26 січня 2017 року м. Київ К/800/29866/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 р.
у справі № 810/2909/15
за позовом Приватного підприємства «Укрроскотлоторг»
до Білоцерківської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство «Укрроскотлоторг» звернулося до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 р., позов задоволено.
Білоцерківська об'єднана держана податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, направила до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 та ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України остання була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку для усунення недоліків, про що постановлено ухвалу від 04.11.2016 р.
Відповідно до ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.12.2016 р. скаржнику було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Скаржник в межах встановленого строку для усунення недоліків касаційної скарги повторно звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Так, на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржнику необхідно було надати докази, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, оскільки суддя-доповідач не міг дійти беззаперечного висновку щодо дотримання скаржником строку визначеного положеннями абз. 3 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
В межах встановленого строку, виходячи з дати отримання скаржником копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2016 р., Білоцерківською об'єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не надано суду доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, скаржником надано суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що скаржник вже звертався з касаційною скаргою та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2016 р. касаційну скаргу було повернуто податковому органу. Скаржник, обґрунтовуючи клопотання, посилається на відсутність грошових коштів на рахунках податкового органу, що позбавляло можливості вчасно звернутися з касаційною скаргою повторно.
Однак, клопотання Білоцерківської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області не можна вважати обґрунтованим, виходячи з наступного. Так, скаржником не було надано суду доказів відсутності на його рахунках коштів та доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення з касаційною скаргою вперше.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
З огляду на те, що Білоцерківською об'єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не надано суду касаційної інстанції належних обґрунтувань та доказів, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Згідно ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Білоцерківської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити у суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько