ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про порушення провадження у справі
30.01.17
Справа № 909/86/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонмез Мангал Комюр Україна", вул. Грушевського, 11, офіс 208,м. Івано-Франківськ,76018
до відповідача: "Sonmez mangal komuru fikret akkoyun" Turkey, Soganli Mah. Sur Sk.No:30 Osmangazi BURSA,16190
про стягнення 3802,00 дол.США, що за курсом НБУ станом на 26.01.17 становить 103445, 34грн.
визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.
При цьому, судом встановлено, що відповідачем виступає іноземний суб'єкт господарювання - нерезидент, докази наявності представництва якого на території України у суду відсутні.
Згідно приписів ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь - які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що розділом 7 контракту № 191016 від 19.10.16 сторони погодили, що у разі виникнення будь-яких спорів щодо цього контракту, які не можна вирішити шляхом переговорів, ці спори вирішуються в органах судової влади України - господарському суді Івано-Франківської області відповідно до процесуального законодавства України.
З огляду на приписи Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про міжнародне приватне право", справа підсудна господарському суду Івано-Франківської області.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 19 Закону України „Про міжнародні договори України" визначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.65р., яка була імплементована в національне законодавство Законом України від 19.10.2000р. №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000р.
Оскільки відповідачем у справі виступає іноземний суб'єкт господарювання, суд вважає за необхідне повідомити відповідача про розгляд даної справи у встановленому законодавством та міжнародними угодами порядку.
Відповідно до положень ст. 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Між Україною та Турецькою Республікою 23.11.2000 р. укладено Угоду про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, ратифіковану відповідно до Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах" від 05.07.2001 р. №2605-III (надалі - Угода). Згідно з положеннями статті 2, 3 Угоди договірні Сторони призначають центральні органи для надання правової допомоги одна одній згідно з цією Угодою. Центральним органом з боку Республіки Туреччина є Міністерство юстиції Республіки Туреччина, з боку України - Міністерство юстиції України. Компетентні органи Договірних Сторін зносяться через їхні центральні органи з метою виконання цієї Угоди. Прохання про здійснення правової допомоги та додатки до нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони або на англійську мову.
Кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. (ст.2 Конвенції).
Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (стаття 3 Конвенції).
Приписами ст. 7 Конвенції встановлено, що типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.
Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України.
Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
З урахуванням наведеного, відповідачу для належного повідомлення про розгляд справи необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на офіційну мову Туреччини або англійську мову через уповноважені органи у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".
Згідно приписів ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, дотримання процесуальних прав сторін, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із зверненням із судовим дорученням до Центрального органу Туреччини.
При цьому, призначаючи справу до розгляду в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вчинити дії з підготовки справи до розгляду.
За нормами ч. 2 ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Згідно зі ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На підставі викладеного, у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", Закону України "Про міжнародне приватне право" , ст.ст. 4, ст.ст. 79, 123, 124, 125, керуючись ст.ст. 61, 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Призначити розгляд справи в судовому засіданні на 15.08.17 о 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ, 76000; кімната/зал № 13.
3. Звернутися до Центрального органу Туреччини, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі від 30.01.17.
4. Зобов'язати:
ПОЗИВАЧА - з'явитися до господарського суду Івано-Франківської області до 10.02.17 для отримання процесуальних документів для перекладу та подати суду до 01.03.17 3 (три) примірники ухвали суду від 30.01.17 про порушення провадження у справі та долучених до неї документів із судовим дорученням, а також 3(три) примірники позовної заяви, із засвідченим перекладом офіційною мовою Туреччини (або англійською мовою) для направлення відповідачу відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року та Угоди про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах між Україною та Турецькою Республікою від 23.11.2000. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покласти на позивача;
подати суду :
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору;
- для огляду в судовому засіданні оригінали документів, долучених до позовної заяви;
- забезпечити присутність повноважного представника в судове засідання.
ВІДПОВІДАЧА - подати суду:
- оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо);
- відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також направити копію відзиву позивачу, докази чого надати суду;
- забезпечити присутність повноважного представника в судовому засіданні.
5. Зупинити провадження у справі до усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Довести до відома сторін, що реалізація права відповідача щодо подання відзиву на позовну заяву (ст. 59 ГПК України) здійснюється шляхом надсилання відзиву до господарського суду (в оригіналі), позивачу, (в копії), до початку судового засідання. Подача відповідачем відзиву на позовну заяву під час судового засідання унеможливлює реалізацію права інших учасників спору на підготовку у повному обсязі своїх доводів та заперечень на відзив відповідача, що впливає на строки розгляду справи.
Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації). В разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - подати копію наказу, рішення, розпорядження, протоколу тощо, або засвідчені належним чином витяги з них про призначення на відповідну посаду.
Відповідно до вимог ст. 36 ГПК України сторонам письмові докази подати в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Строк розгляду справи обмежений процесуальним законодавством, а отже, у випадку нез'явлення у судове засідання представників сторін та ненадання суду доказів, справа може бути розглянута судом за наявними у ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Суддя Матуляк П. Я.