Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/1479/16-ц
Провадження № 2/321/52/2017
27 січня 2017 року смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Олійника М.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Цаплі Г.В.
представника позивача Авдєєвої А.В.
третьої особи ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_5, треті особи: Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна,
Позивач Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області звернулася до Михайлівського районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна. Позов мотивований тим, що відповідач є батьком малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, але фактично вихованням дітей він не займається, матеріально їх не забезпечує, не піклується про їхній фізичний та духовний розвиток. Рідна матір малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_5. За повідомленням Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, 29 червня 2016 року ОСОБА_5 вчинив побиття своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, факт побиття яких внесено до ЄРДР за вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України. У зв'язку з тим, що подальше перебування дітей у сім'ї загрожує їхньому життю та здоров'ю, головою Запорізької райдержадміністрації було винесено розпорядження про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, із сім'ї. 30 вересня 2016 року опікуном малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, призначено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначити ОСОБА_2 опікуном над малолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.
В судовому засіданні представник позивача Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Авдєєва А.В. наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення. Додатково пояснила. що відповідач по справі ОСОБА_5 28 червня 2016 року, за місцем свого мешкання наніс своїм дітям - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їхній сестрі по матері - ОСОБА_8 тілесні ушкодження. За фактом побиття до Єдиного Реєстр у досудових розслідувань, було внесено кримінальне провадження за № 12016080230001228, попередня кримінально-правова кваліфікація - ч. 1 ст. 125 КК України. У відповідності до Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 29 червня 2016 року за № 418 дітей було відібрано від відповідача та тимчасово влаштовано у сім'ю ОСОБА_2 Відповідач по справі з початку проживання разом з дітьми, а саме: з грудня 2015 року та в подальшому, з моменту відібрання дітей, а саме: з червня 2016 року та по теперішній час - участі у вихованні та утриманні дітей не бере, не піклується про фізичний та духовний розвиток своїх дітей, взагалі не спілкується з ними. Їх вихованням та утриманням займається ОСОБА_2 Діти бояться свого батька та не мають бажання проживати з ним. З моменту відібрання дітей органом опіки і піклування від відповідача, з дітьми постійно працює психолог. У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей та через жорстоке поводження з ними, відповідач має бути позбавлений батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та з нього підлягають до стягнення аліменти на їх утримання.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся за зареєстрованим та останнім відомим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення, докази та заперечення на позовну заяву не надав. Відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Представник третьої особи - Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з'явився,проте надав клопотання, у відповідності до якого вказав, що Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області клопоче про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно малолітніх ОСОБА_7, 2006 року народження та ОСОБА_6, 2008 року народження.
Третя особа - ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просили задовольнити позов. ОСОБА_2 додатково пояснила, що вона бажає бути опікуном малолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які з 25 грудня 2016 року проживають разом з нею та її родиною. Також в наданих письмових поясненнях вказала, що відповідач - ОСОБА_5 28 червня 2016 року за місцем свого мешкання наніс тілесні ушкодження своїм дітям ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка є дитиною-сиротою та опікуном якої на даний час є вона. За фактом вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за №12016080230001228, попередня кримінально-правова кваліфікація - ч. 1 ст. 125 КК України. Вказане кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а матеріли кримінального провадженні були направлені начальнику Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області для притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення дій, передбачених ст. 173-2 КУпАП. Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Розпорядженням Голови Запорізької районної державної адміністрації від 29 червня 2016 року за №418 про відібрання малолітніх ОСОБА_7, 2006 року народження, ОСОБА_6, 2008 року народження, ОСОБА_8, 2012 року народження, за клопотанням служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації та повідомлення Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про побиття ОСОБА_5 своїх неповнолітніх дітей та внесення даного факту до СРДР, службу у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації разом з Запорізьким районним відділенням поліції зобов'язано вжити заходів щодо відібрання дітей від батька - відповідача по справі. Зазначене розпорядження було виконане, дітей відібрано від відповідача та згідно Наказу Запорізької районної державної адміністрації від 30.06.2016 року №22-01-08/19 влаштовано на тимчасове перебування в її сім'ю за адресою АДРЕСА_1. Станом на 25 грудня 2016 року діти проживають за даною адресою разом з нею та її родиною. 30 вересня 2016 року Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації за №647 над ОСОБА_8 встановлено опіку, та призначено її опікуном. Після влаштування дітей в її сім'ю, органом опіки і піклування проводяться регулярні обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, в якій проживають діти. Як вбачається з доданих актів, стосунки в сім'ї є добрими, позитивними, дружніми. Всі члени родини підтримують один одного. Всі необхідні умови для проживання дітей влаштовано, діти забезпечені всім необхідним та проживання, навчання, фізичного, духовного та морального розвитку. Відповідач по справі з моменту відібрання дітей - з червня 2016 року - участі у вихованні та утриманні дітей не бере, взагалі не піклується про фізичний та духовний розвиток своїх дітей. Діти в свою чергу бояться свого батька та не мають бажання проживати в ним. Після влаштування дітей в її сім'ю, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Крім того, не піклується про здоров'я власних дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, допускає протиправну поведінку, а саме: насильство над дітьми, спричинення їм тілесних ушкоджень, інші фізичні покарання, чим принижує людську гідність дітей. На її переконання, у зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, через жорстоке поводження з дітьми, на підставі п. 2,3 ч. 1 ст. 164 СК України, вважає, що відповідач має бути позбавлений батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що є сестрою відповідача ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_10, її дітей - ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 віддали ОСОБА_5, який є батько перших двох дітей. За весь час проживання разом з дітьми, ОСОБА_5 застосовував до них фізичну силу - бив їх, діти часто ходили з синцями, не готував дітям їжу, закривав їх в квартирі. Також їй відомо, що влітку 2016 року ОСОБА_5 дуже побив дітей. Крім того, ОСОБА_5 вживав алкогольні напої, вів себе неадекватно, до того ж ніде не працював. Коли вона робила йому зауваження, він реагував на них дуже агресивно. Вона намагалася вплинути на ОСОБА_5, але нічого не вийшло. Також ОСОБА_5 забороняв дітям спілкуватися з ОСОБА_2 На даний момент діти перебувають в родині ОСОБА_2
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона працює соціальним педагогом. Родину ОСОБА_5 знає дуже давно. Після смерті матері, діти були передані під опіку батькові - ОСОБА_5. Вона, разом з іншими співробітниками приїжджали до дітей, перевіряли умови їх проживання. В червні 2016 вона дізналася про побиття ОСОБА_5 своїх дітей. Була присутня при допиті ОСОБА_5. Самі діти надавали пояснення про те, що батько їх б'є. Вона приходила до ОСОБА_2, в родині якої на даний момент проживають діти. В неї є всі необхідні умови для проживання дітей. З вересня 2016 року вона займається з дітьми як соціальний педагог. Їй відомо, що іноді батько дітей - ОСОБА_5 перестрічає дітей, погрожує їм та залякує. Проживаючи в родині ОСОБА_2, діти почали відчувати себе більш захищеними, їм важливо знати, що у них є захист.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він працює вчителем та є класним керівником ОСОБА_7. Всі питання, стосовно ОСОБА_7 він вирішує тільки з ОСОБА_14 так як його батько жодного разу не з'являвся до інтернату. ОСОБА_7 має дуже добрі стосовно ОСОБА_14
Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав:
Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про народження, виданого 23 серпня 2006 року Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації народжень 23 серпня 2006 року зроблено відповідний актовий запис № 17.
Згідно свідоцтва про народження, виданого 14 травня 2008 року Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації народжень 08 травня 2008 року зроблено відповідний актовий запис № 13.
Згідно довідки-характеристики від 19 липня 2016 року, ОСОБА_5 мешкав на території Володимирівської сільської ради з грудня 2015 року до червня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2. Зі сторони сусідів скарг та зауважень в сільський раді на громадянина ОСОБА_5 не надходило
У відповідності до клопотання від 19 липня 2016 року Володимирівська сільської ради Запорізької області клопоче про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_15 стосовно малолітніх ОСОБА_7 2006 року народження та ОСОБА_6 2008 року.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 22 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, рідна матір малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, про що 22 грудня 2015 року складено відповідний актовий запис №1165.
З повідомлення Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 29 червня 2016 року № 4505/44/01/06/206 судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив побиття своїх дітей, тож здійснено внесення цього факту до ЄРДР №1228 від 29 червня 2016 року за вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, крім того, згідно постанови Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області НПУ від 29 червня 2016 року було призначено проведення судово-медичної експертизи з дослідження тілесних ушкоджень, які мали малолітні діти ОСОБА_7, 2006 року народження, ОСОБА_6, 2008 року народження, ОСОБА_8, 2012 року народження, станом на 29 червня 2016 року.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 29 червня 2016 року № 2463 у ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлені пошкодження, крововилив області лівого стегна в області лівої голені, садно в області правого колінного суглоба, в області лівої голені що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а давність їх виникнення не суперечить терміну, який вказано в обставинах справи.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 29 червня 2016 року № 2462/А, у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлені крововиливи в проекції правої ягодичної області, в області правого стегна, садно в області правого передпліччя, що кваліфікуються як легкі тілесні, а давність їх виникнення не суперечить терміну, який вказано в обставинах справи.
З розпорядження голови Запорізької райдержадміністрації від 29 червня 2016 року №418, судом встановлено, що в зв'язку з тим, що подальше перебування дітей в сім'ї ОСОБА_5 загрожує їх життю та здоров'ю, біло ухвалено рішення про відібрання малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 із сім'ї.
У відповідності до наказу служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації Запорізької області №22-01-08/19 від 30 червня 2016 року, малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 влаштовано на тимчасове перебування в родину ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації №647 від 30 вересня 2016 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, призначено опікуном малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка має статус дитини-сироти і є рідною сестрою по матері малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Відповідно до висновку служби у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 21 вересня 2016 року щодо доцільності встановлення опіки, піклування та відповідність його інтересам дитини встановлено, що Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області вважає, що громадянка ОСОБА_2 може бути опікуном малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.
З довідки, виданої Міністерством внутрішніх справ України , судом встановлено, що станом на 28 липня 2016 року, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Згідно з довідки, виданої виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Запорізької області 29 червня 2016 року, ОСОБА_2 має наступний склад сім'ї - доньку ОСОБА_16 1997 року народження, доньку ОСОБА_17 2001 року народження, доньку ОСОБА_18 2008 року народження, співмешканця ОСОБА_19
Відповідно до висновку від 08 червня 2016 року, виданого КЗ «Запорізька централь на районна лікарня» Запорізької районної ради, ОСОБА_14 має задовільний стан здоров'я.
У відповідності до акту від 28 червня 2016 року, складеного головою Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Галстян В.В., депутатом Володимирівської сільської ради Юхименко С.А., соціальним працівником ОСОБА_22, а також громадянами ОСОБА_23 та ОСОБА_24, 28 червня 2016 року, приблизно о 18 год., надійшли телефонні дзвінки голові сільської ради Галустяну В.В., соціальному працівникові ОСОБА_22 та депутату сільської ради Юхименко С.А. про те, що за адресою: АДРЕСА_2 в сім'ї ОСОБА_5 було побиття дітей - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10. До їхнього приїзду родичка ОСОБА_9 викликала поліцію. При огляді дітей було виявлено сині плями на їх тілах. При розмові з батьком та свідках, він не заперечував, що підняв руку на дітей з метою виховання. Присутні підтвердили факт побиття дітей В телефонній розмові з черговим за № 102, пояснили, що у поліції немає можливості приїхати за адресою. З родичкою вирішили, що дітей забирає соціальний працівник.
Згідно з витягом з кримінального провадження за № 12016080230001228, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, 28 червня 2016 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2, безпідставно побив своїх малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, завдавши останнім тілесні ушкодження та фізичного болю.
Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 31 жовтня 2016 року, встановлено, що 28 червня 2016 року, приблизно о 18 годин 00 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою АДРЕСА_2, безпідставно побив своїх малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2., завдавши останнім тілесних ушкоджень та фізичного болю. Вказане повідомлення було зареєстроване до журналу ЄО № 4901 від 29 червня 2016 року, за вказаним повідомленням були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016080230001228 за ч. 1 ст. 125 КК України. У ході розслідування кримінального провадження був опитаний ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, який пояснив, що з грудня місяця 2015 року він самостійно виховує малолітніх дітей, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у зв'язку з тим, що в цьому ж році померла його громадянська дружина матір дітей. Так, 27.06.2016 року приблизно о 18.00 годині він повернувся з роботи за місцем свого мешкання, при цьому у дворі дома знаходились діти ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, які разом гуляли, ОСОБА_5, покликав дітей додому але прийшов тільки ОСОБА_7, а дівчата залишились на вулиці. На дії дітей ОСОБА_5, обурився, вийшовши на вулицю та підійшовши до дітей, а саме до ОСОБА_8 та ОСОБА_6, наніс по одному удару у область сідниць долонею руки. Після чого дівчати зайшли до будинку. Згідно ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, але в діях ОСОБА_5, вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП, вчинення насильства в сім'ї. За цих мотивів, вказане кримінальне провадження було закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.
Згідно до постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 08 грудня 28.06.2016 року о 18-00 годині ОСОБА_5, знаходячись за адресою АДРЕСА_2, безпідставно побив своїх малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, 2008 року народження, ОСОБА_7, 2006 року народження, завдавши дітям фізичного болю. У відповідності до вказаної постанови, ОСОБА_5 було визнано винним в вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт.
У відповідності до акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 складеного 30 червня 2016 року головою Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Ковальовим О.П., соціальним працівником сільської ради ОСОБА_26, фахівцем соціальної роботи ОСОБА_22, судом встановлено, що ОСОБА_2, яка є третьою особою по справі, проживає разом зі своєю родиною за вказаною в акті адресою. Її цивільний чоловік - ОСОБА_27 працює та отримує заробітну плату у розмірі 1200 грн. ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу на дітей. Житло, в якому проживає сім'я ОСОБА_2 належить саме їй. Загальна площа житлового приміщення становить 68 кв.м. Стан житла задовільний. Сім'я має у користуванні земельну ділянку.
Згідно до акту обстеження умов проживання складеного 25 серпня 2016 року головним с спеціалістом служби у справах дітей Запорізької РДА Поліщук Г.М., ОСОБА_30, складеного на підставі заяви ОСОБА_2 з метою підготовки висновку про можливість бути опікуном було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до якого, в результаті бесід і ставлення членів сім'ї до рішення прийняти на виховання дитину, було встановлено, що всі члени сім'ї згодні взяти та виховувати під опіку дитину сироту.
Відповідно до розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 30 вересня 2016 року за № 647, встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3, призначено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 16 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції, матір'ю ОСОБА_8 є ОСОБА_10, батьком - ОСОБА_31
У відповідності до характеристики на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданої директором та класним керівником КЗ «Запорізької загальноосвітньої школи - інтернату I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради, ОСОБА_6 користується авторитетом серед товаришів, відповідально ставиться до доручень, адекватно реагує на зауваження, товариська, добра, щира та допитлива. Вихованням дівчинки займалася мати, батько ніякої участі у вихованні доньки не брав. Після смерті матері, ОСОБА_6, разом зі старшим братом та молодшою сестрою було передано на виховання та повне матеріальне забезпечення батькові - ОСОБА_5 За час життя з батьком у поведінці дівчинки були помітні зміни: замкнутість, невпевненість, заляканість, підвищена агресивність у деяких ситуаціях, нервовість, помітно знизився рівень навчальних досягнень. Батько дуже рідко цікавився навчальними досягненнями дитини, школу відвідував нерегулярно. Часто дитину приводили і забирали зі школи сторонні люди.
Згідно характеристики на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданої директором та класним керівником КЗ «Запорізької загальноосвітньої школи - інтернату I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради, ОСОБА_7 має добрий загальний розвиток, любить читати, сумлінно ставиться до виконання громадських доручень. Мати дитини померла, батько не виконує свої батьківські обов'язки належним чином, жорстоко поводиться з дитино.
У відповідності до характеристик на ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_4, виданих директором та класним керівником КЗ «Запорізької загальноосвітньої школи - інтернату I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради, в якій навчаються діти ОСОБА_2, вона характеризується тільки з позитивної сторони. Жінка відповідально ставиться до доручень, регулярно бере участь у різних благодійних акціях, творчих проектах. На даний момент жінка займається крім вихованням своїх дітей і вихованням ОСОБА_6, її старшого брата - ОСОБА_7 та їхньої молодшої сестри - ОСОБА_8. Забезпечує всі належні умови для сприятливого мікроклімату дітей в своїй родині. Дисциплінована, відповідальна та організована, що добре відображається у вихованні дітей.
У відповідності до аналізу результатів психологічного дослідження емоційного стану дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6, від 25 жовтня 2016 року, за № 1062, виданого КЗ «Запорізька загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради, соціальним педагогом проводилися вправи з дітьми для зняття напруги, стабілізації емоційного стану, моніторингу розвитку стосунків у родині, в якій вони на даний час знаходяться. Проте, через періодичне нагадування батька про себе, його спроб зустрітися з дітьми, які дуже налякали дітей, терапевтичний ефект занять, стає короткочасним та нестабільним, тому дітям періодично надається повторна психологічна травматизація через негативні спогади, асоціації та страх, які пов'язані у них із власним батьком.
Згідно довідки від 24 жовтня 2016 року за № 1058, виданої КЗ «Запорізька загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є учнем 5-Б класу, та він дійсно навчається в комунальному закладі Запорізька загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради з 13 січня 2014 року по теперішній час та знаходиться на неповному державному забезпеченні.
Відповідно до довідки від 24 жовтня 2016 року за № 1057, виданої КЗ «Запорізька загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, є ученицею 3-Б класу, та вона дійсно навчається в комунальному закладі Запорізька загальноосвітня школа - інтернат I-III ступенів №4» Запорізької обласної ради з 14 жовтня 2014 року по теперішній час та знаходиться на неповному державному забезпеченні.
Згідно до висновку Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області 25 січня 2017 року за № 01-22/0069, на вимогу Михайлівського районного суду Запорізької області, щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11 по відношенню до малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, комісія з питань захисту прав дитини при Запорізькій райдержадміністрації Запорізької області, встановила наступне. Згідно повідомлення Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 29 червня 2016 року № 4505/44/01/06/206 про побиття ОСОБА_5 своїх дітей та внесення даного факту до ЄРДР 1228 від 29 червня 2016 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, а також постанови Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області НПУ від 29 червня 2016 року про визначення судово-медичної експертизи по тілесним ушкодженням, винесено розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29 червня 2016 № 418 « Про відібрання малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8». Виконавчий комітет Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надав клопотання від 19 липня 2016 № 02-01-42/444 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно його малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. За фактом вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 12016080230001228, попередня кримінально-правова кваліфікація - ч. 1 ст. 125 КК України. Вказане кримінальне провадження було закрите на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а матеріали кримінального провадження були направленні начальнику Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області для притягнення ОСОБА_5, до адміністративної відповідальності за вчинення дій, передбачених ст. 173-2 КУпАП. Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 08 грудня 2016 по справі № 317/4492/16-п, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини був запрошений ОСОБА_5, який засідання він не з'явився. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, свідомо та протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не піклується про стан здоров'я дітей, їхній фізичний, духовний та моральний розвиток, передбаченні статтею 150 Сімейного кодексу України. Отже, дослідивши всі документи по справі, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Запорізької райдержадміністрації Запорізької області від 20 січня 2017 № 02, Запорізька райдержадміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування робить висновок про наявність факту ухиляння ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11 від виконання батьківських обов'язків по відношенню до малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вважає за доцільне позбавити його батьківських прав відносно малолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача з'ясовувалися службою у справах дітей та судом. Так, судом встановлено, що відповідач вихованням дітей не займається, коштів на їх утримання не надають.
В матеріалах справи є наявні чисельні докази винної поведінки відповідача, яка, безперечно, свідчать саме про безпідставне ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків. Крім того, з наданих доказів, судом було встановлено не тільки ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, але й жорстоке поводження з дітьми, що суперечить не тільки людській моралі але й загальноприйнятим умовам виховання дітей та ставлення до них. Своєю поведінкою відповідач не забезпечує своїм дітям рівня життя, необхідного для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько, в даному випадку не несе відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дітей.
Характер поведінки відповідача, його особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни їхнього ставлення до виховання дітей; відсутні підстави для надання переваги інтересам відповідача, а не дітей, які саме в цей час, з урахуванням віку, потребують захисту своїх прав. Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи, суд вважає захист саме інтересів дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дітей і водночас, санкція за протиправну винну поведінку.
Отже, позбавлення відповідача батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьком своїми батьківськими обов'язками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дітям спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_5, маючи можливість виконувати свої обов'язки відносно своїх малолітніх дітей, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обов'язків по вихованню дітей, а саме: не проявляє до них ніякої батьківської турботи, не займається їх вихованням, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обов'язків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав.
При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, він має право бути поновленим у батьківських правах відносно своїх дітей, відповідно до положень ст. 169 СК України.
У відповідності до ст. 243 Сімейного Кодексу України, опіка та /або піклування встановлюється органом опіки і піклування, якщо дитина є сиротою, або позбавлена батьківського піклування. Орган опіки та піклування уповноважений встановити опіку або піклування у випадку, якщо батьки:1) понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківського уваги та турботи.
У відповідності до ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У відповідності до ст. 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Опіка або піклування встановлюється за місцем постійного проживання або переважного проживання фізичної особи. У ЦК України, передбачено також альтернативний підхід стосовно встановлення опіки та/або піклування. Так, у разі необхідності, місцем встановлення опіки та/або піклування може бути місце проживання опікуна або піклувальника.
Так, судом, в судовому засідання засіданні з наданих доказів було встановлено, що батько малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відповідач по справі ОСОБА_5 не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей. Всім ці піклується ОСОБА_2, з якою на даний момент проживають малолітній діти.
Тому суд вважає за доцільне призначити в інтересах самих дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 опікуном над ними - ОСОБА_2, яка вже є опікуном над їхньою малолітньою сестрою - ОСОБА_8 та в родині якої на даний момент проживають малолітні діти, з врахуванням стану її здоров'я, який у відповідності до наданих довідок з медичних установ є задовільний, а також тих обставин, що ОСОБА_2 є особою, яка не притягувалася до кримінальної відповідальності, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, має своє житло.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей підлягають задоволенню, оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на їх утриманн.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 88 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені з даним позовом до суду, тому з відповідача, в дохід держави, підлягає стягненню судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 131, 208-210, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд,
Позов Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_5, треті особи: Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Призначити ОСОБА_2 опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який народився в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 400 гривень, щомісячно, починаючи з 02 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який народився в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень, щомісячно, починаючи з 02 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі 1102,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Михайлівського районного суду
Запорізької області М.Ю.Олійник