Суддя доповідач: Епель О.В. У Х В А Л А
27 січня 2017 року Справа № 826/26872/15
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку від 06.01.2015 р. № 138/9/26-58-17-03-14.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір.
Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
У Законі України «Про Державний бюджет на 2015 рік» станом на 01.01.2016 р. було встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1218,00 грн.
Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 487,20 грн., а розмір судового збору за подання апеляційної скарги: 487,20х110% = 535,90 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було та не надано суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього пільг зі сплати судового збору, у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на момент виникнення в нього права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі.
При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому апелянт посилається на ст. 88 КАС України, де передбачено право суду, зокрема звільнити сторону від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан.
Разом з тим, перевіривши доводи заявника вважаю, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічна правова норма закріплена у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами, а тому, для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, а обставиною для відстрочення/розстрочення сплати судового збору - те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та на момент звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір.
Тож, для застосування судом положень статті 88 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Однак, апелянтом не було надано належним і допустимих у розумінні ст. 70 КАС України доказів, які б підтверджували його важкий майновий стан та неспроможність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, наприклад виписок по рахункам, кошторису й тощо, а отже, в даному випадку відсутні жодні правові підстави для застосування судом норм ст. 88 КАС України, тож, у задоволенні вказаного вище клопотання слід відмовити.
При цьому, додані апелянтом до апеляційної скарги копії витягу та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та рішення про внесення його до реєстру неприбуткових установ і організацій не підтверджують обставини, на які він посилається, як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без руху і апелянту слід надати строк для усунення недоліків її апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 535 ( п'ятсот тридцять п'ять ) грн. 90 ( дев'яносто ) коп. за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача - Г УДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 826/26872/15 або докази, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, розстрочення/відстрочення його сплати чи зменшення розміру.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.В. Епель