Справа № 304/2016/14-ц
Іменем України
27 січня 2017 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючої - Готра Т.Ю.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,
при секретарі - Костюк Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на рішення Перечинського районного суду від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_3, оскаржив в апеляційному порядку рішення Перечинського районного суду від 20 жовтня 2016 року, яким змінений позов ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_3, ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором №МКК7АК00010011 від 17 вересня 2007 року в сумі 22119 (двадцять дві тисячі сто дев'ятнадцять) доларів США 35 центів, з яких 7632,34 доларів США - заборгованість за кредитом, 5401,17 доларів США- заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 1193,20 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 7892,64 доларів США -заборгованість по штрафам.
Стягнуто з ОСОБА_3, ПАТ «Акцент Банк» солідарно на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 200 грн.00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача ПАТ КБ «Приват Банк» Дурдинець Р.Ю. апеляційну скаргу не визнала, просила таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір від 17 вересня 2007 року, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 11343,60 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 16 вересня 2012 року включно (а.с. 9-11).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 грудня 2014 року у нього виникла заборгованість в сумі 22119,35 доларів США, з яких 7632,34 доларів США - заборгованість за кредитом, 5401,17 доларів США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 1193,20 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 7892,64 доларів США -заборгованість по штрафам.
Представник апелянта ОСОБА_5 заперечує зазначену суму заборгованості посилаючись на те, що банком не було зараховано коштів від реалізації належного відповідачу ОСОБА_3 автомобіля та суму отриманого страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль, який відповідачем був застрахований.
Зазначені заперечення представника апелянта не заслуговують на увагу, оскільки отримані банком від продажу належного ОСОБА_3 автомобіля марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було реалізовано на виконання рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2009 року, - 23.07.2009 року за ціною 2786,34 доларів США, грошові кошти були зараховані на погашення простроченого тіла в сумі 1100,16 доларів США, прострочених відсотків в сумі 925,34 доларів США, простроченої комісії в сумі 408,20 доларів США та пені - 352,64 доларів США, що стверджується випискою за 23.07.2009 року з рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_3, меморіальними ордерами за 23.07.2009 року і доданими до позовної заяви та клопотання про збільшення позовних вимог розрахунками заборгованості за кредитним договором (а.с.5-6, 97-100, 171, 173-175).
Стосовно отримання банком страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль, як стверджує представник апелянта, то в матеріалах справи про це відсутні будь-які докази, а тому ці доводи не заслуговують на увагу.
Також не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про стягнення судом пені з порушенням річного строку позовної давності, встановленого п.1 ч.1 ст.258 ЦК України, оскільки відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки ні відповідачем, ні представником відповідача в суді першої інстанції такої заяви зроблено не було, тому судом першої інстанції і не застосовувалася позовна давність до вимоги про стягнення пені.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Перечинського районного суду від 20 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча
Судді