25 січня 2017 року Справа № 876/8984/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Качмара В.Я.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
08.10.2012р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, оскільки митним органом постанова Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 року про його поновлення на роботі фактично виконана 11.10.2011 року, тому просить стягнути з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на посаді, з 21.04.2011р. по 11.10.2011р.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. частково задоволено заяву. Стягнено з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 19386,90 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (так в рішенні суду) з 21.04.2011р. по 10.10.2011р.
Львівська митниця не погодившись з ухвалою суду з підстав неповного з"ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, оскаржила її та просить скасувати таку та прийняти нову, якою в задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування вимог покликається на те, що правові підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі виникають за наявності вини у невиконанні рішення, в тому числі в добровільному порядку.
Пунктом 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 встановлено, що стосовно до правил ст.24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Окрім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2011 року ВП№27328351 з виконання виконавчого листа №2а-11376/10 виданого 21.04.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 25.11.2010 року, боржником зазначена Державна митна служба України.
Таким чином, митниця не могла поновити ОСОБА_1 без відповідного наказу Державної митної служби України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який заперечив апеляційну скаргу, представника митниці, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 2189-к від 24 листопада 2010 року "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1 з 25 листопада 2010 року. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 25 листопада 2010 року. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 листопада 2010 року по 20 квітня 2011 року в сумі 16901,40 грн. В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 3562,55 грн. постанова суду підлягає негайному виконанню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення заяви, оскільки відповідно до ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
ст.236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником чи уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника суд приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки.
п.34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно вимог до чинного законодавства рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Відповідно до ч.3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу є П останова Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
Відповідно до п.2 Порядку у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
П.8 розділу 4 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не виконано рішення суду про поновлення на роботі, в період з 21.04.2011р. по 10.10.2011р., то на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середньомісячний заробіток за цей час.
Оскільки, митним органом 11.10.2011р. прийнято наказ про поновлення на посаді, тому судом першої інстанції вірно не взято даний день, як вимушений прогул та не враховується при розрахунку за час затримки виконання рішення суду.
Зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині ухвали «за час вимушеного прогулу» замість «затримки виконання рішення суду» слід вважати опискою, яку суд вправі виправити прийнявшись відповідний процесуальний документ.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.199, 200, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016р. по справі №2а-11376/10/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
В.Я.Качмар
Повний текст виготовлено 27.01.17р.