Справа № 712/2-6262/2010
Іменем України
23 січня 2017 року м. Ужгород
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Собослоя Г.Г.,
суддів - Фазикош Г.В., Готра Т.Ю.,
секретарі - Чучка Н.В.,
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,
У червні 2010 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» звернулося до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 24.07.2007 року між ними та відповідачем було укладено кредитний договір №014/4047/74/33748, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 49 000 доларів США, терміном до 23.07.2027 року зі сплатою 13% річних. Однак, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, щомісячне погашення кредиту згідно п. 1.3 Договору та щомісячну суму відсотків за фактичне користування кредитними коштами не здійснює, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 09.04.2010 року складає 65 349,20 доларів США, що за курсом НБУ становить 517 977,33 грн., в тому числі: 46 754,20 доларів США, що становить 370 587,82 грн. заборгованості за кредитом, 11 630,30 доларів США, що становить 92 185,25 грн., заборгованість за відсотками, 6964,70 доларів США , що становить 55 204, 27 грн., нарахована пеня за несвоєчасне повернення відсотків, згідно п. 10 Кредитного договору.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року позов задоволено.
Кредитний договір за № 014/4047/74/33748 від 24.07.2007 року укладений між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_1 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4047/74/33748 від 24.07.2007 року в розмірі 517 997,33 грн., а також понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 1700 грн. державного мита.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, і підстав для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки коштів за кредитним договором не отримував, що стверджується рішенням суддів, які набрали законної сили.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вражає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Представник ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про час, місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить розписка про вручення їм поштового відправлення і дана обставина у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
При зверненні в суду із позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» надав кредитний договір №014/4047/74/33748 від 24.07.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 49 000,00 доларів США з розрахунку 13% річних на весь час фактичного користування та договір іпотеки від 24.07.2007 року відповідно до якого відповідач передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: незавершену будівництвом квартиру загальною площею 151,1 кв.м., житловою площею 73,4 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вироком Хустського районного суду від 13.січня 2015 року визнано винною ОСОБА_4, за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за те, що вона перебуваючи на посаді начальника Хустського відділення Закарпатської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та знаходячись в цей період згідно наказу ЗОД ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» №921-К від 11.07.2007 року в черговій відпустці зловживаючи довірою клієнтів та працівників банку, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в телефонному режимі надала незаконну вказівку ОСОБА_5, яка на той час займала посаду заступника начальника Хустського відділення ЗОД ВАТ «РБ Аваль» з питань роздрібного бізнесу, та касиру цього ж відділення банку ОСОБА_6 про видачу кредитних коштів за кредитним договором від 24.07.2007 року за №014/4047/74/33748, оформленого на ОСОБА_1 на загальну суму 49 000 доларів США, не особі, яка мала отримувати вказані кредитні кошти, тобто ОСОБА_1, а сторонній особі - ОСОБА_7. Остання, виконуючи прохання своєї свекрухи ОСОБА_4 незаконно отримала в касі вказаного банку кредитні кошти в загальній сумі 48 256,86 доларів США, що станом на 24.07.2007 року згідно офіційного курсу становить 243 793,09 грн., про що свідчить заява про отримання готівки №1 від 25.07.2007 року, після чого зразу передала отримані кредитні кошти особисто ОСОБА_4.
Рішенням Хустського районного суду від 19 вересня 2016 року визнано недійсним договір іпотеки №014/4047/74/33748 від 24 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного округу ОСОБА_8 і знято заборону на відчуження нерухомого майна, а саме: незавершену будівництвом квартиру загальною площею 151,1 кв.м., житловою площею 73,4 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 накладену приватним нотаріусом, Хустського районного нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі договору іпотеки №014/4047/74/33748 від 24 липня 2007 року, реєстровий номер обтяження (заборони) 5358748 та запис про іпотеку №5358818 та вилучено вказані записи з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна із посиланням на вищезазначений вирок суду та ст.ст. 215, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7 Закону України «Про іпотеку».
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до вимог ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики належить до реальних договорів і, отже вважається укладеним з моменту передання грошей або речей.
Разом з тим, матеріали справи не містять квитанцій, видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки ОСОБА_1, які б свідчили про отримання ним коштів по вищезазначеному кредитному договорі.
Зведений кредитний валютний мемоордер, який міститься на арк. 24 не є належним доказом про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, так як на ньому відсутній підпис відповідача про отримання суми зазначеного в договорі.
Оскільки, судовим рішення встановлено, що ОСОБА_1 не отримував кошти по кредитному договору і такий договір є неукладеним і підстав для задоволення позовних вимог відсутні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 308 ЦПК України, яким в позові ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» слід відмовити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1054, 651 ЦК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року скасувати.
У позові ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області ОСОБА_9