26 січня 2017 року Справа № 876/8131/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2016 року,
05 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Личаківського районного суду м. Львова з адміністративним позовом до управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 098506 від 26 липня 2016 року.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2016 року в адміністративний позов задоволено частково. Постанову серії ДР №098506 від 26 липня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України - скасовано. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ДР №098506 від 26.07.2016 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскільки нею не було порушено Правил дорожнього руху, то зупинка її інспектором та вимога про пред'явлення будь-яких документів була незаконною.
У судовому засіданні апелянта ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її з підстав, що у ній викладені.
У судовому засіданні представник відповідача Колодійчук О.В. заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 098506 від 26.07.2016 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв'язку з тим, що 26.07.2016 року о 09 год. 00 хв. вона у м. Львові на вул. Кривоноса, 3, керуючи автомобілем «Renault megane», д.н.з. НОМЕР_1, не виконала вимоги дорожнього знаку «Рух праворуч» та не мала поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила пункт 2.1 ґ ПДР (а.с. 6).
Вважаючи, вказану постанову незаконною позивач звернувся з позовом до суду про її скасування.
Личаківський районний суд м. Львова, розглянувши спір, дійшов висновку про часткову законність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (стаття 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції, дорожній знак «Рух праворуч» на вул. Кривоноса, 3, у м. Львові відсутній, а такий знаходиться на вул. Гуцульській, тому немає підстав вважати доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.
За ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 21.1 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV (далі - Закон №1961-IV) передбачено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Вимогами ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема наданим управлінням патрульної служби України у м. Львові відеозаписом, 26.07.2016 року о 09 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Кривоноса, 3, керуючи автомобілем «Renault megane», д.н.з. НОМЕР_1, на вимогу інспектора поліції не пред'явила поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим правомірно притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2016 року у справі № 463/3681/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий судя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 26 січня 2017 року.