25 січня 2017 року м. Київ К/800/34565/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі №813/2307/15 (876/7404/15) за позовом Стрийського міського комбінату комунальних підприємств до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування акта перевірки, податкових повідомлень-рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток, спонукання до вчинення певних дій, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015, позовні вимоги Стрийського міського комбінату комунальних підприємств до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування акта перевірки, податкових повідомлень-рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток, спонукання до вчинення певних дій - задоволено частково.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 09.12.2016 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строків касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2016 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, вимог частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано належний документ про підтвердження повноважень представника особи, якою підписано касаційну скаргу, а також з підстав невиконання вимог частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - до 16.01.2017. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2016 відповідачем надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 12.12.2016 № 809 в сумі 2192,40 грн., документ про підтвердження повноважень представника особи, якою підписано касаційну скаргу - довіреність від 01.06.2016 № 86. При цьому податковим органом порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому наведено аналогічні обставини причин пропуску строку тим, які були зазначені при поданні касаційної скарги.
На підтвердження обґрунтованості наданого клопотання податковим органом надано довідку від 17.12.2015 про виділення коштів, виписку по рахунку від 11.12.2015 та довідку від 26.02.2016 № 1782/7/1301100204. Утім, скаржником не було надано суду доказів відсутності на його рахунках коштів та доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з лютого 2016 року до моменту звернення з касаційною скаргою вдруге.
Враховуючи викладене, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.
Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,
1. Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі №813/2307/15 (876/7404/15) за позовом Стрийського міського комбінату комунальних підприємств до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування акта перевірки, податкових повідомлень-рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток, спонукання до вчинення певних дій - повернути.
2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна