Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/73/17
Провадження № 2-а/332/12/17
30.01.2017 Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, в обґрунтування якого зазначила, що з 03.01.2010 року вона перебуває на обліку та отримує пенсію по Списку №2 зі зниженням пенсійного віку згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 03 липня 2012 року набула право на пенсію за віком на загальних підставах. 19 грудня 2016 року вона звернулася до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення їй пенсії за віком, але листом від 27.12.2016 року їй було відмовлено. З даним рішенням не згодна, вважає таке рішення протизаконним.
26.01.2017 року відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначено, що позивач на даний час і так отримує пенсію за віком. Крім того, при переведенні з одного виду пенсії на інший, враховується заробітна плата за період страхового стажу, зазначеного в ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком не має законних підстав.
Ухвалою суду від 13.01.2017 року відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 03.01.2010 року перебуває на обліку в Управлінні пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя та отримує пільгову пенсію по Списку № 2 зі зниженням пенсійного віку згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
19 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (а.с. 4).
На заяву позивача УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя листом від 27.12.2016 року № 202/П-8 їй було відмовлено (а.с.15-16).
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України» і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками, які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року - 55 років 6 місяців та наявності страхового стажу не меншу 15 років.
Отже, скориставшись правом наданим Позивачу вищевказаним Законом, після досягнення 55 років 6 місяців, Позивач надала заяву 19.12.2016 р. до Відповідача про призначення іншого виду пенсії - пенсії за віком.
Відмовляючи в перерахунку пенсії та, надаючи заперечення на позовну заяву, відповідач посилається на те, що позивач на даний час і так отримує пенсію за віком та на неможливість врахування заробітної плата за періоди страхового стажу зазначеного в ч.1 ст.40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, що передує року звернення, адже в даному випадку відбувається переведення на інший вид пенсії, а при переведенні з одного виду пенсії на інший, враховується заробітна плата за період страхового стажу зазначеного в ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Такі посилання відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а отже відмова в перерахунку пенсії є неправомірною, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийняті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частина третя статті 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Але, пільгова пенсія по Списку № 2 зі зниженням пенсійного віку, яку на даний час отримує позивач зазначеним законом не передбачена, а передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Як вже було зазначено, ОСОБА_1 було призначено пільгову пенсію по Списку № 2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» вона звернулася вперше 19.12.2016 року.
Пільгова пенсія по Списку № 2 зі зниженням пенсійного віку - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком. Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загально передбаченої пенсії не користувався раніше, то право на пенсію за віком виникло у позивача вперше. В даному випадку перехід на інший вид пенсії не відбувається, і тим більше не можна вважати, що позивач на даний час отримує пенсію за віком на загальних підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії за віком, застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, судом встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства, УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя неправомірно було відмовлено позивачу ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. За таких умов позовні вимоги ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26, ч.2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», про перерахунок та виплати різниці є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 94, 159-163, 183-2, 186 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя призначити та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, згідно поданої заяви від 19.12.2016 року згідно ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанову прийнято в порядку скороченого провадження та складено у повному обсязі 30 січня 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Десятиденний строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: Ю.І. Ретинська