24.01.2017
ЄУН № 337/4302/16-ц
Провадження № 2/337/107/2017
24 січня 2017 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
при секретарі Жевакіній Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЖБК «Вогнетривник-3», треті особи: Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, Управління державної реєстрації ГТУЮ в Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
У позові вказала, що їй та ОСОБА_4 належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору міни, що підтверджується відповідним ордером на жиле приміщення № 279 від 20.02.1996 року, виданим виконавчим комітетом ради народних депутатів м.Запоріжжя. Згідно розпорядження Хортицької районної адміністрації м.Запоріжжя від 20.02.1996 року № 474, її прийняли до членів ЖБК «Вогнетривник-3». Після оформлення договору міни, квартира не була належним чином зареєстрована в органах БТІ. Один із співвласників квартири, її чоловік ОСОБА_4 помер. За життя чоловіка питання про визначення часток, у спільно отриманій квартирі вони не ставили. Після його смерті, вона звернулася до органів БТІ з метою належного оформлення квартири, але їй було відмовлено, так як зазначена квартира зареєстрована за попереднім власником. Вона звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Запорізького міського округу ОСОБА_3, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідних документів для прийняття спадщини. Просила визнати право власності на спірну квартиру, а саме на 1/2 частину квартири, що належить їй як співвласнику, та на 1/2 частину у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, як спадкоємець, який постійно приживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с. 49).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутності, з позовними вимогами згодна (а.с. 44).
Представник відповідача ЖБК «Вогнетривник-3» у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, з позовом згодний (а.с. 45).
Представник третьої особи - ЗМБТІ у судове засідання не з'явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином (а.с. 41).
Представник третьої особи - Управління державної реєстрації ГТУЮ в Запорізькій області у судове засідання не з'явився, поважну причину не явки суду не повідомив, по розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с. 40), тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників третіх осіб.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином (а.с. 42).
Відповідно до ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, у зв'язку з наступним.
Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-ЖС № 384498, виданого 06.06.1987 року, ОСОБА_5 (на російській мові) та ОСОБА_6 (на російській мові) 06.06.1987 року зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище на російській мові «Чешенко» (а.с. 29).
Відповідно до свідоцтва про смерть І-ЖС № 352591, виданого 20.02.2016 року, ОСОБА_4 помер 18.02.2016 року, про що зроблений актовий запис № 1434 (а.с.19).
Як вбачається з копії технічного паспорту - квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 (а.с.16-17).
Згідно ордеру на житлове приміщення № 279 від 20.02.1990 року квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 (а.с. 18).
Відповідно до розпорядження голови Хортицької районної адміністрації м.Запоріжжя за № 474 від 20.02.1996 року «Про затвердження рішення загальних зборів членів ЖБК «Вогнетривник-3»» ОСОБА_1 прийнята і члени кооперативу, за нею закріплена трикімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с. 27).
На підставі довідки від 05.01.2016 року за № 40 ОСОБА_1 є членом ЖБК «Вогнетривник-3» та їй належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 в житловому будинку ЖБК «Вогнетривник-3», вартість квартири виплачена у 1996 році (а.с. 20) .
Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 13.09.2016 року № 438/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру (а.с. 24).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 28103546 від 05.02.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації прав на їх обтяження, так як зазначена квартира зареєстрована за іншою фізичною особою (а.с. 25).
Згідно зі ч. 3 ст.. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член ЖБК стає її власником.
На підставі ст.. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 виплатила вартість квартири у сумі 9170 крб., але у встановленому законом порядку право власності на квартиру не оформила. Вартість квартири виплачена під час шлюбу з ОСОБА_4, тому на підставі ст.. 60 СК України, дане майно є їх спільно нажитим майном, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, тому суд вважає позовні вимоги позивача у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як частину у спільному сумісному майні подружжя, набутому в період шлюбу, підлягаючими задоволенню.
Як вбачається з копії спадкової справи № 104/2016, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про отримання спадщини після смерті ОСОБА_4 27.07.2016 року. Донька померлого - ОСОБА_2 з заявою про отримання спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не зверталася (а.с. 58-72)
Згідно довідки виданої ЖБК «Вогнетривник-3» № 58 від 04.05.2016 року ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним була зареєстрована ОСОБА_1 з 23.02.1996 року по день його смерті 18.02.2016 року (а.с. 55).
На підставі ст.. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов'язки, які належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно ч. ч. 2, 3 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя, що його пережило, батьки.
Відповідно до п.3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 постійно проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_4, що підтверджується довідкою ЖБК «Вогнетривник-3» № 58 від 04.05.2016 року, до нотаріальної контори звернулася з заявою про прийняття спадщини вчасно, але в отриманні свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено через відсутність правоустановчих документів на спадкове майно, тому суд вважає позовні вимоги позивачки у повному обсязі обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 182, 384, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому: на 1/2 частину квартири, що належить ОСОБА_1 як співвласнику придбаної і виплаченої квартири; на 1/2 частину у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 18.02.2016 року, як спадкоємець, який постійно приживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: Г.Є. Гнатик