24 січня 2017 року Справа № 876/9734/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.?
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними, -
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, щодо не зарахування періодів роботи вахтовим методом з 23 травня 1981 року по 31 грудня 1990 року в пільговому обчисленні за 1 рік роботи - 1 рік 6 місяців та зобов'язання відповідача зарахувати періоди роботи з 23 травня 1981 року по 31 грудня 1990 року за роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та здійснення перерахунку пенсії та її виплату із врахуванням пільгового стажу з 2016 року та в подальшому проводити виплати з врахуванням пільгового стажу.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що, відповідно до записів у трудовій книжці, позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт помічником бурильника, бурильником, майстром буровим, майстром КРС з 23 травня 1981 року по 28 жовтня 1994 року вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру, що є місцевістю, прирівняною до районів Крайньої Півночі та районів Крайньої Півночі. Вказане також підтверджується довідкою № 10-1148 від 17 травня 2016 року виданою публічним акціонерним товариством "Укранафта" Прикарпатського управління бурових робіт. Позивач зазначає, що цією довідкою уточнюється особливий характер роботи та умови праці, які дають право на встановлені законом пільги. Відтак, враховуючі всі обставини позивач вважає, що є достатні підстави для кратного обчислення трудового стажу за вищевказані періоди на пільгових умовах.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та отримує пенсію за віком з 10 лютого 2016 року, що не заперечується сторонами та підтверджено пенсійним посвідченням.
Довідкою публічного акціонерного товариства "Укранафта" Прикарпатського управління бурових робіт від 17 травня 2016 року № 10-1148 та записами трудової книжки підтверджено роботу позивача помічником бурильника, бурильником, майстром буровим, майстром КРС з 23 травня 1981 року по 15 лютого 1994 року вахтово-експедиційним методом, в тому числі в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області) та в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області), при цьому його заробіток обчислювався з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнта за роботу в таких районах. Режим роботи - 15 робочих днів в МПКП та РКП в місяць по 12 год. за добу+К1, К2 з відпрацюванням місячного та річного норми робочого часу
У травні 2016 року позивач звернувсь до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та зобов'язання зарахувати даний період в пільговому обчисленні за кожний 1 рік роботи - 1 рік 6 місяців.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за умови відсутності факту укладених строкових трудових договорів з позивачем на роботу в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, позивач не має права на обчислення трудового стажу в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2004 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів СРСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (абзац другий пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.
У статті 5 цього Указу зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено можливість скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, та пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 530/П-28.
За змістом пункту 7 даної Інструкції, трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.
Згідно з пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року, надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.
Відповідно до пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року № 794/33-82, працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10 лютого 1960 року.
Таким чином, пільги передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Отже, робота у режимі вахтовим методом по 15 днів на місяць у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за наявності трудового договору із підприємством, що не було розташоване у цих районах, не дає права на пільги з кратного обчислення трудового стажу (один рік за один рік і шість місяців).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 27 жовтня 2015 року в справі № 338/1079/14-а та від 02 грудня 2015 року у справі №338/357/15-а.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2016 року № 344/11215/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник
Повний текст складено 27.01.2017 року