Вирок від 25.01.2017 по справі 289/1994/16-к

Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1994/16-к

Номер провадження 1-кп/289/43/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законних представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радомишль кримінальне провадження по обвинувальному акту №12016060280000587 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.М.Рача, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента ІІ курсу Радомишльського професійного ліцею, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2016 року, близько 10 години, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи в навчальному класі Радомишльського професійного ліцею, скоїв крадіжку мобільного телефону в якому знаходились два стартові пакети та флеш-карта пам'яті, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 930 грн.

Допитаний в судовому засіданні, з участю адвоката, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 , після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю та показав суду, що дійсно 27.09.2016 року, з парти в навчальному кабінеті викрав мобільний телефон належний Бовсунівській К.

Крім таких показань обвинуваченого, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , який пояснив суду, що раніше він не помічав сина в крадіжках, про крадіжку мобільного телефону дізнався від працівників поліції. В даний час з його сторони посилено контроль за поведінкою сина, з метою недопущення вчинення ним нових протиправних дій;

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 27.09.2016 року, вона вранці в кабінеті математики забула на парті свій мобільний телефон. Коли вона повернулась забрати свій телефон, його на місці не було.

Показаннями законного представника потерпілої - ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що дізналась про крадіжку від працівників поліції. Вона проводила бесіду з ОСОБА_8 , який щиро розкаявся у вчиненому. Випадків порушення дисципліни під час проживання та навчання у ОСОБА_9 не було.

- протоколом огляду від 23.11. 2016 року під час якого працівникам міліції у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено мобільний телефон. (а.с.20).

- матеріалами огляду та прилучення до справи в якості речових доказів та самими речовими доказами: мобільним телефоном та флеш картою (а.с.26).

За місцем проживання та навчання неповнолітній обвинувачений характеризуються з позитивної сторони.(а.с.43-44).

Під час проведення слідчого експерименту, обвинувачений ОСОБА_8 детально показав та розповів про обставини викрадення ним мобільного телефону. (а.с.66-68).

Оцінивши зібрані по справ докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 в таємному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, і такі його дії кваліфікує по ч.1 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до ст.ст.65, 103 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене неповнолітніми кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого неповнолітнім кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, обставини, що помякшують та обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого, особу винного, його вік та ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, а також умови його життя, виховання, рівень розвитку.

Обставини, які помякшують покарання неповнолітнього обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині, вчинення злочину неповнолітнім та відшкодування заподіяної шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Визначаючи міру і вид покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує також і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліках служби у справах дітей та міліції не перебуває, і з урахуванням вказаних вище декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім та усунення заподіяної шкоди, оскільки неповнолітній визнав свою винність, надав показання, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, показання його були логічними, послідовними і незміненими, що свідчить про його не байдужість щодо наслідків, які настали від вчиненого кримінального правопорушення, самостійно відшкодував заподіяну шкоду шляхом повернення викраденого майна, прохання батьків та захисника неповнолітнього обвинуваченого передати батьку ОСОБА_5 під його нагляд неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , думку прокурора, яка не заперечує щодо передання неповнолітнього обвинувачених під нагляд батька, а також разом із конкретними обставинами справи, відсутністю обставин, які обтяжують покарання неповнолітніх обвинувачених і тяжких наслідків від вчиненого, що свідчить про те, що неповнолітній , як особа не являє собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного, суд вважає, що у даному випадку, необхідним й достатнім для виправлення неповнолітнього обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є можливим застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Оскільки на момент постановлення вироку останній не потребє застосування покарання, внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездогоанної поведінки. А тому до неповнолітнього ОСОБА_8 стосовує примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд батька, який про це виявив свою згоду.

Судом також з"ясовано, що сім'я у яких виховуються неповнолітній є повною, багатодітною і благополучною. Батьки мають на обвинуваченого вплив, що обвинувачений на обліках не перебував, у звязку з чим, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді одного року позбавлення волі, та на підставі ст.105 КК України звільняє неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , від кримінального покарання із застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру у виді передачі неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батька ОСОБА_5 , оскількі він є батьком обвинуваченого, раніше не судимий, батьківських прав не позбавлений, позитивно характеризується за місцем проживання, і здатний забезпечити виховний вплив та належний постійний контроль за поведінкою свого сина.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню, суд вважає за можливе залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_7 .

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 314, 349, 368, 370, 373, 374, 375, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч.1, ч.2 п.3 ст.105 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_8 від покарання із застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батька - ОСОБА_5 , строком на 1 (один) рік.

Речові докази по справі: мобільний телефон та флеш карту залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_7 .

Запобіжний захід не обирався.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Радомишльський районний суд Житомирської області на протязі 30 діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
64329960
Наступний документ
64329962
Інформація про рішення:
№ рішення: 64329961
№ справи: 289/1994/16-к
Дата рішення: 25.01.2017
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка