Номер провадження 2/243/606/2017
Номер справи 243/94/17-ц
«30» січня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Каліух К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,-
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 05 вересня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 483 ЗН/08-8, згідно умов якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 100000,00 гривень. Відповідно до даного Кредитного договору та Додаткового договору від 18 листопада 2008 року за користування кредитними коштами встановлено 24,5 % річних. Строк користування встановлений по 05 вересня 2015 року.
У зв'язку із змінами у діючому законодавстві, Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк» було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (скорочена назва ПАТ «ВіЕйБі Банк»). 18 травня 2010 року у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зареєстровано зміни найменування юридичної особи. ПАТ «ВіЕйБі Банк» є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Банк виконав умови Кредитного договору - надав відповідачу кредит, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені Кредитним договором та додатками до Кредитного договору.
11 березня 2010 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ухвалено рішення по цивільній справі № 2-277-10 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором №483 ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року в розмірі 119327,64 грн., яка складалась з наступного:
*тіло кредиту - 97555,21 гри.,
*відсотки - 16691,37 гри.,
*комісія за РО - 900,00 гри.;
*плата/пеня за пропуск платежів - 4181,06 грн.
Однак, Боржниками до цього часу рішення суду не виконується.
На даний момент заборгованість за кредитним договором відповідно до Розрахунку становить всього 251721,21 грн., що складається з:
*кредит - 87323,60 грн.;
*відсотки - 152835,59 грн.;
*комісія за РО - 6987,00 грн.;
*штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) - 4574,92 грн.
В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року, між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського округу Донецької області Бігун В.В.. за реєстровим № 4027.
Відповідно до Іпотечного договору предметом іпотеки є: нерухомість, а саме: двокімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 51,00 кв. м., житловою площею 30,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Також, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх боргових зобов'язань Банк в день укладання Кредитного договору укладав Договір Поруки із ОСОБА_3
Пункт 1.1 Договору поруки встановлює, що Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язання у повному обсязі за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року.
Згідно з розділом 7 Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому або в частині.
Пунктом 7.2 вищевказаного Іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі:
*рішення суду;
*виконавчого напису нотаріуса;
*переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору;
*продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 7.3 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет Іпотеки в межах, передбачених Іпотечним договором.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
Просить суд в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року, що становить 251721,21 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом Договору іпотеки від 05 вересня 2008 року, який був укладений між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського округу Донецької області Бігун В.В. за реєстровим № 4027, а саме: двокімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 51,00 кв. м., житловою площею 30,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ: 19017842) від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на Предмет іпотеки та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію та ін. А також стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» суму судового збору в розмірі 1378,00 грн.
В судове засідання представник позивача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Тернова Г.В., яка діє на підставі Довіреності № 22/1/56 від 03 січня 2017 року (а.с.55) не з»явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.51). 30 січня 2017 року від представника позивача надійшло Клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с.56).
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється судом на адресу відповідача ним не отримується (а.с.49).
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється судом на адресу відповідача нею не отримується (а.с.50).
У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України « У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
- юридичним особам та фізичним особам- підприємцям - за адресою місцезнаходження ( місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців;
- фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином».
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, від них не надійшло повідомлення про причини неявки, не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обгрунтованість.
Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства і підставами виникнення цивільних прав та обов»язків у тому числі, є дії осіб з укладання договорів та інших правочинів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В судовому засіданні встановлено, що 05 вересня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 483ЗН/08-8, згідно умов якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 100000,00 гривень. Відповідно до даного Кредитного договору та Додаткового договору від 18 листопада 2008 року за користування кредитними коштами встановлено 24,5 % річних. Строк користування встановлений по 05 вересня 2015 року (а.с. 14-19).
У зв'язку із змінами у діючому законодавстві, Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк» було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (скорочена назва ПАТ «ВіЕйБі Банк»). 18 травня 2010 року у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зареєстровано зміни найменування юридичної особи. ПАТ «ВіЕйБі Банк» є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Банк виконав умови Кредитного договору - надав відповідачу кредит, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію у строки та у розмірі, передбачені Кредитним договором та додатками до Кредитного договору.
11 березня 2010 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ухвалено рішення по цивільній справі № 2-277-10 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором №483 ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року в розмірі 119327,64 грн., яка складалась з наступного:
тіло кредиту - 97555,21 гри.,
відсотки - 16691,37 гри.,
комісія за РО - 900,00 гри.;
плата/пеня за пропуск платежів - 4181,06 грн. (а.с.11-13).
Однак, Боржниками до цього часу рішення суду не виконується.
На даний момент заборгованість за кредитним договором відповідно до Розрахунку становить всього 251721,21 грн., що складається з:
кредит - 87323,60 грн.;
відсотки - 152835,59 грн.;
комісія за РО - 6987,00 грн.;
штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) - 4574,92 грн.
В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року, між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського округу Донецької області Бігун В.В.. за реєстровим № 4027 (а.с. 25-30).
Відповідно до Іпотечного договору предметом іпотеки є: нерухомість, а саме: двокімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 51,00 кв. м., житловою площею 30,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Також, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх боргових зобов'язань Банк в день укладання Кредитного договору укладав Договір Поруки із ОСОБА_3 (а.с.31-32).
Пункт 1.1 Договору поруки встановлює, що Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язання у повному обсязі за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року.
Згідно з розділом 7 Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому або в частині.
Пунктом 7.2 вищевказаного Іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі:
рішення суду;
виконавчого напису нотаріуса;
переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору;
продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 7.3 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет Іпотеки в межах, передбачених Іпотечним договором.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).
Відповідно до п. 17 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього Договору та умов Кредитного договору, витрати на здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, які поніс Іпотекодержатель.
Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог Іпотекодержателя не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, згідно п. 7.6.2 Договору іпотеки, у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі з дотриманням умов, визначених в Законі України «Про іпотеку».
Крім того, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, - тобто такий спосіб реалізації предмета іпотеки чітко регламентований діючим законодавством.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються Іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження Іпотекодавця.
Пунктом 42 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 р. передбачено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись в тому числі початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом).
Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України, початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Таким чином, Позивач просить встановити початкову ціну, визначену на рівні не нижчому за звичайні ціни на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 51,00 кв. м., житловою площею 30,00 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час її реалізації, що не суперечить ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
У відповідності до ст. 554 ЦК України, разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Дане положення не позбавляє права кредитора саме на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК, а також не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені (які за відповідні періоди не були стягнутими), передбачені договором за несвоєчасну сплату кредиту.
Крім того, позиція Верховного суду України викладена в постанові № 3-71 гс 14 від 09.09.2014 року, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
Таким чином, ПАТ «ВіЕйБі Банк» набуло законного права звернути стягнення на Предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
Відповідно до ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотеко держатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 37 Постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду ( на відміну від інших способів звернення стягнення ( частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Законом України "Про іпотеку", а саме: статтями 33, 36, 37 та Договором іпотеки визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та набуття Іпотекодержателем права власності на нього за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
В пункті 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 зазначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку» так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має визначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання прав іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації ( при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У зв'язку з вище наведеним суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року, що становить 251721,21 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом Договору іпотеки від 05 вересня 2008 року, який був укладений між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського округу Донецької області Бігун В.В. за реєстровим № 4027, а саме: двокімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 51,00 кв. м., житловою площею 30,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ: 19017842) від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на Предмет іпотеки та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України „ Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати ".
У відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».
Відповідно до п.6 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо).
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року складала 1378,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1378,00 грн.(а.с.1).
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2, ОСОБА_3 З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів.
Оскільки законодавством не передбачено солідарного стягнення судових витрат, з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду у розмірі по 689 грн. окремо з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,60, 209, 212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 1,3, 11, 16,60, 113, 346, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 547, 548, 549, 572, 575, 585, 589, 590, 591, 610, 611, 612, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33,35,38,41 Закону України «Про іпотеку», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», п. 35, п. 49 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд -
Позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за Кредитним договором № 483ЗН/08-8 від 05 вересня 2008 року, що становить 251721,21 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом Договору іпотеки від 05 вересня 2008 року, який був укладений між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського округу Донецької області Бігун В.В. за реєстровим № 4027, а саме: двокімнатна квартира зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 51,00 кв. м., житловою площею 30,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ: 19017842) від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на Предмет іпотеки та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов'янська Донецької області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) витрати по сплаті судового збору у сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Слов'янська Донецької області, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) витрати по сплаті судового збору у сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.
До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А.Хаустова