Справа №521/1228/17
Провадження №2/521/2484/17
про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2017 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об'єднання «Одесабуд» про визнання майна особистою приватною власністю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об'єднання «Одесабуд» про визнання майна особистою приватною власністю.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожна обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Суд вважає, що позов про визнання майна особистою приватною власністю - це різновид позову про визнання права, можливість пред'явлення якого випливає із п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, позов про визнання майна особистою приватною власністю - це різновид позову про визнання права, а більш конкретно - про визнання факту виникнення, існування, зміни або припинення правовідносин. Якщо суд в рішенні визнав цей факт, а рішення набрало законної сили, питання про виникнення, існування, зміну чи припинення правовідносин стає безспірним.
Оскільки позивач звернувшись до суду з позовом про визнання майна особистою приватною власністю, фактично бажає підтвердити своє право власності на нерухоме майно, то ці вимоги є вимогами майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Однак, в порушення наведених норм, вказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано, а саме: не визначена ціна позову щодо вимог майнового характеру згідно ст. 80 ЦПК України.
Крім того, сплачений позивачем судовий збір згідно до квитанції № ПН824 від 25.01.2017 року у сумі 640,00 гривень не відповідає дійсній вартості майна.
Закону України «Про судовий збір» №3674-17 від 08.07.2011 року станом на 01.01.2017 року, судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 640 гривень та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8000 гривень.
Тобто, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості квартири на яку він фактично просить визнати право власності, та сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову або сплатити максимальну суму судового збору в розмірі 8000 гривень.
Суд роз'яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивачами до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна після визначення якої можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об'єднання «Одесабуд» про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'яти денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.О. Поліщук
"27" січня 2017 р.