24 січня 2017 року Справа № 876/5204/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді : Хобор Р.Б.
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання: Болюк Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції від 15 березня 2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 9167,47 грн у виконавчому провадженні № 36907558.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що державний виконавець, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, не повідомив про це у встановлений строк боржника, та не надіслав позивачу копію такої постанови. Не пересвідчившись чи одержав позивач постанови копію про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору, яку позивач також не отримував. В матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які б підтверджували факт отримання позивачем зазначених вище документів. Позивач стверджує, що оскільки він не одержував будь - яких постанов в межах виконавчого провадження № 36907558, рішення виконав добровільно, відповідач жодних дій спрямованих на примусове виконання рішення не вчиняв, то постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та її слід скасувати.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Скасовано постанову від 15.03.2013 року про стягнення виконавчого збору ВП № 36907558 в сумі 9167,17 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив в апеляційному порядку відповідач, відділ державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, які покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасувати та прийняти нову, відповідно до якої в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що за заявою ПАТ "Комерційний банк "Надра", на підставі виконавчого листа, відкрито виконавче провадження № 36907558 та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 13 березня 2013 року, про що було повідомлено учасників виконавчого провадження, шляхом надіслання постанови про відкриття провадження за адресами вказаними у виконавчому листі, рекомендованою кореспонденцією, як це передбачено чинним законодавством. Оскільки позивач не звертався із заявою про відкладення виконавчих дій та не надав у строк документального підтвердження про повне виконання рішення, державний виконавець 15 березня 2013 року виніс постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 9167,17 грн, копію якої скерував позивачу простою кореспонденцією. Відтак, відповідач вважає, що державним виконавцем дотримано вимоги Закону України "Про виконавче провадження".
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що за заявою ПАТ "Комерційний банк "Надра" про відкриття виконавчого провадження, відповідно до виконавчого листа виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 21 січня 2013 року у справі № 1323/4097/2012, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36907558 від 06 березня 2013 року.
Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" на наступний день, а саме 07 березня 2013 року було направлено рекомендованим листом постанову про відкриття виконавчого провадження № 36907558 боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресами вказаними у виконавчому листі, що підтверджується супровідним листом № 09-20-14/3090 від 06 березня 2013 року та копією реєстру поштових відправлень з печаткою та квитанцією № 125/132 від 07 березня 2013 року поштового відділення.
Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 36907558 від 06 березня 2013 року державним виконавцем надано боржникам строк для добровільного виконання судового рішення до 13 березня 2013 року.
Оскільки станом на 15 березня 2013 року боржники не з'явилися та не надали жодних документів, які б підтверджували повне виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 15 березня 2013 року про стягнення з позивача виконавчого збору, яку 15 березня 2013 року надіслано позивачеві простою кореспонденцією, що підтверджується копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що позивач не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, оскільки не одержав копії відповідної постанови, а тому державний виконавець, не пересвідчившись чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, позбавив позивача можливості добровільно виконати рішення суду у строк встановлений державним виконавцем.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 статті 17 даного Закону зазначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" до виконавчих документів належать - виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 та 2 ст. 25 цього ж Закону зазначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби та протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" 90764 (дев'яносто тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 03 коп. за кредитним договором, а також 907 (дев'ятсот сім) грн. 64 коп. сплаченого судового збору.
На виконання вказаного рішення, стягувачу ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрийським міськрайонном судом Львівської області видано виконавчий лист від 21 січня 2013 року у справі № 1323/4097/2012 .
Отже, державний виконавець обґрунтовано та своєчасно відкрив виконавче провадження, за заявою стягувача на підставі виконавчого листа виданого судом, щодо винесеного судового рішення, яке набрало законної сили відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та діяв в межах своїх повноважень.
Згідно з ч. 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження" визначено те, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Апеляційним судом встановлено, що всупереч вимогам цієї статті, державний виконавець постанову про відкриття виконавчого провадження № 36907558 від 06 березня 2013 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу не надсилав.
Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання що стосуються виконавчого збору.
Так, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону длясамостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документадержавному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
При цьому також слід враховувати те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
Апеляційним судом встановлено те, що позивач виконав рішення суду добровільно, що стверджується довідкою № 048 від 22 серпня 2014 року, виданою відділенням № 1347 ПАТ "Комерційний банк "Надра". При цьому позивачеві не було відомо про наявність виконавчого провадження з виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2012 року.
З часу відкриття виконавчого провадження до 22 серпня 2014 року державний виконавець не вчиняв жодних дій спрямованих на виконання рішення суду.
Позивач не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, так як не одержав копії відповідної постанови, а тому був позбавлений можливості виконати рішення в строк встановлений державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду.
Отже, на переконання апеляційного суду при прийнятті постанови від 15 березня 2013 року про стягнення виконавчого збору в сумі 9167,47 грн. у виконавчому провадженні № 36907558 державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, діяв з перевищенням повноважень, та всупереч вимогам, що передбачені чинним законодавством, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі № 813/6520/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник
Повний текст складено 27.01.2017 року