Єдиний унікальний номер № 285/81/17
Провадження № 1-кп/0285/256/17
24 січня 2017 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 42016060360000203 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осники, Черняхівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України
26.03.2014 солдат запасу ОСОБА_4 призваний під час мобілізації, на особливий період Черняхівським РВК Житомирської області на підставі Указу Президента України № 303 від 17.03.2014 та того ж дня направлено для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ).
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 від 26.03.2014 № 90 солдата запасу ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу указаної військової частини на посаду старшого механіка-водія І механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону та поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
У відповідності до вимог ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XІV, та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551 -XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою и поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та тимчасово ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи задумане, 20.09.2014 року близько 08 год. 00 хв., військовослужбовець призваний під час мобілізації військової частини польова пошта НОМЕР_3 солдат ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст. ст. 11, 12, 16, 30, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, та 20.09.2014 року не з'явився вчасно на службу за місцем постійної дислокації військової частини - польова пошта НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) з відпустки, наданої усним наказом командира, без поважних причин та проводив час на власний розсуд до 13.06.2016. За час відсутності в частині обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи, або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
13.06.2016 солдат ОСОБА_4 самостійно з'явився до військової частини - польова пошта НОМЕР_3 .
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю та пояснив, що він був призваний на військову службу та зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_3 . 20.09.2014 року близько 08 год. він не з'явився вчасно на службу з відпустки до військової частини та проводив час на власний розсуд. 13.06.2016 року він самостійно з'явився до військової частини. В скоєному щиро розкаюється.
Судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, і проти чого не заперечують всі учасники судового провадження.
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 407 КК України як нез'явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризується по місцю проживання задовільно, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставини кримінального провадження, обставини, що пом'якшують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого та призначає покарання у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся в скоєному, обставини, що пом'якшують покарання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, те що до кримінальної відповідальності притягується вперше суд звільняє його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України і обрати йому покарання за цим законом 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Даний вирок може бути оскаржений, не з підстав заперечення обставин, зазначених відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: ОСОБА_1