12 січня 2017 року м. Київ К/800/36812/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області,
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої та четвертої вказаної статті касаційна скарга подається в письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Крім цього, стаття 15 КАС України передбачає, що мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI (далі - Закон № 5029-VI).
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону № 5029-VI сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України та стаття 6 Закону № 5029-VI).
Частина третя статті 8 Закону № 5029-VI передбачає, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Тобто, обов'язковою умовою для здійснення судочинства в Україні регіональною мовою (мовами) є її поширення як такої на відповідній території України згідно з рішенням місцевої ради.
Таким чином, позивачу необхідно подати касаційну скаргу у письмовому вигляді, викладеною державною мовою та підписаною особисто або його представником, з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, оскільки ця касаційна скарга була направлена електронною поштою, що не передбачено КАС України.
Крім цього, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пунктів 3, 5 частини другої та частини п'ятої статті 213 КАС України, оскільки зі змісту касаційної скарги не зрозуміло, які саме оскаржуються судові рішення. Позивач зазначає лише те, що він оскаржує три судові рішення, але які конкретно процесуальні документи він оскаржує, а також дати їх прийняття в касаційній скарзі не зазначено.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, тобто які саме судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються та які дії необхідно вчинити щодо цих судових рішень (змінити, скасувати чи залишити в силі), а також надати до суду касаційної інстанції копії оскаржуваних судових рішень.
Копії судових рішень мають бути засвідчені відповідно до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.
При цьому, позивачу необхідно звернути увагу на статтю 211 КАС України, відповідно до положень якої сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 108, 213, 214 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк до 28 лютого 2017 року для усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі.
Невиконання ухвали у встановлений строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Кобилянський