Провадження № 2-во/760/5/17
В справі №760/2942/16-ц
12 січня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.
при секретарі - Здорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 23.11.2016 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу -
Ухвалою суду від 23.11.2016 уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської РДА у м. Києві, Управління пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва, Головне територіальне управління юстиції м. Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курасова Олена Василівна про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі суду від 23.11.2016.
Заява обгрунтована тим, що на аркуші другому, абзаці другому ухвали не правильно зазначено дату народження ОСОБА_1, а саме: зазначено «ІНФОРМАЦІЯ_1» замість правильної «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Суд дослідивши та оцінивши заяву та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.
Судом встановлено, що при виготовленні мотивувальної частини ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 23.11.2016 у справі №760/2942/16-ц(провадження № 2/760/4512/16) помилково зазначено дату народження ОСОБА_1, а саме: зазначено «ІНФОРМАЦІЯ_1» замість вірної - «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Виходячи з цього, суд вважає це опискою, яка має бути виправлена судом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви про виправлення описки, в зв'язку з чим приходить до висновку про її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 219 ЦПК України, суд -
Заяву - задовольнити.
Виправити описку, допущену в мотивувальній частині ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 23.11.2016 у справі №760/2942/16-ц(провадження № 2/760/4512/16).
Вважати правильним по мотивувальній частині тексту ухвали дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: