Справа №295/8998/16-ц
Категорія 28
2/295/593/17
23.01.2017 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.
з участю секретаря с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про стягнення грошової компенсації, -
У липні 2016 року позивач звернувся до суду з указаним позовом про стягнення з відповідачки суми грошової компенсації в розмірі 25 628, 75 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2012 року житловий будинок за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 153 був поділений між ним та відповідачем. В рішенні суду, суд вказав, що у зв'язку із зменшенням при поділі будинку частки ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_3 на його користь суму грошової компенсації у розмірі 8113 грн. На даний час ОСОБА_3 не виплачено йому грошової компенсації. Еквівалентна сума до курсу долара США до суми 8113 грн., коли середній курс долара США був 799 грн. за 100 доларів США, наразі становить 1015 доларів США, що по курсу виходить 25 628, 75 грн.
Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, у задоволенні позову просили відмовити. В заяві від 23.01.2016 року просили застосувати до позовних вимог ОСОБА_2 строк позовної давності порядку ст. 267 ЦК України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дослідивши письмові докази у справі, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі, суд вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи із положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2012 року житловий будинок за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 153 був поділений між ним та відповідачем. В резолютивній частині рішення суду в зв'язку із зменшенням при поділі будинку частки ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 користь суму грошової компенсації у розмірі 8113 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 03.05.2012 року. (а.с. 7-8).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, чинним законодавством не передбачено припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення курсової різниці необхідно відмовити, оскільки спір між сторонами вирішений судом та компенсація стягнута у національній валюті - гривні. Жодного положення щодо корегування встановленої судом в національній валюті суми боргу в залежності від курсу іноземних валют в даному випадку ні рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2012 року, ні нормативні акти України не містять.
Питання ж відшкодування зміни купівельної спроможності за час невиконання боржником рішення суду має вирішуватися шляхом стягнення інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, яких вимог позивач не заявляє.
Таким чином, суд не приймає до уваги покликання позивача на стягнення грошової компенсації в порівнянні з підвищенням курсу долара США до національної валюти.
Відповідно до постанови державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ, 22.10.2014 року відкрито виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-101/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації в сумі 8 113 грн.
Згідно ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 17.03.2015 року, задоволено заяву ОСОБА_3 визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_5, щодо винесення постанови серії ВП № 45175436 від 22 жовтня 2014 року про відкриття виконавчого провадження та скасувано вказану постанову, в зв'язку з закінченням строку звернення виконавчого листа до виконання.
Ухвала суду набрала законної сили 07.04.2015 року.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача та відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218, ЦПК України, суд-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації розмірі 25 628 грн. 75 коп. відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Слюсарчук Н.Ф.