Постанова від 24.01.2017 по справі 500/6569/16-а

Справа № 500/6569/16-а

Провадження № 2-а/500/31/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року 15год. 03хв.

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Щербини О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дії щодо відмови у наданні довідки про розмір заробітної плати та її складові на 01.12.2016 року та відмови у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про удосконалення структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» з 01.12.2016 року та проводити в подальшому з 01.12.2016 року виплату пенсії у розмірі 89 відсотків з урахуванням додаткового нарахованих сум, зазначених в довідці від 06.11.2013 року № 110, мотивуючи свої вимоги тим, що з 10.03.2010 року вона вийшла на пенсію за віком з посади заступника начальника управління Пенсійного фонду України згідно із Законом України №3723 та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Загальний відсоток розрахунку її пенсії від заробітку склав 89 відсотків. 07.12.2016 року вона звернулась до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з письмовою заявою щодо надання довідки про розмір заробітної плати та її складові та провести перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 «Про удосконалення структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів». У відповіді відповідача від 08.12.2016 року № 112/Ч-01 було зазначено, що підстави для видачі довідки про заробітну плату відсутні, та було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Вважає, що Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області безпідставно відмовлено в наданні довідки про заробітну плату та в перерахунку пенсії.

Згідно заперечень, наданих представником Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 10.03.2010 року, розраховану відповідно до Закону України «Про державну службу». Загальний стаж роботи складає 37 роки 10 місяців 23 дня, у тому числі 19 років 6 місяців 27 днів - стаж на державній службі. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 89 %. 07.12.2016 року на адресу управління надійшло звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям. Листом № 112/Ч-01 від 08.12.2016 року управлінням роз'яснено, що немає в чинному законодавстві підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 Підставою для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою колишніх державних службовців є відповідна заява пенсіонера, яка б відповідала п. 15 Порядку. Згідно п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ. ЗУ «Про державну службу», в редакції, що діяла на дату звернення до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1, пенсія державним службовцям призначалася за нормами ст. 37 цього Закону. При цьому позивачем не враховано, що норма статті 37-1 ЗУ «Про державну службу», яка передбачала право особи на перерахунок пенсії державним службовцям на дату звернення до суду з відповідним адміністративним позовом, втратила чинність. Тобто, право на перерахунок пенсії держслужбовця у зв'язку зі збільшенням посадового окладу позивачу не визначалося на підставі Закону України в редакції вищезазначеного закону, що діяла на момент призначення їй пенсії. Крім того, враховуючи те, що Закон України «Про державну службу» № 889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно із Закону України № 3723, постановою № 1013 скасовано п. 4 постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865, підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений ст. 37-1 Закону України № 3723, відсутні. На підставі Постанови Пенсійного фонду № 15-2 від 04.07.2016 року виключено форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцем.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх, посилаючись на доведеність позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ізмаїльському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області та отримує пенсію за віком з 10.03.2010 року, розраховану відповідно до Закону України «Про державну службу». Загальний стаж роботи складає 37 роки 10 місяців 23 дня, у тому числі 19 років 6 місяців 27 днів - стаж на державній службі. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 89 %.

07.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду з заявою про надання довідки про розмір заробітної плати та здійснення на підставі цієї довідки перерахунку раніше призначеної пенсії.

Листом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 112/Ч-01 від 08.12.2016 року, позивачу було повідомлено про те, що згідно із п. 5 прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії», якими вилучено п. 4 постанови щодо порядку обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та внесено зміни до п. 5 постанови в частині надання довідок про заробітну плату. Починаючи з 01.06.2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом, не перераховуються. Підстави для видачі довідки про заробітну плату по відповідних посадах державних службовців відсутні.

Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача, позивач звернувся до суду.

Однак суд не погоджується з правовою позицією позивача з огляду наступного.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Згідно пункту 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон).

Відтак, починаючи з 01.06.2015 року, органи Пенсійного фонду України пенсії відповідно до цього Закону не призначають і не перераховують.

Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною до 01 січня 2015 року передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу (липень 2010 року) було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним до 01 січня 2015 року було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" і викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Вказаний Закон № 76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (07 грудня 2016 року) внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Дані положення статті 37-1 Закону України «Про державну службу» повністю кореспондується з висновками викладеними Конституційним судом у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, в якому Конституційний Суд України прийшов до висновку про конституційність передачі Верховною Радою України Кабінету Міністрів України права визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" .

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, на яку посилається позивач, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинним законодавством України (Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII) скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.

Слід також звернути увагу на те, що порядок та умови визначення розміру заробітної плати для перерахунку пенсій державним службовцям визначались постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Згідно п. 4 Постанови № 865 було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Відповідно до п. 5 Постанови № 865 перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Проте, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», до Постанови № 865 внесено зміни, а саме виключено пункт 4, та пункт 5, та викладено в новій редакції.

У зв'язку з внесеними змінами, на час звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії від 07.12.2016 року, Постанова № 865 не містила положень про порядок перерахунку пенсії державного службовця.

У Прикінцевих положеннях Закону № 76 зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити, зокрема, прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Таким чином з 01.01.2015 року законодавець не пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону № 3723, зі зростанням заробітної плати працюючих державних службовців.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, питання перерахунку пенсії управління зобов'язане вирішувати на підставі правових норм, що діють на чає звернення пенсіонера.

Разом з тим, право на перерахунок пенсії у позивача могло виникнути лише після звернення з відповідною заявою до пенсійного органу, а таке звернення відбулось після зміни Постанови № 865, що призвело до певних правових наслідків.

Після виключення норм про перерахунок пенсії з тексту Постанови № 865, право на перерахунок раніше призначених пенсій припинилось.

Всупереч ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України не визначено порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

На даний момент, правові підстави, для вчинення дій з перерахунку такої пенсії відсутні.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року (справа № 735/888/16-а, головуючий Стародуб О.П., реєстраційний № 63132704), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016 року (справа № 359/5228/16-а, головуючий Донець О.Є., реєстраційний № 63433061), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016 року (справа № 484/1671/16-а, головуючий Черпак Ю.К., реєстраційний № 62020124), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.12.2016 року (справа № 697/1845/16-а, головуючий Швед Е.Ю., реєстраційний № 63808824)

Щодо вимоги позивача про надання довідки про розмір заробітної плати та її складові станом на 01.12.2016 року, суд зазначає наступне.

Згідно постанови КМУ від 9 грудня 2015 року № 1013 виключено пункт 4 постанови КМУ від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» щодо визначення умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», яким, зокрема, визначалось право пенсіонерів на перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки про розмір заробітної плати.

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України застосовуються з 01.12.2015 року.

Також, слід зазначити, що відповідно до змін, внесених згідно з Постановою Пенсійного фонду України № 15-2 від 04.07.2016 про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію виключено.

Таким чином, відсутні законні підстави для видачі такої довідки.

При цьому, суд зазначає, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Водночас, в даному випадку Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" скасовано таке право (на перерахунок вже призначених пенсій державних службовців).

Право на перерахунок розміру пенсії, зокрема, і у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою державного службовця, на час звернення позивача із відповідною заявою до управління Пенсійного фонду, законодавством не було визначено, оскільки на той час таке скасовано Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України".

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У п.2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що Закон №76-VIII (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає до виконання, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався, беручи до уваги позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року та рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій з посиланням на положення ст.22 Конституції України, є помилковим.

Таким чином, у спірних правовідносинах пенсійний орган здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України, так як у останнього відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням того, що Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" скасовано норми, відповідно до яких позивач просить здійснити перерахунок.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Законі України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).

Таким чином, підсумовуючи усе вищезазначене, суд дійшов висновку, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, а також обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, то відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову у здійснені такого перерахунку

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Керуючись ст.11, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дій відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2017р.

Суддя: А.С.Адамов

Попередній документ
64328908
Наступний документ
64328912
Інформація про рішення:
№ рішення: 64328911
№ справи: 500/6569/16-а
Дата рішення: 24.01.2017
Дата публікації: 31.01.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: