Провадження № 322/109/17
30 січня 2017 року смт. Новомиколаївка
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора Новомиколаївського відділу Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про арешт майна,
Старший слідчий СВ Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувсь до суду із клопотанням, в якому вказує, що 26 січня 2017 року, в період часу 11 години 24 хвилин по 13 годину 25 хвилин, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , в приміщенні господарської будівлі, розташованої на території вказаної садиби, було виявлено та вилучено два предмети, схожі на пістолети, № ТР 505 1960 року випуску, та № НОМЕР_1 року випуску, на одному з яких знаходився предмет схожий на глушник, в рукоятках яких було по одному магазину, в кожному з яких було по 8 предметів, схожих на набої.
Після цього, під час проведення обшуку, в приміщенні житлового будинку, розташованого на території вищевказаної садиби, було виявлено та вилучено 64 предмети, схожі на набої.
26 січня 2017 року було розпочато досудове розслідування, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В клопотанні старший слідчий, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на вказане майно, як на предмети злочину.
Обговоривши дане клопотання, вислухавши пояснення старшого слідчого, думку прокурора, який клопотання підтримав, особи, у володінні якої знаходилися речі, зазначені у клопотанні, який не заперечував проти накладення на них арешту, вивчивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12017080300000033, внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Вказане у клопотанні майно являється предметом злочину. Накладення арешту на вказане майно не потягне за собою негативних наслідків для його володільця. Без накладення арешту на майно існує реальна загроза його втрати.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом із обігу, не вважаються тимчасово вилученим майном, а тому не потребують в подальшому накладення на них арешту.
Разом з тим, оскільки на час розгляду клопотання доказів того, що вилучені речі являються вогнепальною зброєю та боєприпасами, відсутні, зокрема з причин не проведення відповідних експертиз, слідчий суддя вважає необхідним накласти на них арешт.
На підставі вищевказаного, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вказане в клопотанні майно.
Керуючись ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
Накласти арешт на предмети, схожі на пістолети № ТР 505 1960 року випуску, № НОМЕР_2 1954 року випуску, на металевий предмет, схожий на глушник, два магазини з предметами, схожими на набої у загальній кількості 16 штук, дві картонні коробки з 64 предметами схожими на набої, які було вилучено у ОСОБА_5 , та знаходяться в Новомиколаївському відділенні поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, залишивши їх на зберіганні в Новомиколаївському відділенні поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1