27 січня 2017 року Справа № 911/4920/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач),
суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"
на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2016
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016
у справі№ 911/4920/15
Господарського судуКиївської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"
простягнення 1021713,20 грн.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 скасовано в частині позовних вимог про стягнення процентів річних в сумі 290408,59 грн. та пені в сумі 196813,47 грн. та передано справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
На підставі ст. 22 ГПК України позивачем 21.06.2016 було подано до господарського суду першої інстанції заяву про часткову зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, відповідно до якої, просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 120 464,00 грн., 16 493,84 грн. - 3% річних, 215 804,84 грн. інфляційних втрат, судовий збір.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, позов в зазначеній частині задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Біогазенерго" на користь ТОВ "Альфатех" 120464,00 грн. - пені, 16493,84 - 3% річних та 2054,37 судового збору.
14.12.2016 ТОВ "Біогазенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені рішення попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення трьох відсотків річних в розмірі 16493,84 грн..
Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484- VIII) Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору при повторному розгляді господарськими судами, а саме стягнення, з урахуванням уточнення позовних вимог, у розмірі 352762,68 грн., є майнова вимога.
Отже з огляду на вищезазначене. заявник касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто 6349,73 грн. (5291,44 грн. (1,5% ціни позову) х 120%).
Таким чином, додане до касаційної скарги платіжне доручення №2851 від 06.12.2016 на суму 2466,00 грн. не може бути визнана належним доказом сплати скаржником судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі №911/4920/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Л.А. Гольцова
Судді Л.Б. Іванова
В.І. Картере