61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
23.01.2017р. Справа № 905/2937/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1”, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача-1: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк
до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область
про стягнення 8 436 грн. 96 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача-1: представник не з'явився.
від відповідача-2: ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 08.11.2016р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 23.01.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1”, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 8 436 грн. 96 коп.
Ухвалою суду від 12.10.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 14.11.2016р. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 01.12.2016р. господарським судом Донецької області було залучено до участі у справі в якості відповідача -2 - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вантаж - антрацит, який перевозився за накладною № 53899217 від 02.05.2016р. у напіввагонах № 55652093 в кількості 69 500 кг., № 62325527 в кількості 69 500 кг., № 52877735 в кількості 70 000 кг. був доставлений на станцію призначення з недостачею вантажу, про що складено комерційні акти БН № 724931/398 від 08.05.2016р., БН № 724932/399 від 08.05.2016р., БН № 724933/400 від 08.05.2016р.
Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 16, 22, 611, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 307, 314 Господарського кодексу України, ст. 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України.
Позивач про дату судових засідань 14.11.2016р., 01.12.2016р., 12.01.2017р. та 23.01.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на зворотному боці зазначених ухвал та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 21.10.2016р., 22.11.2016р., 09.12.2016р., однак у засідання суду представника не направив. 06.12.2016р. позивач через канцелярію господарського суду Донецької області надіслав клопотання, у якому зазначає, що перевезення вантажу, оформленого залізничною накладною №53899217 від 02.05.2016р. здійснювалось ПАТ "Українська залізниця". 25.12.2015 року між ПАТ "Українська залізниця" в особі начальника Регіональної філії "Донецька залізниця" та ПАТ "ММК ім. Ілліча" було укладено договір №1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги. Позивач повідомляє, що відповідно до Постанови №200 від 25.06.2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та на вимогу Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування " №4442 Кабінет Міністрів України утворив ПАТ"Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття згідно з додатком 1 до вказаної постанови. У вказаному додатку до таких підприємств віднесено Державне підприємство "Донецька залізниця". Згідно з ч. 2 п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови КМУ №200 від 25.06.2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця". Відповідного висновку дійшов ВГСУ у постанові від 04.08.2016 року у справі №905/1021/16. У зв'язку з викладеним позивач просить залучити до участі у справі іншого відповідача - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» та стягнути з ПАТ "Українська залізниця" суму збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 8 436 грн. 96 коп.
Відповідач-1 у свою чергу про судові засідання 14.11.2016р., 01.12.2016р., 12.01.2017р. та 23.01.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать розміщені 18.10.2016р. 17.11.2016р.,05.12.2016р. та 16.01.2017р. на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі “Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) повідомлення про розгляд справи, однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
10.01.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області відповідача-2 надав заперечення на позовну заяву у яких зазначив, щ належним чином засвідчені документи розміру дійсної вартості втраченого вантажу, а саме : підписаної головним (старшим) бухгалтером копії податкової накладної та доказів оплати рахунку. У судовому засіданні 23.01.2017р. відповідач-2 просив суд відмовити в повному обсязі в задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1”, м. Маріуполь, Донецька область.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача-1 та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Між Публічним акціонерним товариством “Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1” (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Трейдинг” (далі - постачальник) був укладений договір № УПр14/28/162 від 30.12.2013р. (далі за текстом Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, за цінами та в кількості, вказаних у відповідних Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору та на умовах, передбачених Договором.
Загальними зборами Публічного акціонерного товариства “Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1» Протоколом №1 від 25.04.2016р. затверджено Статут Приватного акціонерного товариства “Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1”, згідно до абзацу 1 Загальних положень якого, ПРАТ «Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1» є правонаступником у повному обсязі, майна, прав та обов'язків ПАТ «Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1», яке в свою чергу є правонаступником у повному обсязі майна, прав та обов'язків ВАТ «Маріупольский металургійний комбінат імені ОСОБА_1».
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
02.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) з станції Должанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відповідно до технічних умов завантажило по накладній на групу вагонів № 53899217 вантаж - антрацит у напіввагони № 52877735 в кількості 70 000 кг., № 62325527 в кількості 69 500 кг., № 55652093 в кількості 69 500 кг. та передало вказаний вантаж для перевезення до ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Згідно з накладною антрацит вологий, навантаження нижче бортів, навантаження конвеєром з відкосами до бортів вагона, вантаж ущільнений і маркований вапном.
Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому порядку та відповідно до положень частини 2 статті 307 ГК України та статті 6 Статуту залізниць України за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” унормовано, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту).
Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Так, на станції призначення, було складено комерційний акт БН 724931/398 від 08.05.2016р., за змістом якого, на підставі акту загальної форми станції Волноваха Донецької залізниці №31274 від 07.05.2016р., було здійснено комісійне переважування вагону №55652093 за відправкою, зазначеною на зворотному боці акту. За документом значиться: вантаж - антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т): брутто - не вказано, тара - 24 000 кг, нетто - 69 500 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 91 450 кг, тара з бруса - 24 000 кг, нетто - 67 450 кг, що менше документа на 2 050 кг. Завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 200-300мм. Поверхня вантажу ущільнена та маркована вапном. Над 4-6 люками з правої сторони по ходу потяга маркування порушено, наявне поглиблення: розміром 4 500 мм * 1 500 * 500 - 600 мм у глибину вагону, що відповідає акту загальної форми №31274 станції Волноваха Донецької залізниці від 07.05.2016р. Протікання вантажу на станції Маріуполь - Сортувальний немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Об'ємна вага вантажу у документі не зазначена. Об'єм кузову вагону 76 куб. м. Переважування вантажу здійснювалась у присутності зам. ДС ОСОБА_3, комерційного агенту ОСОБА_4, прийомоздавача вантажу к-та ім. Ілліча ОСОБА_5, та вагара к-та ОСОБА_1 ОСОБА_1 на 150 т. електронних вагах станції Сартана 2 к-та ОСОБА_1 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні вагону, недостача вантажу підтвердилась. Завідуючого вантажним двором немає за штатом.
Крім того, на станції призначення, було складено комерційний акт БН 724932/399 від 08.05.2016р., за змістом якого, на підставі акту загальної форми станції Волноваха Донецької залізниці №31273 від 07.05.2016р., було здійснено комісійне переважування вагону №62325527 за відправкою, зазначеною на зворотному боці акту. За документом значиться: вантаж - антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т): брутто - не вказано, тара - 23 950 кг, нетто - 69 500 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 91 050 кг, тара з бруса - 23 950 кг, нетто - 67 100 кг, що менше документа на 2 400 кг. Завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 200-300мм. Поверхня вантажу ущільнена та маркована вапном. Над 4-6 люками з правої сторони по ходу потяга маркування порушено, наявне поглиблення: розміром 4 500 мм * 1 500 * 500 - 600 мм у глибину вагону, що відповідає акту загальної форми №31273 станції Волноваха Донецької залізниці від 07.05.2016р. Протікання вантажу на станції Маріуполь - Сортувальний немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Об'ємна вага вантажу у документі не зазначена. Об'єм кузову вагону 76 куб. м. Переважування вантажу здійснювалась у присутності зам. ДС ОСОБА_3, комерційного агенту ОСОБА_4, прийомоздавача вантажу к-та ім. Ілліча ОСОБА_5, та вагара к-та ОСОБА_1 ОСОБА_1 на 150 т. електронних вагах станції Сартана 2 к-та ОСОБА_1 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні вагону, недостача вантажу підтвердилась. Завідуючого вантажним двором немає за штатом.
Крім того, на станції призначення, було складено комерційний акт БН 724933/400 від 08.05.2016р., за змістом якого, на підставі акту загальної форми станції Волноваха Донецької залізниці №31271 від 07.05.2016р., було здійснено комісійне переважування вагону №52877735 за відправкою, зазначеною на зворотному боці акту. За документом значиться: вантаж - антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т): брутто - не вказано, тара - 23 200 кг, нетто - 70 000 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 69 750 кг, тара з бруса - 23 200 кг, нетто - 66 550 кг, що менше документа на 3 450 кг. Завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 200-300мм. Поверхня вантажу ущільнена та маркована вапном. Над 3-3 люками з правої сторони по ходу потяга маркування порушено, наявне поглиблення: розміром 3 000 мм * 2 000 * 500 - 600 мм у глибину вагону, що відповідає акту загальної форми №31271 станції Волноваха Донецької залізниці від 07.05.2016р. Протікання вантажу на станції Маріуполь - Сортувальний немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Об'ємна вага вантажу у документі не зазначена. Об'єм кузову вагону 76 куб. м. Переважування вантажу здійснювалась у присутності зам. ДС ОСОБА_3, комерційного агенту ОСОБА_4, прийомоздавача вантажу к-та ім. Ілліча ОСОБА_5, та вагара к-та ОСОБА_1 ОСОБА_1 на 150 т. електронних вагах станції Сартана 2 к-та ОСОБА_1 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні вагону, недостача вантажу підтвердилась. Завідуючого вантажним двором немає за штатом.
Наведений акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів ( стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.
Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Статтею 23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.
Суд приймає до уваги те, що спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення з маркуванням, однак на станцію призначення вантаж прибув з порушеним маркуванням, тобто не у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення. Отже, наявні сліди доступу до вантажу, ознаки розкрадання чи втрати вантажу під час перевезення. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Залізниця не довела суду, що недостача вантажу виникла з незалежних від неї причин.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом БН 724931/398 від 08.05.2016р., комерційним актом БН 724932/399 від 08.05.2016р., комерційним актом БН 724933/400 від 08.05.2016р..
Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно п. 2.7 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Недостача вантажу у вагоні № 52877735 становить 70 000 - 66 550 = 3 450 кг., або 3,45 т. Природна втрата маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі становить 70 000 кг. Х 2% = 1400 кг. Недостача вантажу у вагоні № 52877735 з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, становить 3 450 кг. - 1 400 кг. = 2 050 кг. або 2,05 т.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури №411 від 02.05.2016р. ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) вартість 1 тони вугля кам'яного складає 1 890 грн. 00 коп. без ПДВ, та 1 890 * 120% = 2 268 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена за комерційним актом БН № 724933/400 від 08.05.2016р. у розмірі 4 649 грн. 40 коп.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 4 649 грн. 40 коп.
Недостача вантажу у вагоні № 62325527 становить 69 500 - 67 100 = 2 400 кг., або 2,4 т. Природна втрата маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі становить 69 500 кг. Х 2% = 1 390 кг. Недостача вантажу у вагоні № 62325527 з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, становить 2 400 кг. - 1 390 кг. = 1 010 кг. або 1,01 т.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури №411 від 02.05.2016р. ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) вартість 1 тони вугля кам'яного складає 1 890 грн. 00 коп. без ПДВ, та 1 890 * 120% = 2 268 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена за комерційним актом БН № 724932/399 від 08.05.2016р. у розмірі 2 290 грн. 68 коп.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 2 290 грн. 68 коп.
Недостача вантажу у вагоні № 55652093 становить 69 500 - 67 450 = 2 050 кг., або 2,05 т. Природна втрата маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі становить 69 500 кг. Х 2% = 1390 кг. Недостача вантажу у вагоні № 55652093 з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, становить 2 050 кг. - 1 390 кг. = 660 кг або 0,66 т.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури №411 від 02.05.2016р. ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) вартість 1 тони вугля кам'яного складає 1 890 грн. 00 коп. без ПДВ, та 1 890 * 120% = 2 268 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена за комерційним актом БН № 724931/398 від 08.05.2016р. у розмірі 1 496 грн. 88 коп.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 1 496 грн. 88 коп.
Загальна сума недостачі становить 4 649 грн. 40 коп. + 2 290 грн. 68 коп. + 1 496 грн. 88 коп. = 8 436 грн. 96 коп.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобов'язань за договором перевезення залізниця не виконала належним чином, оскільки не забезпечила збереження довіреного їй вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 8 436 грн. 96 коп.
Відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2015 року № 200 прийняте рішення про утворення Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, 100 відсотків акцій якого закріплюється в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
На підставі Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 “Питання публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” затверджено Статут публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, згідно якого дане товариство є юридичною особою і правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Державну реєстрацію юридичної особи - ПАТ “Українська залізниця” проведено 21.10.2015р., ідентифікаційний код юридичної особи 40075815.
Як свідчать матеріали справи, перевезення за залізничною накладною №53899217 від 02.05.2016 року здійснене на підставі договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, який підписано та скріплено печатками з обох сторін, зі строком дії, у відповідності до п.7.4 до 31.12.2016 року.
Вказаний договір укладено між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця”, в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1” (Вантажовласник).
Пунктом 1.1 договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року встановлено його предмет, яким є надання Виконавцем Вантажовласнику послуг пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.
За визначенням п. 7.1 договору, Виконавець надає Вантажовласнику послуги на станціях регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, до яких, у тому числі, беручи до уваги п.2.3 договору, віднесено станцію Маріуполь-Сортувальний.
Спірне перевезення вантажу відбулось на станціях Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, яке і є фактичним перевізником у спірних правовідносинах.
Суд вважає доведеним факт порушення ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" своїх зобов'язань з перевезення вантажу залізничним транспортом, унаслідок чого ПрАТ “ММК ім. Ілліча” спричинені матеріальні збитки в сумі 8 436 грн. 96 коп., які підлягають відшкодуванню в судовому порядку відповідачем-2 на користь позивача.
Враховуючи наведені норми законодавства та викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України доказів факту, що свідчить про втрату вантажу Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1” за винних дій відповідача-1, який не здійснював перевезення, та, як наслідок, не довів причинний зв'язок між діями або бездіяльністю, поведінкою Державного підприємства “Донецька залізниця” і заподіяними збитками.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення збитків у сумі 8 436 грн. 96 коп. з відповідача-1 не підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача-2.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 6, 110, 111, 113, 114, 115, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 909, 920, ч.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, ч.2 ст. 307, ст. 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до відповідача-1 Державного підприємства Донецька залізниця”, відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 8 436 грн. 96 коп. задовольнити частково.
Стягнути з відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_1" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) збитки в сумі 8 436 грн. 96 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 8 436 грн. 96 коп. з відповідача-1Державного підприємства Донецька залізниця ” м. Донецьк відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 23.01.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2017р.
Суддя Ю.С. Мельниченко