24 січня 2017 р. Справа № 876/8563/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» звернулося в суд з позовом до Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 липня 2016 року №0000541401.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що висновок контролюючого органу щодо виключно роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС не відповідає нормам чинного законодавства України та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства, оскільки в законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 18 липня 2016 року №0000541401.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Залізнична ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну мотивує тим, що комерційне використання паливо-мастильних матеріалів для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання є роздрібною торгівлею пального на АЗС та в розумінні п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України є об»єктом оподаткування акцизним податком.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є «46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців від 31 липня 2014 року (т. 1, а.с. 23-24).
На підставі направлень СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС від 14 березня 2016 року №49/28-06-22-20, №50/28-06-22-20, №51/28-06-22-20, №52/28-06-22-20, №53/28-06-22-20, №54/28-06-22-20, №55/28-06-22-20 та від 01 квітня 2016 року №313, наказу від 02 березня 2016 року №52 посадовими особами СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов»язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 27 липня 2011 року по 31 грудня 2015 року, про що складено акт від 04 липня 2016 року №203/28-06-14-00/37821544 (т. 1, а.с. 55-182).
Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпунктів 215.3.4, 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 ПК України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік, в сумі 530 030 582, 32 грн.
На підставі акта перевірки СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС від 04 липня 2016 року №203/28-06-14-00/37821544 Залізничною ОДПІ 18 липня 2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з акцизного податку з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 7 395 357,00 грн., в т.ч.: за податковими зобов»язаннями - 4 930 238,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 465 119,00 грн. (т. 1, а.с. 39).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадяться операції з продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об»єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і суб»єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання, що не є об»єктом оподаткування даним податком.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Розділ VI ПК України регулює порядок сплати акцизного податку. Нормами вказаного розділу визначаються, зокрема, платники податку, об»єкт оподаткування, база оподаткування, підакцизні товари та ставки податку, дата виникнення податкових зобов»язань, порядок і строки сплати податку.
Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб»єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Згідно із п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
При цьому, п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України передбачено, що одним із об»єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб»єктах господарювання громадського харчування.
Таким чином, обов»язковою умовою реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 року №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.
Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.
Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов»язаних із цим послуг.
Крім того, можливість здійснення суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів реалізації підакцизних товарів кінцевим споживачам (якими є також суб»єкти господарювання), що не є об»єктом оподаткування акцизним податком випливає також зі змісту декларації з акцизного податку, що затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, з якого вбачається, що в декларації зазначаються дані щодо реалізації товарів кінцевим споживачам, що є об»єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної реалізації підакцизних товарів та інформаційні дані реалізації товарів для комерційного використання, що не є об»єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної реалізації підакцизних товарів, а операції відпуску нафтопродуктів з колонок, що не є реалізацією, в декларації не відображаються:
графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;
графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.
Таким чином, з наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.
Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв»язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).
Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.
Пунктом 216.9 ст. 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов»язань щодо реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до ст. 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відтак, з наведеного випливає, що відпуск нафтопродуктів такими способами як за талонами, не підпадає під регулювання нормами Закону №265.
З матеріалів справи видно, що позивач здійснював поставку пального через АЗС згідно за договорами поставки нафтопродуктів від 24 лютого 2015 року № 11-ШК/192-02-15, від 12 січня 2015 року № 11-ШК/70/01/15, від 30 грудня 2014 року № С18383, № С18384 з додатками, від 27 грудня 2013 року № 0222/09, від 05 червня 2015 року № 11-ШК/13-06-15, від 05 серпня 2015 року № 11-ШК/11-08/15, від 09 січня 2015 року № 11-ШК/38-01-15-03-05-06 на адресу ТзОВ «Гравіс», ПП «Західний Буг», ПАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Гепард», Червоноградського міського центру зайнятості, ТзОВ «Еко-Промтех», КП «Соснівкажитлокомунсервіс» та договорами купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС від 01 квітня 2014 року № С11706 з додатковою угодою, від 28 липня 2014 року № С11779, від 26 грудня 2013 року № С11186, з додатковою угодою, від 01 квітня 2015 року № С11892 з додатковою угодою, від 01 січня 2014 року № С11666, від 02 лютого 2015 року № С11871, від 11 грудня 2013 року № С24004 з доповненнями, від 01 січня 2014 року № С11386 з доповненнями на адресу ТзОВ «Партнер Дістрібьюшн», ТзОВ «Алдан», ТзОВ «Дюна-Веста», ТзОВ «Сокме», ДП «Львіввугілля», Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону», ТзОВ «Агробізнес», ТзОВ «Мебель-Сервіс», що також підтверджується актами приймання-передачі та картками рахунка 3611 за 2015 рік по вказаних контрагентах, з яких вбачається факт здійснення оплати за товар (ПММ), її дату та дату видаткової накладної, яка підтверджує перехід права власності на товар (т. 3, а.с. 2-201).
Відповідно до умов договорів купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів продавець зобов»язався передати у власність покупця через АЗС (АЗК), що розміщені на території України, з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов»язався приймати у власність ПММ та оплати їх вартість. Товар за цими договорами постачається частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС, шляхом вибірки покупцем ПММ з АЗС. Датою поставки ПММ вважається дата, що вказана в чеку з РОS-терміналу, або спеціальній відомості. Відпуск ПММ покупцю здійснюється на підставі пред»явлення смарт-карти оператору АЗС з використанням РОS-терміналу шляхом заправки ПММ транспортних засобів покупця в кількості та асортименті, обраних покупцем самостійно в межах добового (місячного) ліміту ПММ, встановленого на смарт-карті.
За умовами договорів поставки нафтопродуктів постачальник зобов»язався поставити покупцю нафтопродукти в асортименті (товар), а покупець прийняти від постачальника та оплатити його вартість. Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) шляхом підписання відповідного додатку, постачальник надає за видатковою накладною покупцю картку (и) на пальне «WOG» встановленої форми відповідного номіналу. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. Термін дії карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на товар. У випадку якщо термін дії карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії карток на пальне становить 1 календарний рік від дати видаткової накладної. Товар постачається покупцю по-частково (товарними партіями) на умовах FCA (Інкотермс 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів автозаправних станцій (АЗС) постачальника. Датою поставки товару є дата отримання оператором АЗС картки на пальне від клієнта.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС за талонами не являється операцією з реалізації нафтопродуктів, а висновок контролюючого органу про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб, є суб»єктивним та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства. Законодавством не встановлено обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадяться операції з продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об»єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і суб»єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання, що не є об»єктом оподаткування даним податком, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Крім цього, з матеріалів справи видно, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року про відкриття апеляційного провадження частково відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Оскільки, судом апеляційної інстанції залишено без задоволення апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, а апелянтом судовий збір сплачено не в повному обсязі, то таким чином з відповідача слід ще стягнути суму судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 29,70 грн. (122 023,39-121 993,69).
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі №803/1117/16 - без змін.
Стягнути з Залізничної об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Залізнична, 35, м. Львів, 79003) за реквізитами: Державний бюджет Галицького району м. Львова, 38007573, р/р 31219206781004, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014 суму судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 29 (двадцять дев»ять) гривень 70 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.01.2017 року.