Справа №22-а-299/1119.01.2011
Справа № 22а-299/11 Категорія 70
Головуючий у 1-й інстанції Бібік М.В.
Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1
Постанова
Іменем України
19 січня 2011 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенко О.І., суддів: Шолох З.Л., Кутової Т.З. при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляційною скаргою
управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області
на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 25 червня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області (далі - УПФ) про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії,
У травня 2010 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до УПФ, в якому, посилаючись на протиправне рішення щодо не нарахування їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 2007 р. по 2010 р. та просила зобов'язати УПФ здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 25 червня 2010 р. позов задоволено частково: визнано зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог Закону від 18 листопада 2004 р. та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008р. по 31 травня 2010 р.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі Закону України від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційні скарги на рішення місцевих судів по справам щодо соціальних виплат, розглянутих в порядку цивільного судочинства, розглядаються апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши судцю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна" скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. „Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня
2006 р. "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 р. дію ст. о Закону від 18 листопада 2004 р. з урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих , к актів України» текст ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в іншій редакції, яка зазначає виплату цього підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткрвого мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" будь-яких обмежень дій ст.6 Закону від 18 листопада 2004 року не передбачено.
Окрім цього слід зазначити, що статтею 71 Закону Україні «Про державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 70 Закону України «Про державний бюджет ^ України на 2010 рік», Кабінету Міністрів надано право в 2009 р. та 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат; вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. і 2010 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 09 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх рішень із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, рішення суду про покладення обов'язку на УПФ щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії з обмеженням нарахування та виплати по 31 . грудня 2008 р. є помилковим, оскільки Законом від 18 листопада 2004 року, не передбачено обмеження строку підвищення пенсії.
Враховуючи викладене, відповідно до України рішення суду підлягає зміні з викладенням резолютивної частини в іншій редакції.
:руючись ст.ст. 201, 207 КАС України, колегія судців
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонцу України в Новобузькому районі нсолаївській області задовольнити частково.
Рішення Новобузького районного сулу Миколаївської області віл 25 червня 2010 мінити, виклавши його резолютивну частину в такій рецакції:
Зобов'язати управління Пенсійного фонцу України в Новобузькому районі жолаївської області зційснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 09 пня по 31 груцня 2007 року та з 22 травня 2008 року з піцвищенням на 30% мінімальної кії за розміром, встановленим ч. 1 ст. 28 Закону України віл 09 липня 2003 року «Про альнообов'язкове цержавне пенсійне страхування» та провести віцповіцні виплати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, е протягом цваццяти цнів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до щого адміністративного суду України.
Головуючий: