Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2903/15-ц
28.10.2015 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1, звернулася у Виноградівський районний суд із цією позовною заявою до відповідача з тих підстав, що 14.09.1991 року позивачка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Шлюб було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено актовий запис за №169.
У шлюбних стосунках у сторін народилося троє дітей-донька Неля, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
На даний час позивачкою подано позов про розірвання шлюбу із відповідачем до Виноградівського районного суду.
На даний неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом зі позивачкою і перебуває на її повному утриманні. Відповідач ОСОБА_2 не бере ніякої участі у вихованні та утриманні доньки.
Відповідач батьківські обов'язки в повному обсязі не виконує, сторони не проживають однієї сім»єю, а тому позивачка змушена звернутись до суду для примусового стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки.
Враховуючи матеріальний стан відповідача ОСОБА_2, відсутність у нього на утриманні інших осіб, а також той факт, що він має постійне місце роботи, тому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти щомісяця на утримання доньки, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1, не з»явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.
Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, в судове засідання не з»явився, однак подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що заявлений до нього позов визнає повністю.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд знаходить позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення із-за таких підстав.
Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59,60,61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на піставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.7 ст.7 Сімейного Кодексу, - «Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України. Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні. Ч.9 ст.7 передбачено, що - «Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства».
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи із змісту ст.3 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що 14.09.1991 року позивачка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Шлюб було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено актовий запис за №169.
У шлюбних стосунках у сторін народилося троє дітей-донька Неля, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
На даний час позивачкою подано позов про розірвання шлюбу із відповідачем до Виноградівського районного суду.
На даний неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом зі позивачкою і перебуває на її повному утриманні. Відповідач ОСОБА_2 не бере ніякої участі у вихованні та утриманні доньки.
Відповідач батьківські обов'язки в повному обсязі не виконує, сторони не проживають однієї сім»єю, а тому позивачка змушена звернутись до суду для примусового стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки.
Враховуючи матеріальний стан відповідача ОСОБА_2, відсутність у нього на утриманні інших осіб, а також той факт, що він має постійне місце роботи, тому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти щомісяця на утримання доньки, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно.
Відповідач батьківські обов'язки в повному обсязі не виконує, сторони не проживають однієї сім»єю, а тому позивачка змушена звернутись до суду для примусового стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами випливають із аліментних зобов"язань батьків щодо утримання дітей і врегульовані нормами главою 15 Сімейного кодексу України. Зокрема, згідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов"язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду, як випливає із змісту ст.181 ч.3 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів (ч.ч.1-2 ст.182 цього-ж Кодексу), суд має враховувати стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу. Крім цього, закон виходить з того, що суд має також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, батьків, яких згідно з нормами, закріпленими СК України, він зобов»язаний утримувати.
На підставі ст.92 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршенням здоров»я когось із них.
Відповідач, як встановлено у суді, аліменти на утримання дітей не платить, іншої матеріальної допомоги позивачці не надає, також має постійне місце роботи.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказала, що їй на даний час важко утримувати самій доньку, крім того витрати на її утримання збільшуються, а відтак вона просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі, заявлена позивачкою з урахуванням фактичних потреб дитини, фінансових та матеріальних можливостей батька та матері, а також передбаченого ст.182 СК України мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, при викладених обставинах, оцінюючи всі докази у їх сукупності та взаємозв"язку у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України, суд вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення.
За цих безпосередньо встановлених у суді обставин, відповідно до конституційного принципу верховенства права, зваживши на матеріальні та духовні потреби дітей та враховуючи, що відповідач, який, будучи молодою та здоровою особою, має постійне місц роботи, а відтак суд вважає за необхідне та справедливе відповідно до вимог ст.184 СК України присудити з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення донькою повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, в даному випадку судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до вимог ст.ст.92, 180, 182, 184, 192 СК України та керуючись ст.ст.10 п.3 11, 31, п.1,60 п.1,169 п.4,212-213,215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (дані про ІПН в матеріалах справи відсутні), аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача ОСОБА_2 на дитину щомісячно, починаючи з дня подачі заяви (21.09.2015 року) і до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (дані про ІПН в матеріалах справи відсутні), в доход держави судовий збір в розмірі 487, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
ГоловуючийОСОБА_5