Справа № 296/9788/16-ц
2/296/1104/17
"26" січня 2017 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
Судді - Адамовича О.Й.,
За участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, який було зареєстровано Виконавчим комітетом Маломошковецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області 06.12.2014 року, актовий запис №1.
За час перебування у шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач просить шлюб розірвати посилаючись на ті обставини, що кожен із сторін має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Восени 2016 року шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені, з цього ж часу вони проживають окремо. Вважає, що подальше збереження шлюбу та спільне проживання є неможливим. Також вказала, що вона не може сама забезпечити дитині належний рівень життя, тому просить стягувати аліменти з відповідача, оскільки останній не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі з 06.12.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про щлюб серії І-ТП №119777, виданим 06.12.2014 року виконавчим комітетом Маломошковецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, актовий запис №1 (а.с. 4).
Сторони по справі мають малолітню дитину (доньку) - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ТП №243727 виданого 30.06.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області (а.с.5 ).
У сторін відсутнє взаєморозуміння, почуття взаємної поваги, відсутні спільні інтереси, вони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільне господарство, не проживають разом, за час окремого проживання подружжю не вдалося відновити сімейні стосунки, сім'я існує формально, на примирення позивач не згодна та подальше спільне життя і збереження сім'ї вважає неможливим.
Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, сім'я розпалася остаточно і її збереження є неможливим, так як суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлено одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їхніх дітей.
Отже, встановлення даних обставин, є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька дитини, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до положень статтей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 51 Конституцією України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Зі змісту копії свідоцтва про народження вбачається, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, рівною мірою зобов'язані її утримувати.
Відповідач не заперечив щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення з відповідача на утримання позивача, суд враховує матеріальне становище відповідача, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання доньки у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісяця до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, за подання вимоги про стягнення аліментів позивач була звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч. 1 ст 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки, позовна вимога про розірвання шлюбу задоволена, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання вказаного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 180, 181, 182, Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 60, 130, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 (до шлюбу - Сорокіна) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 виконавчим комітетом Маломошковецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, актовий запис №1 від 06.12.2014 року .
Стягнути з ОСОБА_2 (іден. номер:НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.11.2016 року та до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (іден. номер:НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - 551,20 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 (іден. номер:НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави 551,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя О. Й. Адамович