Справа № 308/11740/16-п
27.01.2017 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Феєра І.С., за участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2016.
Цією постановою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 275,60 грн. судового збору на користь держави.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №094174 від 03.11.2016 та постанови судді від 01.12.2016 вбачається, що ОСОБА_1 02.11.2016, близько 23 год. 45 хв. у м. Ужгороді по вул. Анкудінова, 9 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Шкода Суперб», з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження освідчення у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, як такий, що пропущений ним із поважних причин, а зазначену постанову суду від 01.12.2016 - скасувати та ухвалити нову, якою провадження в справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення мотивоване тим, що суд першої інстанції, всупереч положень ст.ст.268, 277-2, 285 КУпАП судовий розгляд у даній справі провів без участі ОСОБА_1, за відсутності відомостей про його належне сповіщення про день, час та місце розгляду справи; належним чином за три доби до дня розгляду справи в суді не вручив йому судову повістку; копію постанови, що оскаржується, протягом трьох днів з моменту її проголошення не вручив, внаслідок чого було порушено його права, передбачені ст.ст.268, 294 КУпАП.
-2-
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на вимогах закону та є необгрунтованим. Судом під час розгляду справи, у порушення ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, належним чином не мотивовано висновків щодо винуватості ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП та доведеності його вини; достовірно не встановлено місце вчинення адміністративного правопорушення; не дано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи з приводу їх достовірності, належності та допустимості, не дивлячись на наявність в матеріалах справи відомостей про те, що особа, стосовно якої запроваджено протокол про адміністративне правопорушення, не згідна з обставинами, викладеними у ньому. Уважає, що судовий розгляд по справі проведено неповно та однобічно, без дотримання рекомендацій, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті».
Апеляційний суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, допитавши інспектора поліції ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, уважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У матеріалах відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 або його представник/захисник, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду адміністративної справи в строк, передбачені законом, як і відсутні відомості про своєчасне направлення даним особам копії постанови суду від 01.12.2016. Отже, підстави вважати, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи відносно нього, відсутні. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що копію постанови від 01.12.2016, ОСОБА_1 було отримано тільки 12.12.2016, і наявний у матеріалах справи супровідний лист Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/11740/16-п про направлення йому копії судового рішення(а.с.10) жодним чином цього не спростовує. За таких обставин, причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду від 01.12.2016 визнаються поважними й такий поновлюється.
Згідно ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
-3-
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що склад проступку повинен містити у собі ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, її спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника та його психічне ставлення до вчиненого. Наявність цих елементів строго обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як адміністративного проступку. Якщо хоча б один із них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, то зазначене діяння не є адміністративним проступком.
У свою чергу, згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею при розгляді даної справи не в повній мірі дотримано вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст.245, 252 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, їх оцінки, яка ґрунтується на зазначених вимогах закону та вирішення справи в точній відповідності з законом і при дослідженні матеріалів справи та доказів у ній, допущено однобічність та неповноту при з'ясуванні обставин справи та їх оцінці.
Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність у діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №094174 від 03.11.2016 (а.с.1), поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 (а.с.2, 3) та рапортом працівника поліції (а.с.7).
Вищезазначені докази суд першої інстанції оцінив як належні та допустимі, однак, жодних висновків та обґрунтувань із цього питання в судовому рішенні не навів.
Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №094174 від 03.11.2016, пояснення вказаних вище свідків та рапорт інспектора поліції є неналежними й недопустимими доказами вини ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
-4-
В свою чергу ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Згідно вимог п.1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Пуктом 3 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12. 2008 №1103 (зі змінами).
У відповідності до положень п.п.6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Отже, вищенаведені норми в їх сукупності, дають підстави констатувати, що протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу
-5-
та швидкість реакції, - може бути запроваджений тільки тоді, коли поліцейським особі, щодо якої є підстави вважати про її перебування, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, буде: роз'яснено порядок огляду на стан сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів; запропоновано проходження такого огляду; отримано відмову цієї особи від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спецтехзасобів; запропоновано проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я і роз'яснено порядок здійснення такого огляду; отримано відмову особи від проходження і цього огляду теж.
Даний висновок перекликається й з аналогічними положеннями Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами).
Всупереч наведеному вище, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів про виконання (в тому числі й послідовне) суб'єктом складання протоколу про адміністративне правопорушення від 03.11.2016 щодо ОСОБА_1 вимог вказаної Інструкції та ст. 266 КУпАП - про роз'яснення порядку проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, пропозиції водієві ОСОБА_1 пройти відповідний огляд із використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, щодо відмови останнього пройти в такий спосіб огляд на стан сп'яніння (відповідні акти відсутні), пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров'я й щодо його відмови від цього, що підтвердив у апеляційному суді й сам правопорушник.
Не можуть бути прийняті до уваги як доказ доведеності вини ОСОБА_1 і пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 рапорт інспектора ОСОБА_3 від 03.11.2016, наявні в матеріалах справи, оскільки в таких із достатньою повнотою не відображено всіх фактичних обставин по справі, що мають значення для її правильного вирішення.
З пояснень указаних свідків вбачається, що такі пояснення надруковані на комп'ютері, зміст пояснень є шаблонними, і такими, що не доводять законність висновків наведених у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.11.2016(а.с.2,3).
Натомість свідок ОСОБА_4 в апеляційному суді показав, що ОСОБА_1 відмовився від пропозиції інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки результатам таких не довіряє. При цьому просив поліцейського забезпечити йому проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Прохання ОСОБА_1 поліцейським було проігноровано. Після чого, ним особисто, на власному транспортному засобі було доставлено ОСОБА_1 в Закарпатський обласний наркологічний диспансер для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ці показання не зміг спростувати в апеляційному суді працівник поліції ОСОБА_3, а пояснив тільки, що ним складався протокол про відмову у встановленому законом порядку пройти освідчення на стан сп'яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди за участю правопорушника.
Згідно п.7 розділу ІІ "Інструкції" проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
-6-
Такі обставини за результатами розгляду справи апеляційним судом установлено, однак, інспектор поліції проігнорував прохання водія провести огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
У порушення вимог пункту 12 розділу ІІ "Інструкції" поліцейський не направив ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння й оформлення його результатів.
Відповідно до вимог п.22.розділу ІІІ висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї "Інструкції", вважаються недійсними.
Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що недотримання інспектором поліції як вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, так і порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, призвели до визнання отриманих доказів недопустимими.
Крім того, апеляційний суд ураховує те, що ОСОБА_1 особисто звернувся до закладу охорони здоров'я з метою проведення огляду на стан сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 оформлено протоколом огляду № 1029 від 03.11.2016, відповідного до якого на час освідчення в ОСОБА_1 у Закарпатському обласному наркологічному диспансері, ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
Таким чином, на підставі досліджених та перевірених доказів та їх оцінки в сукупності, апеляційний суд приймає та враховує доводи апеляційної скарги про те, що в діяннях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою знайшли своє підтвердження, що зумовлює її скасування та ухвалення апеляційним судом нової постанови по суті справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
клопотання - задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2016.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2016 щодо ОСОБА_1 - скасувати, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: