Рішення від 26.01.2017 по справі 500/4786/16-ц

Справа № 500/4786/16-ц

Провадження № 2/500/7/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4, третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, тертя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок підтоплення квартири,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 21722 грн., витрат на проведення експертизи (оцінки) в розмірі 600 грн., моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суми судового збору у розмірі 551,20 грн. В обґрунтування позову зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. З вини відповідача, який проживає у квартирі 9, поверхом вище цього ж будинку, 03.07.2016р. було залито її квартиру, в результаті того, що під час опадів у вигляді дощу з балкону відповідача почала потрапляти вода у її квартиру. Після підтоплення з вини відповідача, їй була завдана шкода, а саме: у коридорі з'явилися сліди намокання на поверхні стелі та стін, відставання шпалер, тріщини, прогиби на стелях; у жилих кімнатах з'явилися сліди намокання на поверхні стель, стін та відкосив, відставання штукатурного слою на поверхні відкосив, відставання шпалер, тріщини, прогиби на стелях, шаткість, прогиби покриття підлог; у кухні з'явилися тріщини, прогиби, жовті плями на стелі; у ванній кімнаті відслоювання штукатурного слою на стелі, здуття та відслоювання відділочних слоїв стін, тріщини на поверхні. У зв'язку з зазначеним, позивач був змушений звернутися до КП «Житсервіс-2» з вимогою зафіксувати та підтвердити факт залиття квартири з вини відповідача, оскільки залиття квартири відбулося з вини квартиронайманця квартири, яка знаходиться поверхом вище, тобто квартири №9, яка знаходиться в м. Ізмаїлі по вул. Нахімова, 228. 05.07.2016 року комісія з КП «Житсервіс-2» склала відповідний акт, яким було зафіксовано наслідки затоплення квартири та майстри КП «Житсервіс-2» зафіксували, що 03.07.2016р. під час випадіння атмосферних осадків, відбулося часткове затоплення АДРЕСА_2 розташованою квартири №9, найманцем якої являється ОСОБА_3 Так, в квартирі виявлені сліди затоплення такі як: на віконному віткосі у жилій кімнаті виявлена вологість побілки, жовті плями, утворення тріщин, на капітальній стіні (ліворуч від вікна) від стелі до підлоги відсутні шпалери, які відчепилися від вологі, на лінолеумі підлоги присутня вологість, на стелі жилої кімнати є вологі, жовти плями (від вікна до середини стелі). При огляді кв. № 9 - доступу до квартири не було. Згідно звіту ТОВ «Експерт-Текнор» про незалежну оцінку майнової шкоди, яка була нанесена позивачу та яка була спричинена в результаті затоплення квартири, складає 21722 грн. В зв'язку з чим позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду в сумі 21722 грн., та суму моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., завданої йому в наслідок постійного переживання за майбутні витрати, пов'язані з ремонтом затоплених місць квартири, що приводить до психічного розладу та нервових переживань. Також ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачки суму витрат, за оплату звіту про незалежну оцінку ТОВ «Експерт-Текнор» у розмірі 600 грн. та судові витрати у розмірі 551,20 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали та зазначили, що квартира позивача була затоплена внаслідок потрапляння атмосферних опадів. Відповідно до інформації КП «Житсервіс-2» обслуговування житлового будинку проводиться на підставі договору, укладеного з УЖКГ та КП «Житсервіс-2». Та саме вони повинні відповідати за догляд, обслуговування, ремонт покрівлі для недопущення потрапляння атмосферних опадів у квартири мешканців будинку. Затоплення квартири позивача опадами мало місце саме через неналежний ремонт покрівлі на будинку. Тому вважає, що доказів того, що затоплення квартири позивача мало місце з його вини немає. Також, зазначив, що при складанні акту від 05.07.2016р. він не був присутній, його ніхто не сповістив. Звіт незалежної оцінки шкоди стосується приміщень, які не були вказані в акті від 05.07.2016р. Відсутні докази того, що позивачу завдана моральна шкода, у тому числі і тому, що позивач не проживає у даній квартирі та жодних страждань не понесла.

Третя особа підтримала позовну заяву та наполягала на її задоволенні. Зазначила, що на момент підтоплення саме вона була у зазначеній квартирі. Під час зливи вода із стоку не стікала з часом начало текти зі стелі. На її думку, так відбулося через те, що був закритий злив. Та сусіди зазначили, що жінка, яка проживає у цій квартирі залишила зверху зливу килим та пішла на роботу. Затоплення припинилося тільки після того як подзвонили дружині відповідача та відповідач прийшов та зняв килим зі зливу у балконі. Відповідач у квартирі над ними не проживає.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6, яка є сусідкою сторін, та пояснила, що дах будинку на початку 2000 років було відремонтовано та неправильно укорочено дах, у зв'язку із чим, у разі сильних злив із даху опади попадають на балкони. Усі балкони, у т. ч. відповідача та свідка, не змінювалися з моменту побудови будинку. ЖЕК-ом здійснювалися ремонти балконів, однак це не виправило ситуацію (цемент та пісок змило зливою, трубки, що були вставлені у зливні отвори занадто вузькі). Усі затоплення мешканців першого поверху здійснюються через опади з даху через балкони. Аналогічна проблема по всьому будинку. Усі балкони не криті та не засклені. Самостійно відремонтувати загальну кришу будинку відповідач не має можливості та прав.

Свідок ОСОБА_5, яка є донькою позивачки та проживає у квартирі, що була затоплена, зазначила, що балкони не безперечні та після кожної зливи відкоси стають мокрими, однак не заливає так, як залило 03.07.2016р. Це сталося у зв'язку із закриттям відповідачем килимом стоку на своєму балконі. Після того як килим забрали, перестало заливати. Якщо б над балконами були навіси, то затоплень квартир не було б. Можливо опади затікають через щілину на стику балкону та стіною будинку.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7, син позивачки зазначив, що це не перше залиття. Воно мало місце у зв'язку із закриттям відповідачем килимом отвору для відведення опадів з балкону. Свідок не був присутній в момент затоплення, однак йому розповіли, що це саме відповідач винен у затопленні. На балкон вода потрапила з криши через надмірні опади.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 03.07.2016 року була затоплена квартира позивача, в результаті того, що під час атмосферних опадів у вигляді дощу з балкону відповідача почала потрапляти вода у її квартиру. Після підтоплення, їй була завдана шкода, що підтверджується актом КП «Житсервіс-2» від 05.07.2016 року.

Згідно акту від 05.07.2016р., складеного КП «Житсервіс-2» щодо викладених обставин, за час випадку атмосферних осадків 03.07.2016р. скоїлося часткове затоплення АДРЕСА_3 з квартири №9, яка знаходиться зверху та власником якої являється ОСОБА_3 В результаті огляду квартири №6 виявлені наступні сліди затоплення: на віконному відкосі вікна в житловій кімнаті вологість побілки, жовті плями, утворення тріщин; на капітальній стіні (зліва від вікна) - від стелі до підлоги, відсутні шпалери, оскільки відклеїлися від вологи; на лінолеумі підлоги присутня волога (зі слів мешканця кв. №6 в момент затоплення лінолеум на підлозі був заліт від вікна до вхідної двері); на стелі жилої кімнати присутні вологі, жовті плями (від вікна до середини стелі). Доступу до кв. №9 не було.

Згідно звіту ТОВ «Експерт-Текнор» про незалежну оцінку майнової шкоди, завданої власнику квартири №6, розташованої в будинку №288 по вул. Нахімова в м. Ізмаїл Одеської області, внаслідок її затоплення з верхнього поверху, без урахування НДС, вартість матеріальної шкоди становить 21722 грн. Огляд був здійснений 27.07.2016р. у результаті огляду встановлені таки сліди затоплення: коридор (приміщення №1) - сліди намокання на поверхні стель та стін, відставання шпалер від основи, тріщини, прогиби на стелях; жила кімната (приміщення №2) - сліди намокання на поверхні стелі, стін та відкосів, відслоювання штукатурного слою на поверхні відкосів, відставання шпалер від основи, тріщини, прогиби на стелях, шат кість, прогиби покриття підлог; кухня (приміщення №3) - тріщини, прогиби, жовті пляма на стелях; ванна (приміщення №3) - відслоювання штукатурного слою на стелі, відслоювання відділочних слоїв, тріщини на поверхні; жила кімната (приміщення №8) - сліди намокання на поверхні стелі, стін, відставання шпалер від основи, тріщини, прогиби на стелях. Види необхідних робіт у конкретних приміщеннях визначені у таблиці 1.

Суд не погоджується з обґрунтованістю позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувачем будинку, споруди є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно п.п. 4,5, 10 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належать: визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 24 вищевказаного закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Пунктом 8 ч.2 ст. 25 цього ж Закону управитель повинен забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Згідно листа Ізмаїльського управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради від 01.10.2016р. за №1095/02 балансоутримувачем житлового будинку №288 по вул. Нахімого являється Ізмаїльське управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради. Балансоутримувачем с КП «Житсервіс-2» укладений договір на здійснення послуг по утримуванню будинку та прибудинкової території. На підставі вказаного договору та враховуючи дійсний плановий тариф послуг КП «Житсервіс-2», яка є обслуговуваною організацією, здійсню ряд послуг, зокрема поточний ремонт дахів та несущих конструкцій, підготовка будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Згідно листа КП «Житсервіс-2» №1235 від 05.10.2016р. житловий будинок №288 по вул. Нахімого в м. Ізмаїл находиться на обслуговуванні КП «Житсервіс-2». За період 2014-2015р.р. були здійснені ремонтні роботи даху. За період 2016р. на адресу КП «Житсервіс-2» не надходили листи-звернення від мешканців житлового будинку по вул. Нахімова, 288 в м.Ізмаїл.

Відповідно до Наказу Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства повна заміна кровельного покриття відноситься до робіт капітального характеру та виконується балансоутримувачем (УЖКХ),

Таким чином, суд приходить до висновку, що Ізмаїльське управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Нахімова, 288 в м. Ізмаїл, а КП «Житсервіс-2» здійснює послуги по утримуванню будинку та прибудинкової території, отже з урахуванням вищезазначених норм закону повинно здійснювати поточний ремонт даху будинку згідно переліку визначеного в тарифі, а капітальний ремонт повинен проводити власник будинку чи його балансоутримувач.

Як встановлено судом у судовому засіданні, затоплення квартири відбулось через потрапляння атмосферних осадків з даху будинку до балкону відповідача та через нього до квартири позивачки. Будь яких дій (бездіяльності) з боку відповідача, що могли б спричинити затоплення квартири позивачки, ОСОБА_3 не допускалося.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина з заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 цієї статті визначає, що під збитками розуміється, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як роз'яснено судам в п. п. 2, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Цивільно-правова відповідальність за завдану матеріальну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.

Відповідно до вимог ст. ст. 1166, 1192 ЦК України, ст. ст. 20, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відповідно до умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій прямо встановлено обов'язок КП «Житсервіс-2» здійснювати контроль за технічним станом будівель та обладнання, до якого відноситься, зокрема, дах будинку.

Усі балкони вказаного будинку незасклені, будь-яких конструктивних змін до балкону відповідачем не вносилося. Кожен балкон має пристосований для цього злив для відтоку опадів, що потрапляють до балкону.

Відповідач, відповідно до чинного законодавства України, відповідає за сантехнічне обладнання тільки в своїй квартирі. Протікання сантехніки у квартирі відповідача не встановлено.

Судом встановлено, що затоплення квартири позивачки відбулось через атмосферні опади, що з даху будинку потрапили до балкону відповідача та до квартири позивачки.

Крім того, як встановлено судом, у квартирі №9 відповідач не проживає декілька років.

Таким чином, відповідач в судовому засіданні спростував свою вину у залитті квартири. Будь-яких даних, що затоплення квартири відбулося саме з вини відповідача, через його дії або бездіяльність у суду не має.

Тому, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що форма акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) визначена у Додатку 4 до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76.

Згідно листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009р. №12/20-11-1975 факт залиття квартири та його наслідків фіксується відповідним актом та присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та збоку винної є обов'язковою.

Як вбачається з акту від 05.07.2016р. КП «Житсервіс-2», даний акт був складений за відсутності відповідача. Та як зазначили позивач та третя особа, відповідач для складання цього акту не запрошувався, так як був відсутній на цей час у квартирі №9.

Крім того, суд наголошує на тому, що вказана у звіті від 29.07.2016р. ТОВ «Експерт-Текнор» про незалежну оцінку майнової шкоди, завданої власнику квартири №6 шкода була вирахувана для проведення ремонтних робіт, у тому числі, у приміщеннях та частинах окремих приміщень, які не були пошкодженні згідно акту від 05.07.2016р. Так, зокрема, з акту від 05.07.2016р., складеного КП «Житсервіс-2», вбачається, що за час випадку атмосферних осадків 03.07.2016р. скоїлося часткове затоплення та в результаті огляду квартири №6 були виявлені сліди затоплення тільки в одній жилій кімнаті. Але ж, згідно звіту ТОВ «Експерт-Текнор» про незалежну оцінку майнової шкоди, завданої власнику квартири №6, розташованої в будинку №288 по вул. Нахімова в м. Ізмаїл Одеської області, за №010-07 від 29.07.2016р. у результаті огляду встановлені сліди затоплення у коридорі (приміщення №1), у жилій кімнаті (приміщення №2), у кухні (приміщення №3), у ванні (приміщення №3), у жилій кімнаті (приміщення №8). Тобто, зазначені елементи у висновку експерта відсутні у акті.

Наявність таких розбіжностей позивач та представник позивача у судовому засіданні на питання суду пояснити не змогли.

Також, суд зазначає, що згідно акту від 26.06.2014р., складеного КП «Ізмаїльське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства», доданого до позовної заяви, у позивачки було затоплення з вини відповідача стеля та стіна у зв'язку з протікання змивного бачку у кв.№9, однак як зазначено позивачем та представником позивача у судовому засіданні, даний акт не ставиться позивачем в основу позовних вимог, та шкода спричинена згідно нього не враховувалася під час визначення суми шкоди завданої підтопленням згідно звіту від 29.07.2016р. та під час визначення суми шкоди, яку позивач просить суд стягнути згідно даного позову. Вказаний акт було надано лише з метою підтвердження того, що затоплення 03.07.2016р. є не першим затоплення квартири позивача. Отже вказаний акт від 26.06.2014р. судом до уваги не приймається як такий, що не відноситься до предмету позову та не обґрунтовує розмір позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту даних норм Закону слідує, що зобов'язання щодо відшкодування шкоди виникає за наявності вини особи, протиправними діями якої завдана шкода. Однією із умов, яка утворює правову підставу відшкодування шкоди, є факт завдання шкоди та причинний зв'язок між цивільним правопорушенням та шкодою.

У зв'язку із доведеністю відсутності вини відповідача у затопленні квартири позивачки 03.07.2016р., та відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, не підлягають також задоволенню й позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди як похідні.

Крім того, як встановлено судом, позивачка не проживає у квартирі, що була затоплена, що також свідчить про недоведеність понесення позивачкою моральної шкоди від затоплення квартири.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 57 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, тертя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок підтоплення квартири, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2017р.

Суддя: ОСОБА_8

Попередній документ
64329095
Наступний документ
64329098
Інформація про рішення:
№ рішення: 64329097
№ справи: 500/4786/16-ц
Дата рішення: 26.01.2017
Дата публікації: 31.01.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб