справа № 492/1619/16-к
Іменем України
26 січня 2017 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арциз Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павлівка Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 23.10.2014р. Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі, звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік із застосуванням ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
встановив:
21 грудня 2014 року, приблизно о 17 год. 00 хв., більш точного часу в ході судового слідства встановити не представилося можливим, ОСОБА_5 , повторно, маючи умисел, спрямований на протиправне вилучення транспортного засобу у користувача всупереч його волі, відчинив вхідні ворота двору будинку АДРЕСА_1 , у якому знаходився автомобіль марки ВАЗ-2107, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , білого кольору, колишнього використання, вартістю 20000,00 грн., зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 05.10.2011р. РЕВ № 7 при УДАІ УМВС України в Одеській області, на ім'я ОСОБА_7 , який перебуває у користуванні потерпілої ОСОБА_6 , з метою використання зазначеного автомобіля для задоволення особистих потреб підійшов до вищезазначеного автомобіля та, шляхом вільного доступу, відкрив передні ліві (водійські) двері автомобіля, які були не зачинені на внутрішній замок, після чого проник в салон вказаного автомобіля, сів за кермо, вставив ключ в замок запалювання, який був у нього, запустив двигун вказаного автомобіля та здійснив на ньому рух через вхідні ворота будинку, після чого покинув місце вчинення злочину на вказаному транспортному засобі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення (злочину) та щиро розкаявся у його вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілої, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинувачуваним ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6 .
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні дала суду показання про те, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В неї у власності є автомобіль марки ВАЗ-2107, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вона купила у ОСОБА_7 21 грудня 2014 року зазначеним автомобілем незаконно заволодів ОСОБА_5 про що повідомила поліцію. Не дозволяла ОСОБА_5 керувати належним їй автомобілем. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має.
Суд вважає, що вивчені в судовому засіданні докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Давши оцінку доказам, які були вивчені в процесі судового слідства, суд вважає доведеною винність обвинуваченого і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, в повнолітньому віці; неодружений; характеризується за місцем проживання задовільно; постійного місця проживання не має; на обліку в наркологічному кабінеті, а також на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті Арцизької центральної районної лікарні не знаходиться; раніше судимий.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , під час судового слідства не встановлено.
Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінальної провадження, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), враховуючи, що обвинувачений, будучи раніше судимим, знаючи, що за вчинення кримінального правопорушення (злочину) неодмінно настає кримінальне покарання, вчинив злочин, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі. Такого висновку суд приходить виходячи з того, що обвинувачений, будучи раніше судимим за вчинення злочину, знаючи про те, що йому за вироком судом призначений випробувальний термін, знову, вчинив злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає. Суд не вбачає підстав для застосування до винного додаткового виду покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді конфіскації майна.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ту обставину, що обвинувачений, будучи засудженим 23 жовтня 2014 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 289 КК України до обмеження волі строком на три роки шість місяців зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, знову, в період призначеного судом іспитового строку вчинив злочин, в зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити йому покарання відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутого покарання, призначеного вищевказаним вироком, із застосуванням правил, передбачених п/п «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, в силу яких одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, з не відбутих ним одного року дев'ять місяців позбавлення волі, слід частково приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, один місяць позбавлення волі.
Крім того, судом встановлено, що згідно вироку Арцизького районного суду Одеської області від 23 жовтня 2014 року, по якому призначене покарання частково приєднано до покарання за цим вироком, та обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою з 26 листопада 2016 року, у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому, в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_5 слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Враховуючи ризики, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, що були підставою для застосування відносно ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити попередній тримання під вартою.
В силу ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави підлягають стягненню з ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експерта, який проводив судову трасологічну експертизу у наявному кримінальному провадженні у розмірі 1106,82 грн.
Суд не вирішує питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, так як речові докази суду не надавались, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років без конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_5 до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати частково один місяць позбавлення волі з не відбутого ним покарання за вироком Арцизького районного суду Одеської області від 23 жовтня 2014 року та остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць.
Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 26 листопада 2016 року, зарахувавши в силу положення ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1106 (одна тисяча сто шість) гривень 82 копійки.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1