_____________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/60/17
Провадження № 2/520/34/17
про залишення позовної заяви без руху
25.01.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
04.01.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною; встановити час та дні зустрічей позивача з донькою: по буднях - з 17.00 по 20.00 годин з можливістю обговорення додаткового часу у зв'язку із робочим графіком відповідача, та з п'ятниці з 17.00 годин до неділі 19.00 годин в будь-який час з можливістю залишення дитини у позивача.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить розстрочити йому сплату судового збору на строк, що не перевищує 1 місяця, у зв'язку із наявною заборгованістю по заробітній платі.
Згідно п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» /в редакції від 01.09.2015 року/, ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, ОСОБА_1 за подання позовної заяви необхідно сплатити судовий збір за п. 1.2 у розмірі 551,20 грн. за вимогу немайнового характеру.
Положеннями ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Аналогічні положення передбачено і положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Окрім того, п. 29-32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, передбачено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.
У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд повинен зазначити в ухвалі (про відкриття провадження чи в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. У разі перенесення цієї дати (у зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) при наявності такого клопотання може бути продовжено й строк (строки), на який відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що судом зазначається у відповідній ухвалі.
Суд вправі застосувати щодо одного й того самого заявника і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати. Зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності або в сукупності.
Проте, всупереч положень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року позивачем не надано письмових доказів майнового стану, зокрема, щодо наявності заборгованості по заробітній платі, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для розстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, яка подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При цьому, суд зазначає, що судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись ст. 82 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» /в редакції від 01.09.2015 року/, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, - залишити без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність усунути зазначені в ухвалі недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання ним ухвали суду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Васильків О. В.