Копія Справа № 326/1591/16-ар.
Провадження № 2-а/326/7/2017
30 січня 2017 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючої-судді Чапланової О.М.,
при секретарі Бородай А.В.,
за участю: представника позивача Ліпаткіної Е.В.,
представника відповідача Горової Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі договору діє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна, до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі договору діє адвокат Ліпаткіна Е.В., звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (а.с.1-2).
18 січня 2017 року, до початку розгляду справи по суті, на часткову зміну позовних вимог, ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі договору діє адвокат Ліпаткіна Е.В., надав позовну заяву до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (а.с.58-59). Свої вимоги мотивує тим, що він, згідно посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, від 16.02.1994 року, Серія НОМЕР_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС. З 31 липня 1986 року по 10 серпня 1986 року та з 11.05.1987 року по 14.05.1987 року він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перебував у вказаний період безпосередньо в зоні Чорнобильської АЕС у складі військової частини № 92422.
З 02 травня 1985 року по 19 травня 1987 року він проходив строкову військову службу у складі військової частини № 92422 та згідно з випискою з наказу № 177 від 31.07.1986 року був командирований на ст. Вільча для робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно виписки з наказу № 186 від 11.08.1986 року він повернувся з місця ліквідації наслідків аварії на Чоробильської АЕС.
16.02.1994 року на засідання комісії Запорізької обласної адміністрації з розгляду спірних питань з визначення статусу особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, йому надали статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видали відповідне посвідчення, яке на даний час є чинним. Згідно довідки Управління соціального захисту населення № 7052 від 25.11.2016 року він з 08.04.2005 року перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Приморської РДА, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
18.10.2016 року він звернувся до Управляння ПФУ в Приморському районі Запорізької області з метою отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, 26.10.2016 року отримав відмову по результатам попередньої перевірки його документів у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку з посиланням на те, що в наданих документах не зазначено кількість виходів в зону відчуження для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не зважаючи на наявність витягів з наказів, довідки Приморського райвійськкомату, та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з 01 липня по 31 грудня 1986 року, в кількості не менше 5 календарних днів.
Крім того, у відповіді не зазначено, що управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області зроблено запит до Департаменту соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, який міг би надіслати копію його особової справи, на підставі якої йому надано статус ліквідатора та видано відповідне посвідчення. Він самостійно звернувся до вказаної установи та отримав довідку від 03.08.1993 року, яка підтверджує періоди знаходження його на території ЧАЕС в районі 3,4 реакторів, тобто довідка про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про яку йдеться у відмові, є у наявності. Також в наявності є архівна довідка, про яку також йдеться у відмові. Інших підстав відмови у відповіді не зазначено.
Крім того, 06.01.2017 року він звернувся до відповідача безпосередньо із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки 17.11.2016 року йому виповнилося 50 років, та 12.01.2017 року отримав аналогічну попередньої відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку все на тих же підставах і додатково з посиланням на те, що архівна довідка №179/1/8333 від 31.08.2016 року містить його ініціали, ім'я та по батькові, тому вона не взята до уваги.
Вважає, що дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку є неправомірними, оскільки відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.
Просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області щодо відмови в призначені йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсії зі зниженням пенсійного віку. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно його заяви від 06.01.2017 року з 18.11.2016 року (з наступного дня після досягнення ним 50-річного віку).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги та підстави, на яких вони ґрунтуються, підтримала у повному обсязі, дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що для визначення права на призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачем до УПФУ в Приморському районі було надано копію посвідчення Серія НОМЕР_1 , копію військового квитка НОМЕР_2 та довідку галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8333 від 31.08.2016 року. В архівній довідці галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8333 від 31.08.2016 року зазначено, що позивач виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 31 липня 1986 року по 11 серпня 1986 року на ст. Вільча, яка згідно Постанови Кабінету Міністрів Української PCP № 106 від 23.07.1991 року відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення. Так як ст. Вільча відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення, необхідно надати документи, підтверджуючі кількість днів виходу безпосередньо в зону відчуження для виконання робіт. Додатково, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років. Згідно архівної довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8333 від 31.08.2016 року, позивач працював у 1987 році в с. Карагод, яке віднесено до зони відчуження, 3 дні - з 11 травня 1987 року по 14 травня 1987 року. Згідно вказаного, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням норм ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає законних підстав. Просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі за необгрунтованістю.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до військового квитку серії НОМЕР_2 , виданого Приморським районним військовим комісаріатом Запорізької області 16.04.1985 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано придатним до військової служби, він був призваний на дійсну військову службу і направлений в частину 02.05.1985 року. 06.05.1985 року наказом № 103 ОСОБА_1 зараховано до списку в/ч НОМЕР_3 . 19.05.1987 року на підставі наказу МО СРСР № 93 від 25.03.1987 року ОСОБА_1 був звільнений (демобілізований) в запас. Крім цього, у військовому білеті зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: в третій зоні з 31.07. по 05.08.86 року; у другій зоні з 06.08. по 10.08.86 року; сумарна доза - 10,63 р. В період з 11 по 13 травня 1987 року = 0,02р. Сумарна доза 10,65 р. (а.с.9, 31-32, 35).
Згідно із довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.11.2016 року №100/НТ, ОСОБА_1 , 1966 року народження, призваний на строкову військову службу в Збройні Сили України 02 травня 1985 року. Звільнений в запас 19 травня 1987 року на підставі наказу МО СРСР від 25.03.1987 року № 93 (а.с.13).
Згідно із довідкою Приморського районного військового комісаріату від 25.11.2016 року №101/НТ, ОСОБА_1 , 1966 року народження, з 31 липня 1986 року по 05 серпня 1986 року - в третій зоні, а з 06 серпня 1986 року по 10 серпня 1986 року - в другій зоні, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Сумарна доза опромінення складає 10,63 рентген. Підстава видачі цієї довідки: військовий квиток (а.с.11).
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_3 за № 409 від 03.08.1993 року, рядовий ОСОБА_1 в період з 31 липня 1986 року по 10 серпня 1986 року виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 км. зоні. Виконував роботи по відновленню залізничної колії на території ЧАЕС в районі 3,4 реакторів. Сумарна доза опромінення 10,72 рентген. Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-196 вказаний період служби ОСОБА_1 підлягає заліку до вислуги років на пенсію на пільгових умовах (1 місяць служби за 3 місяці) (а.с.14).
Згідно з архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8333 від 31.08.2016 року:
- в наказі командира військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині від 31 липня 1986 року № 177, параграф 6, зазначено, що пойменованих нижче військовослужбовців 4 батальйону вважати такими, що відбули на ст. Вільча для робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з військової частини 92422: 47. Рядового ОСОБА_1 (ініціали не розшифровані);
- в наказі командира військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині від 11 серпня 1986 року № 186, параграф 4, зазначено, що пойменованих нижче військовослужбовців зі ст. Вільча після закінчення робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з військової частини 92422: 47. Рядового ОСОБА_1 (ініціали не розшифровані);
- в наказі командира військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині від 11 травня 1987 року № 107 зазначено, що вважати такими, що відбули 11 травня 1987 року: 1. Пойменований нижче склад у відрядження до с. Карагод для виконання робіт. Строк відрядження по 13 травня 1987 року: 33. Рядового ОСОБА_1 (ініціали не розшифровані);
- в наказі командира військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині від 14 травня 1987 року № 110, параграф 2, зазначено, що вважати такими, що прибули 14 травня 1987 року та приступили до виконання службових обов'язків: 1. Пойменований нижче особовий склад з відрядження: 33. Рядового ОСОБА_1 (ініціали не розшифровані).
Згідно витягу з історичного формуляру особовий склад військової частини НОМЕР_3 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не в повному складі, командирувались окремі групи, команди та окремі військовослужбовці (а.с. 34).
Згідно із посвідченням Серія НОМЕР_1 , виданим 16.02.1994 року, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2 та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у травні і червні 1986 року, незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 року - не менше 5, у 1987 році - не менше 14 робочих днів (а.с.10, 33).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення № 7052 від 25.11.2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.04.2005 року перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги в управлінні соціального захисту населення Приморської районної державної адміністрації Запорізької області відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за категорією 2 А учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та користується пільгами. Підстава видачі цієї довідки: особова справа № 112 (а.с.4).
На заяву, з якою позивач звернувся до УПФУ в Приморському районі Запорізької області 18.10.2016 року, щодо визначення права на призначення пенсії за віком із застосуванням статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», УПФУ в Приморському районі Запорізької області повідомило, що призначити позивачу пенсію за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має законних підстав, оскільки при зверненні позивачем не були надані документи, які підтверджують кількість днів виходу безпосередньо в зону відчуження для виконання робіт (а.с.7-8, 28-30).
06.01.20107 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Приморському районі Запорізької області із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку УПФУ в Приморському районі Запорізької області листом від 12.01.2017 року повідомило, що призначити позивачу пенсію за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має законних підстав, оскільки при зверненні позивачем не були надані документи, які підтверджують кількість днів виходу безпосередньо в зону відчуження для виконання робіт (а.с.51-54).
Дослідивши добуті докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 указаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - на 5 років.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року, передбачено що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вказаний Порядок регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, передбачено що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122 або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006 року, 04.09.2015 року (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а) висловив правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону № 796-XII. Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Суд вважає, що з урахуванням норм діючого законодавства, основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), видане на ім'я ОСОБА_1 , яке відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Спірним у справі є право позивача на призначення пенсії за віком із застосуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Надані позивачем докази підтверджують його право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії з урахуванням наданих ним документів вказує на те, що він працював у зоні відчуження з 31 липня 1986 року по 10 серпня 1986 року.
За наведених обставин, відмова Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі Запорізької області у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону № 796-12, через те, що ним не були надані документи, які підтверджують кількість днів виходу безпосередньо в зону відчуження для виконання робіт, є протиправною.
Задовольняючи позовні вимоги, суд також враховує наступне.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначаються з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено та підтверджено наданими доказами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 та звернувся до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі із заявою про призначення пенсії за віком 06.01.2017 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону № 796-12, згідно його заяви від 06.01.2017 року з 18.11.2016 року (з дня, наступного після досягнення ним 50-річного віку).
Керуючись: Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8-11, 69-71, 79, 86, 158-163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі договору діє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна, до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку із застосуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років згідно його заяви від 06.01.2017 року з 18.11.2016 року.
Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 січня 2017 року.
Постанова виготовлена в повному обсязі 30 січня 2017 року.
На постанову може бути подана апеляційна скарга у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Приморський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її надає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: підпис О.М. Чапланова
З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова
30.01.2017