Кіровоградської області
"16" травня 2007 р.
Справа № 17/120
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 16.05.2007 р. о 10 год. 25 хв. матеріали справи №17/120
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді, м. Кіровоград
до відповідача: житлово-експлуатаційної контори № 12, м. Кіровоград
про стягнення 117446,96 грн.
від позивача - Блошенко О.О., довіреність № 1 від 02.01.07 р., начальник юридичного відділу;
від відповідача - Брунцвік О.В., довіреність № 2 від 13.03.07 р., представник.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді подано позов про стягнення з житлово-експлуатаційної контори № 12 заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 117446,96 грн. за період з 01.07.2004р. по 28.02.2007р.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю, при цьому звернув увагу суду на складне фінансове становище його підприємства. Крім того, житлово-експлуатаційна контора №12 просить суд відстрочити виконання судового рішення на 2 місяця або розстрочити його виконання на 2 роки (а.с.45)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді є органом Фонду, підвідомчим головному управлінню Фонду в Кіровоградській області, що разом утворюють систему органів Фонду, яке здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.
Згідно п. 2.2 вказаного Положення управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.
Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.
Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який вступив в силу з 01.01.2004 р., передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до статті 8 "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.
До страхових внесків згідно статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до статей 18, 19, 20 пункту 8 Розділу 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за визначеною ставкою відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (до 31.03.2005р. -32%, з 31.03.2005 р. -32,3%, з 01.01.2006р. -31,8%) від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2 % від їх сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно з пунктом 6 та 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює 1 календарному місяцю. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Житлово-експлуатаційна контора №12 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, а тому відповідно до цього є платником по платежах до бюджету управління.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді за період з 01.07.2004р. по 28.02.2007р. складає 117446,96 грн., що підтверджується матеріалами справи: копіями розрахунків сум страхових внесків на загальноообов»язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2004 року - лютий 2007 року (а.с.11-33, 49-59); карткою особового рахунку страхувальника (а.с.7-10).
Оскільки докази сплати заборгованості в сумі 117446,96 грн. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду не подано, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Стосовно заяви відповідача від 16.05.2007 р. (вх.№02-05/16926 від 16.05.2007р.) про відстрочку на 2 місяця або розстрочки його виконання на 2 роки слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Із змісту вказаної вище норми вбачається, що питання відстрочення, розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення вирішується судом, який видав виконавчий документ. Отже, обов"язковою умовою задоволення заяви про відстрочення, розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є наявність виданого судом виконавчого документа, який відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою стягувача.
Крім того, господарський суд зазначає, що статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено право суду, приймаючи рішення (постанову), вирішувати питання про розстрочку або відстрочку його виконання.
За таких обставин, в задоволенні заяви відповідача від 16.05.2007 р. (вх.№02-05/16926 від 16.05.2007р.) про розстрочку виконання постанови суду від 16.05.2007р. слід відмовити.
Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з житлово-експлуатаційної контори № 12 (25006, м. Кіровоград, вул.Єгорова, 56, р/р №26008094 в ВАТ "Мегабанк", МФО 323721, код 13745196) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (25001, м. Кіровоград, вул. 50р. Жовтня, 4, р/р №256073011226 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 323475, код 20650088) - 117446,96 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2004р. по 28.02.2007р.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 17.05.2007 р.
Суддя