24 січня 2017 року Справа № 876/5259/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ГУМВС України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі № 813/77/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В C Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України у Львівській області № 826 о/с від 06.11.2015 року про звільнення позивача, лейтенанта міліції з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів);
- поновити позивача, лейтенанта міліції на посаді слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції (м. Львів) Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07.11.2015 року;
- стягнути з Головного управління МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
На підтвердження позовних вимог покликається на те, що позивача поновлено на роботі наказом ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 року і того ж дня позивача звільнено у зв'язку зі скорочення штатів. З наказом про звільнення позивач ознайомився 18.12.2015 року. ОСОБА_1 наголошує на тому, що фактично до роботи допущений не був, не зважаючи на наказ про поновлення від 06.11.2015 року, та інформацію про своє поновлення на роботі отримав після 06.11.2015 року. Тому, не будучи працівником міліції, не мав можливості згідно з перехідними положеннями Закону України «Про Національну поліцію» виявити бажання перейти на службу до органів національної поліції, оскільки така можливість Законом передбачена лише для працівників міліції. Окрім того, позивача не попереджено про майбутнє вивільнення у встановленому законом порядку та не запропоновано іншу роботу, не встановлено можливість подальшого використання на службі. З цих підстав позивач вважає звільнення незаконним, просить поновити його на роботі у органах національної поліції та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 06.11.2015 року №826о/с про звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу ЛМУ ГУМВС, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України, з 06.11.2015 року.
Поновлено лейтенанта міліції ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з 07.11.2015 року.
Стягнуто з Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8340 (вісім тисяч триста сорок) грн. 24 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ГУМВС України у Львівській області, яке покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що передумовою та законною підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ, в контексті реформування правоохоронних органів, став наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1388 від 06.11.2015 року «Про організаційно-штатні питання», яким, зокрема, скорочено всі штатні посади ГУ МВС у Львівській області (в тому числі і посаду позивача) у кількості 7521 одиниця. 100% особового складу було звільнено зі служби. Беручи до уваги відсутність посад та процес припинення юридичних осіб територіальних органів МВС України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015 року, жодної фактичної можливості подальшого використання на службі саме в міліції ОСОБА_1 у відповідача не було.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що відповідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_1 10.08.2009 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.
Наказом ГУ МВС України у Львівській області №1712 від 12.06.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області" на слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до витягу з наказу №445о/с від 25.06.2015 року лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 25.06.2015 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі №813/3615/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУМВС України у Львівській області задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України у Львівській області №1712 від 12.06.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області" в частині накладення на слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України у Львівській області №445 о/с від 25.06.2015р. в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 25 червня 2015 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64"є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновлено лейтенанта міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 25.06.2015 року; стягнуто з ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 12230,00 грн. за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум виплачених при звільненні; постанову в частині поновлення лейтенанта міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та стягнення на його користь заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року у справі № 876/10670/15 апеляційну скаргу ГУ МВС України у Львівській області задоволено частково: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі № 813/3615/15 скасовано в частині стягнення з ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 12230,00 грн. за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум виплачених при звільненні і прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в позові про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; в решті постанову суду залишено без змін.
Головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області 27.10.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого 13.10.2015 року Львівським окружним адміністративним судом.
На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі №813/3615/15 та матеріалів виконавчого провадження №49138284 ГУ МВС України у Львівській області видано наказ від 06.11.2015 року №789о/с про поновлення лейтенанта міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 25.06.2015 року.
Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 року №826о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-179726), слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 06.11.2015 року звільнено у запас за п. 64 "г" (через скорочення штатів); виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку у період роботи з 01.01.2015 року по 06.11.2015 року, у кількості 25 днів. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні 06 років 02 місяці 26 днів.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість реалізувати позивачем право, передбачене для працівників міліції, виявити бажання продовжити службу в органах національної поліції пов'язана саме з діями відповідача, яким поновлено позивача на посаді в останній день існування органів міліції, та не повідомлено про це позивача.
Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства; внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Цей Закон опубліковано в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року № 141-142, отже з цього дня всі працівники органів внутрішніх справ України вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
З прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що такий набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Тому, враховуючи те, що цей Закон опубліковано 06 серпня 2015 року в газеті "Голос України", пункти 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набрали чинності 07 серпня 2015 року.
Згідно з п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Таким чином, Законом в частині подальшого працевлаштування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, передбачена альтернатива: або прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими у будь - якому органі (закладі, установі) поліції.
Єдиною законодавчо передбаченою формою волевиявлення особи щодо працевлаштування, проходження нею служби є особисто написана заява (рапорт) такої особи, що зареєстрована відповідно до п. 82, 149, 153 Типової інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженоюпостановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242. Тобто для реалізації права на працевлаштування законодавчо вимагається вчинення активних індивідуальних дій особою, яка хоче бути працевлаштованою, звернення з рапортом у встановлені строки та порядку. В іншому випадку, якщо протягом вказаного терміну працівник міліції не вчинив вказаних дій, то він вважається таким, що відмовився від проходження служби в поліції, і ця обставина є достатньою і безумовною правовою підставою для його звільнення у зв'язку зі скороченням штатів.
При цьому, необхідно враховувати, що при врегулюванні правовідносин у сфері публічної служби пріоритетне значення мають норми спеціального законодавства, а загальні положення КЗпП України можуть застосовуватися виключно, якщо таке прямо передбачено у спеціальному законі або якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані відповідні правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, а відповідно до вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Приписами пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено особливості перехідного періоду реформування органів внутрішніх справ та процедуру звільнення працівників міліції, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме наведені норми, які не визнані неконституційними у встановленому законом порядку. Вищенаведене спростовує доводи апелянта в цій частині.
Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року позивача поновлено на посаді з 25.06.2015 року.
Виконавче провадження з виконання рішення суду відкрито 27 жовтня 2015 року.
ОСОБА_1, поновлений Наказом ГУ МВС України у Львівській області № 826 о/с від від 06 листопада 2015 року в органах внутрішніх справ на займаній посаді з 25 червня 2015 року.
Таким чином, з 06 серпня 2015 року на підставі п. 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" позивач є офіційно попередженим про майбутнє звільнення з органів внутрішніх справ через скорочення штатів.
Матеріалами справи підтверджується той факт, що рапорт ОСОБА_1 про звільнення з ОВС через перехід у визначеному законодавством порядку до іншого державного органу чи про прийом на службу в Національну поліцію України до 06 листопада 2015 року включно до ГУ МВС не надходив.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про виявлення позивачем бажання проходити службу в поліції шляхом вчинення активних індивідуальних дій (поданням рапорту та/або заяви) у порядку, визначеному законодавством, у строки, встановлені Законом України "Про Національну поліцію".
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 826 о/с від 06 листопада 2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів).
Апеляційний суд не приймає до уваги покликання позивача, як на підставу скасування оскаржуваного наказу, на те, що позивач не був ознайомлений із наказом про звільнення в день його видачі, оскільки вказана обставина не має значення при вирішенні питання про поновлення позивача на службі, в той час як може братись до уваги при встановленні правильності проведення розрахунку при звільненні.
Наказ про прийняття позивача до Національної поліції у порядку, визначеному Законом України "Про Національну поліцію", не приймався.
Згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Відповідно до пп. "г" п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Вказані норми права є імперативними, у зв'язку з чим неприйняття працівника на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення через скорочення штатів.
Таким чином, оскільки позивач у встановлений законом строк не скористався своїм правом та не надав згоду на проходження служби в Національній поліції, він підлягав звільненню зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів, що і було правильно встановлено судом першої інстанції.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на те, що відповідачем не вирішувалось питання про можливість його подальшого використання на службі, оскільки ліквідація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16 вересня 2015 року, як юридичної особи управління МВС України в Львівській області та його структурних підрозділів, унеможливлює подальше використання позивача на службі в цьому органі.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 16 вересня 2015 року № 730 ліквідовано як юридичні особи територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.
Пунктом 1 цієї постанови передбачено утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Національної поліції за переліком згідно з додатком 1. До Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються, включене, зокрема Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Судом встановлено, що Головне управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код 40108833) зареєстроване як юридична особа, в стані припинення не перебуває та не є правонаступником прав та обов'язків ГУ МВС України у Львівській області.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1388 від 06 листопада 2015 року "Про організаційно-штатні питання" скорочено усі штатні посади, зокрема, ГУ МВС України у Львівській області, у кількості 7521 одиниця.
Таким чином, має місце ліквідація однієї юридичної особи без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб, тобто є припиненням всіх прав і обов'язків юридичної особи, в цьому випадку ГУМВС України у Львівській області, без визначення правонаступника.
Крім того, ГУ МВС України у Львівській області подало інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Враховуючи процес ліквідації органів міліції, відсутність волевиявлення позивача з приводу проходження служби в поліції, відсутність прямо передбачених обмежень щодо звільнення позивача через скорочення штатів, відповідач не зобов'язаний був розглядати можливість подальшого використання позивача на службі.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд вважає, що ГУ МВС України у Львівській області при прийнятті оскаржуваного наказу діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ГУМВС України у Львівській області задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі № 813/77/16 скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник
Повний текст складено 27.01.2017 року