61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
23.01.2017р. Справа № 905/3324/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіко”, м. Дніпро
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська”, с. Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область
про стягнення 54 783 грн. 37 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача: представник не з'явився.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 23.01.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіко”, м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська”, с. Вовчанка, Мар'їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №137-06/14 від 24.06.2014 року в сумі 30 694 грн. 74 коп., інфляційних втрат у сумі 14 789 грн. 34 коп., 3% річних у сумі 1 407 грн. 74 коп., пені у сумі 7 897 грн. 55 коп., а всього 54 783 грн. 37 коп.
Ухвалою суду від 30.11.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 22.12.2016р.
Ухвалою суду від 22.12.2016р. господарським судом Донецької області розгляд справи було відкладено на 12.01.2017р.
Ухвалою суду від 12.01.2017р. господарським судом Донецької області розгляд справи було відкладено на 23.01.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №137-06/14 від 24.06.2014 року щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 526, ч.1 ст.530, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору №137-06/14 від 24.06.2014 року із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Відповідач у свою чергу про судові засідання 22.12.2016р., 12.01.2017р. та 23.01.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на зворотному боці зазначених ухвал та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 09.12.2016р. та 05.01.2017р., однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленного відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіко» (далі підрядник) був укладений договір №137-06/14 від 24.06.2014 року (далі за текстом Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язаний у відповідності з умовами Договору проводити Технічне обслуговування системи кондиціювання приміщення будівлі контори та хімлабораторії ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» (далі - Систем) найменування, кількість, адреса монтажу яких визначаються відповідно до Додатку « 1 (Заказ-замовлення), підписаного Сторонами та є невід'ємною частиною Договору, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Відповідно до п.1.3. Договору, вартість виконаних робіт визначається в Актах виконаних робіт відповідно до Заказу - замовлення, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.2.4. Договору, фактично виконання робіт фіксується Сторонами в акті приймання-передачі та оплачується у порядку, передбаченому п.4.3.
Згідно з п.3.1. Договору, строк виконання Підрядником робіт визначається відповідно до взаємної домовленості, та вказується у додатках до Договору.
Відповідно до п.4.1. договору, вартість підрядних робіт, що виконуються, за Договором складає 27 774 грн. 24 коп., ПДВ 20% - 5 554 грн. 85 коп., а разом - 33 329 грн. 09 коп. та визначається у Договірній ціні, що є невід'ємною частиною Договору, складеного на основі Локального кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, що містить перелік та об'єми робіт, найменування та кількість матеріалів.
Згідно з п.4.3. Договору, оплата суми Договору здійснюється у наступному порядку: 90 (дев'яносто) календарних днів після підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до п.6.1. Договору, по закінченню робіт, передбачених Договором, підрядник передає Замовнику Системи та надає акт приймання - передачі виконаних робіт.
Відповідно до п.7.1. Договору, за прострочення виконання зобов'язання за Договором, Замовник оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування штрафних санкцій, від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п.8.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014р.
Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на загальну суму 30 694 грн. 74 коп. підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт:
- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014р. від 30.09.2014р. на суму 27 646 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 4 607 грн. 74 коп.;
- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014р. від 18.12.2014р. на суму 3 048 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 508 грн. 05 коп.
Вказані акти підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано наступні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрати:
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2014р. від 30.09.2014р. на суму 27 646 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 4 607 грн. 74 коп.
- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014р. від 18.12.2014р. на суму 3 048 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 508 грн. 05 коп.
Також, на виконання умов договору, позивачем відповідачу було виставлено наступні рахунки-фактури:
- Рахунок-фактура №СФ-0000103 від 30.09.2014 на суму 27 646 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 4 607 грн. 74 коп.
- Рахунок-фактура №СФ-0000135 від 18.12.2014 на суму 3 048 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 508 грн. 05 коп.
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано податкову накладну №102 від 30.09.2014р. на суму 27 646 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 4 607 грн. 74 коп. та податкову накладну №141 від 18.12.2014р. на суму 3 048 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 508 грн. 05 коп., що є підтвердженням здійснення господарської операції позивача, формування податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість робіт у розмірі 30 694 грн. 74 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.
Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим п.4.3. Договору №137-06/14 від 24.06.2014р., за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014р. від 30.09.2014р. є 29.12.2014р., за актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014р. від 18.12.2014р. є 18.03.2014р.
Проаналізувавши укладений сторонами договір №137-06/14 від 24.06.2014р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено п.4.3. Договору №137-06/14 від 24.06.2014р., протягом 90 (дев'яносто) календарних днів після підписання акту виконаних робіт.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №137-06/14 від 24.06.2014р. в сумі 30 694 грн. 74 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.
Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 401 грн. 74 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним. Фактично розмір 3% річних складає 1 403 грн. 10 коп.
Враховуючи те, що відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню у сумі 1 401 грн. 74 коп.
Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт у розмірі 14 789 грн. 34 коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 14 789 грн. 34 коп. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню на суму 7 897 грн. 55 коп., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.
Оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання за Договором, Замовник оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування штрафних санкцій, від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.
Разом з тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р., за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично вірним. Фактично розмір пені становить 7 897 грн. 55 коп., на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 7 897 грн. 55 коп. підлягають задоволенню.
Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон».
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору та витрати на послуги адвоката за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч.1 ст. 230, ч.6 ст.232, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Курахівська” (код ЄДРПОУ 33959754, місцезнаходження 85621, Донецька область, Мар'їнський район, село Вовчанка, вулиця Нагорна, будинок 1А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіко” (код ЄДРПОУ 36207114, місцезнаходження 49034, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Білостоцького, будинок 123-А) заборгованість за договором №137-06/14 від 24.06.2014 року в сумі 30 694 грн. 74 коп., інфляційні втрати у сумі 14 789 грн. 34 коп., 3% річних у сумі 1 401 грн. 74 коп., пені у сумі 7 897 грн. 55 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 23.01.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2017р.
Суддя Ю.С. Мельниченко