатської області від 20.10.15 у справі № 907/572/15
За позовом публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_1, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Проект Фортуна”, м. Київ
про визнання нікчемним договору купівлі - продажу укладеного 07.02.2014 р. ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” та ТОВ „Проект Фортуна”, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №200; визнання нікчемним акту приймання - передачі від 07.02.2014 р. до зазначеного договору купівлі-продажу; визнання права власності на приміщення нежитлової будівлі загальною площею 202,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, село Пилипець, будинок 343 та комплекс приміщень (спальний корпус, загальною площею 796,76 кв.м., їдальня загальною площею 169,65 кв.м.), будинок оператора з торговою точкою загальною площею 92,42 кв.м., який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, село Пилипець, будинок 343 за ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”,
Головуючий суддя Кривка В.П.
з участю представників сторін:
від публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (заявника) - ОСОБА_3, довіреність від 03.01.17 №22/1/34;
від товариства з обмеженою відповідальністю „Проект Фортуна”- ОСОБА_4, довіреність від 22.12.16.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.10.2015 року у справі № 907/572/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, у позові відмовлено повністю.
Як вбачається з постановлених судом рішень у даній справі відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судами було констатовано, що позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що вартість відчужуваного приміщення нежитлової будівлі за договором купівлі-продажу є меншою чи заниженою, ніж її ринкова вартість. Наведене підтверджується, зокрема, звітом та висновком ТзОВ «Бізнес центр «Експертиза». Крім того, дослідивши зміст спірного договору як правочину, місцевий господарський суд дійшов висновку, що його умови не суперечать положенням чинного законодавства, а позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що даний договір купівлі-продажу, а відтак, і акт приймання-передачі до нього, є нікчемними. При цьому, судами зазначено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі виявлення правочину, в т.ч. спірного договору, що є, на її думку, нікчемним з підстав визначених частиною третьою ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, повинна була повідомити сторону договору (відповідача) про нікчемність договору купівлі-продажу від 07.02.2014 року та вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договору, проте, цього уповноваженою особою Фонду зроблено не було. Крім того, суд констатував неналежність формулювання позивачем вимоги щодо визнання нікчемним спірного договору та акту приймання-передачі земельної ділянки, оскільки, у відповідності до ст.ст. 16, 215 ЦК України сторона, права та інтереси якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про визнання правочину, у тому числі і нікчемного, недійсним, а не визнання правочину нікчемним, однак, враховуючи положення ст. 124 Конституції України, згідно з якою, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також принципи верховенства права, доступу до правосуддя, суд першої інстанції розглянув справу по суті позовних вимог. Також судами зазначено, що позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що вартість відчужуваного майна за Договором купівлі-продажу є меншою чи заниженою, ніж його ринкова вартість, а також того, що банк придбав майно, яке є предметом спірного Договору купівлі-продажу від 07.02.2014 року за ціною, що є вищою на 20 і більше відсотків, ніж його відчужив згідно вказаного Договору купівлі-продажу, як цього вимагає ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, що являлось основним предметом доказування у даній справі. Крім цього, судом також було відмовлено у задоволенні клопотань позивача про призначення судової експертизи, оскільки в матеріалах справи наявний звіт про оцінку нерухомого майна, яке було відчужене за спірним правочином. Вказаний звіт було рецензовано в порядку, встановленому ст. 13 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, при цьому матеріали справи містять документи на підтвердження повноважень суб'єктів оціночної діяльності на здійснення такої діяльності, а позивачем належних доказів, які б містили суперечливі у вказаному звіті відомості щодо вартості відчужених прав, не надано, а відтак, доводи позивача щодо правильності визначення ціни договору не є достатньою підставою для призначення експертизи. Таким чином, судом було констатовано, що позивачем у справі в установленому порядку не доведено обставини, на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними і допустимими доказами.
Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк” 12.12.2016 звернулося до господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд судового рішення господарського суду Закарпатської області від 20.10.2016 року у справі № 907/572/15 за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину заявник посилається на лист Фонду державного майна України від 13.10.16 №10-36-19407 з долученням рецензії на копію “Звіту про оцінку об'єктів нерухомості - будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1261,53 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул. 343». Рецензія виконана рецензентом ОСОБА_5, яка працює у ЦА ФДМУ і, на думку заявника, спростовує викладені в звіті висновки щодо вартості майна, які взяті судом до уваги при вирішенні справи №907/572/15 (лист отримано банком 17.10.16).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області №907/572/15 від 15.12.16 (головуючий суддя Мокану В.В.) публічному акціонерному товариству „Всеукраїнський акціонерний банк” було відновлено строк на подання заяви про перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 20.10.2015 у справі № 907/572/15 за нововиявленими обставинами, прийнято її до розгляду.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Закарпатської області № 02-02/278/16 від 20.12.2016 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 907/572/15 у зв'язку з припиненням головуючим суддею Мокану В.В. повноважень судді господарського суду Закарпатської області.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Закарпатської області від 20.12.2016 дану справу розподіллено судді Кривка В.П., яким ухвалою від 26.12.16 справу прийнято до свого провадження.
Згідно ухвали господарського суду від 20.01.17 у справі №9007/572/15 судове засідання призначене на 25.01.17 за клопотанням сторін проведено в режимі відеоконференції з Деснянським районним судом міста Києва за участю уповноважених представників сторін.
В ході судового розгляду уповноважений представник ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” заявлені вимоги підтримала в повному обсязі відповідно до викладених в заяві обставин і просить скасувати рішення господарського суду від 20.10.15 у справі №907/572/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі.
Уповноважений представник ТОВ «Проект Фортуна» проти задоволення поданої заяви заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 20.10.15 у справі №907/572/15. Зокрема вказала, що подана банком рецензія на копію “Звіту про оцінку об'єктів нерухомості - будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1261,53 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул. 343» по своїй суті є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, що виключає можливість зміни чи скасування судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі положень ГПК України.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, розглянувши та оцінивши матеріали справи та заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.
Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Поданий заявником лист Фонду державного майна України від 13.10.16 №10-36-19407 з долученням рецензії на копію “Звіту про оцінку об'єктів нерухомості - будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1261,53 кв.м., що розташовані за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, вул. 343» по своїй суті є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, що виключає можливість зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.
Крім цього, виходячи з наявних у справі доказів в їх сукупності, які судом оцінювались, зазначена обставина не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснених судом у рішенні, що переглядається, оскільки не спростовує висновків суду про недоведеність правових підстав за заявленим позовом. Вказана заявником рецензія (нововиявлена обставина), в разі її своєчасного подання, могла б слугувати тільки можливою підставою для обґрунтування клопотання про призначення судової експертизи, яка б могла оцінюватись судом при вирішенні питання про необхідність її призначення, з урахуванням інших наявних у справі доказів сукупно. Проте, такий доказ не був поданий як при слуханні справи в першій інстанції, так і в суді апеляційної інстанції. Таким чином, суд також вважає, що нововиявлена обставина, на яку покликається заявник, ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи (клопотання про призначення експертизи).
Вищезазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, яку викладено у постановах від 11.06.2015 у справі №15/5005/9875/2012, від 25.06.2014 у справі №5011-11/15531-2012, від 12.04.2016 у справі №54/129, тощо.
Відповідно до п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, з огляду на те, що наведені ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” у заяві обставини не є обставинами, які в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому його заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 20.10.2015 року у справі № 907/572/15 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 741, 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 20.10.2015 року у справі № 907/572/15 відмовити повністю.
Рішення господарського суду від 20.10.2015 р. у справі № 907/572/15 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 114 ГПК України до Львівського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 114 ГПК України увалу надіслано сторонам 30.01.17
Суддя В.Кривка