Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/624/17 Головуючий у 1-й інстанції: Васильцова Г.А.
Є.У.№ 325/822/16 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
26 січня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Гончар М.С.,
При секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО», про визнання договору недійсним та витребуванням безпідставно набутого майна,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО» на заочне рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2016 року,
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 19 листопада 2015 року і 17 грудня 2015 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (далі - ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО») укладено договір № 00250 і №0028771 фінансового лізингу з додатками на придбання автотранспортного засобу. Зазначала, що умови оспорюваного правочину порушують положення Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII), оскільки є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків і завдають їй шкоди як споживачеві, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
Заочним рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2016 року позов задоволено.
Визнані недійсними договори фінансового лізингу № 002501 від 19.11.2015 року і №002877 від 17.12.2015 року, укладені між ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш АВТО».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШАВТО» на користь ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.ст. 307, 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 19.11.2015р. між ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» та ОСОБА_3 був укладений договір фінансового лізингу № 002501, предметом якого є транспортний засіб FOTON FТ 354, тип КПП мех, привід 4х4. Специфікація предмета лізингу була самостійно та свідомо обрана лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає його вимогам (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.3 договору лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору фінансового лізингу та згідно з положеннями чинного законодавства.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що вартість предмета лізингу на момент укладення договору становить 11 800 доларів США, що є гривневим еквівалентом суми 295 000 грн. (з ПДВ). Згідно з п. 8.1 договору, всі платежі підлягають сплаті в українських гривнях.
Згідно пункту 1.7 договору предмет лізингу передається у користування лізингоодержувачеві не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати ним на рахунок товариства: адміністративного платежу, авансового платежу; комісії за передачу предмета лізингу (а.с.10-21).
На виконання умов договору позивач сплатила 32 000 грн. (а.с. 24), які у відповідності з п. 9.7 договору були зараховані відповідачем як адміністративний платіж в розмірі 29 500 грн., як авансовий внесок в розмірі 2 500,00 грн.
Оскільки у відповідача був відсутній предмет лізингу на його пропозицію 17.12.2015р. сторони уклали договір фінансового лізингу № 002877, предметом якого є інший транспортний засіб - FOTON FТ 244 за вищою ціною, на виконання умов якого позивач сплатила ще 18 000 грн., які були зараховані відповідачем як адміністративний платіж. (а.с. 25-39).
Пунктом 12.1 договорів передбачено, що лізингоодержувач, який сплатив адміністративний платіж, частково або повністю сплатив авансовий внесок та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та надати реквізити особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець розглядає заяву лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 60% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 40% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Адміністративний платіж в такому випадку поверненню не підлягає.
Не отримавши предмет лізингу після здійснення вищезазначених платежів за договорами, ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про розірвання договорів фінансового лізингу (заява отримана відповідачем 25.12.2015 року.).
Листом від 12.01.2016 р. відповідач повідомив позивача про те, що договір № 002501 від 19.11.2015 року вважається розірваним з 25.12.2015р. Цим же листом позивача повідомлено про те, що сплачений ним за умовами договору адміністративний платіж в розмірі 29500 грн. поверненню не підлягає, а авансовий платіж буде повернуто у розмірі 1500 грн. ( а.с. 40).
Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
За п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до спеціальних законів господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно застосував до вказаних правовідносин норми Закону України «Про захист прав споживачів» та встановив, що в спірних договорах обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.
Крім того, суд правильно виходили із того, що оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін., предмета лізингу, суперечить положенням статті 808 ЦК України.
Також, суд правильно встановив, що спірні договори фінансового лізингу нотаріально не посвідчені, хоча підлягають нотаріальному посвідченню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов правильного висновку про недійсність оспорюваних договорів фінансового лізингу у зв'язку з їх несправедливими умовами, наслідком яких є дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивачу, а також недотриманням нотаріальної форми договорів, а тому, обґрунтовано стягнув з відповідача в користь позивача суму авансового платежу за оформлення договору.
Зазначені висновки судів відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс16.
Оскільки судом правильно вирішена справа, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, як про це вимагає позивач.
Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО» відхилити.
Заочне рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 13 вересня 2016 року по цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: