Справа № 446/796/13-ц
23.12.2014 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Самсін М. Л.
при секретарі Лазаревій Г.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кам”янка-Бузька справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,-
позивач ОСОБА_1 звернвся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.01.2013 р. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Опель» з д.н.з. НОМЕР_1, здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, яким керував його зять ОСОБА_3 і пасажиром якого був він, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. З приводу отриманих тілеснх ушкоджень він знаходився на лікуванні в Кам»янка-Бузькій ЦРЛ з 03.01.2013 р. по 17.01.2013 р. після чого проходив амбулаторне лікування. На лікування він з сім»єю витратив більше 3000 грн., які просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути в його користь з відповідача 3000 грн. моральної шкоди, яка полягає в фізичному болі та стражданнях, які він зазнав внаслідок ДТП.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 3000 грн. матеріальних збитків та 7000 грн. моральної шкоди, яка полягає в її глибоких емоційних стражданнях, порушенні звичайного способу життя, негативному впливі на стан здоров'я, внаслідок ДТП, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд за згодою позивача, ухвалив розглядати справу на підставі наявних у справі доказів без участі відповідача, який, будучи належним чином повідомлений про час розгляду справи, до суду не прибув, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані в справі докази, з'ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.01.2013 р. близько 10.00 год. по вул.Шевченка в м.Кам»янка-Бузька Львівської області мала місце ДТП за участю автомобіля марки «Опель» з д.р.н. ВС 1726 ВК під керуванням ОСОБА_2, та марки «ЗАЗ-Таврія» д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 та пасажиром якого був ОСОБА_1, який був доставлений в Кам'янка-Бузьку ЦРЛ з діагнозом «ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана голови.
Постановою ст. слідчого СВ Кам'янка-Бузького РВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_4 кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12013150220000014 від 29.01.2013 р. закрито на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.03.2013 року №345/992/13-п про притягнення до адміністративної було встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2, якого визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Отже, відповідач ОСОБА_2 є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду завдану дією джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з висновком експерта №03/2013 від 09.01.2013 р. у ОСОБА_1 було виявлено садна на чолі, синець в лівій навколоорбітальній ділянці лівої стопи та крововилив на слизовій нижньої губи, при обстеженні лікарями Кам»янка-Бузької центральної районної лікарні встановлено діагноз «ЗЧМТ. Забійна рана голови. Струс головного мозку. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету, могли виникнути при ударі до виступаючих частин салону автомобіля, під час дорожньо-транспортної пригоди 03 січня 2013 року та відноситься до легкого тілесного ушкодження із короткочасним ушкодженням здоров»я.
Ч. 1 ст. 1195 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на лікування, підтверджені відповідними письмовими доказами, тому ОСОБА_2 зобов»язаний відшкодувати завдану його діями шкоду, та з останнього на користь позивача слід стягнути 3000 грн.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення в його користь з відповідача 70000 грн. моральної шкоди, така на думку суду підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості отриманих позивачем тілесних ушкоджень, що завдали йому фізичного болю, глибоких емоційних страждань, порушення звичайного способу життя, негативний вплив на стан здоров'я, виходячи з вимог розумності і справедливості суд вважає, що з відповідача в користь позивача необхідно стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 70000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в сумі 229,40 грн. Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215, 218-224 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 229(двісті двадцять дев»яь) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: