Справа: № 825/1624/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
25 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
ПАТ Линовицький цукрокомбінат «Красний» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0001851400 та № 0001841400 від 26.05.2016 року - в повному обсязі, та № 0001861400 від 26.05.2016 року - частково (на загальну суму 507 085, 75 грн.).
Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 21 жовтня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» є діяльність за кодом 10.81 - виробництво цукру.
Судом встановлено, що працівниками податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.
Перевірку проведено в період з 22.03.2016 року по 18.04.2016 року з відома голови правління та в присутності головного бухгалтера.
За результатами перевірки складено акт № 180/14/00372629 від 25.04.2016 року.
На підставі акту перевірки № 180/14/00372629 від 25.04.2016 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.05.2016 року (із розрахунками штрафних санкцій):
№ 0001851400, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 150 276 грн.;
№ 0001861400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 512 439 грн. (341 626 грн. - за основним платежем та 170 813 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);
№ 0001841400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 700 510 грн. (560 408 грн. - за основним платежем та 140 102 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Судом встановлено, що у приватній власності ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» перебуває нежитлова будівля за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Линовиця, вул. Заводська, 20-а, загальною площею 616,3 м2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.06.2007 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2013 року, індексний номер 3546781.
Вказаний об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, якою ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» користується відповідно до укладеного з Линовицькою сільською радою (орендодавець) договору оренди землі від 17.09.2008 року з додатками. Відповідно до умов договору, загальна площа орендованої земельної ділянки становить 19,5479 га. Строк дії договору - 10 (десять) років.
Встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з: ТОВ «Олмтранс», ТОВ «Антарес-ЮА», ТОВ «ПДЗ «Мікон», ТОВ «НВО «Редуктор-комплект», ПП «ПК Модуль», ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «Олмтранс», суд звертає увагу на наступне:
16.04.2013 року між ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» (покупець) та ТОВ «Олмтранс» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 1604/ИФ, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств.
Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця вапняк флюсовий виробництва ВАТ «Комсомольское рудоуправление», відповідно до ТУ У 14.1-00191827-001-2003 фр., 60-120 мм, вапняк флюсовий виробництва ВАТ «Докучаевский флюсо-доломитный» комбінат фракции 50-130 мм, відповідно до специфікації. Кількість, ціна одиниці і вартість товару визначаються сторонами відповідно до специфікацій, рахунків і видаткових накладних (п. 1 Договору).
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Олмтранс» протягом квітня-травня 2014 року, вересня 2014 року здійснило поставки вапняку флюсового, а ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» прийняв товар, що підтверджується:
- видатковими накладними № РН-0000008 від 18.04.2014, № РН-0000007 від 18.04.2014, № РН-0000006 від 18.04.2014, № РН-0000004 від 14.04.2014, № РН-0000003 від 14.04.2014, № РН-0000012 від 20.04.2014, № РН-0000010 від 20.04.2014, № РН-0000013 від 21.04.2014, № РН-0000021 від 28.04.2014, № РН-0000022 від 24.04.2014, № РН-0000020 від 28.04.2014, № РН-0000035 від 16.05.2014, № РН-0000039 від 17.05.2014, № РН-0000038 від 18.05.2014, № РН-0000029 від 08.05.2014, № РН-0000030 від 10.05.2014, № РН-0000032 від 12.05.2014, № РН-0000031 від 12.05.2014, № РН-0000041 від 08.05.2014, № РН-0000027 від 07.05.2014, № РН-0000034 від 16.05.2014, № РН-0000028 від 07.05.2014, № РН-0000057 від 21.06.2014, № РН-0000036 від 18.05.2014, № РН-0000009 від 20.04.2014, № РН-0000065 від 28.06.2014, № РН-0000059 від 23.06.2014, № РН-0000064 від 27.06.2014, № РН-0000066 від 29.06.2014, № РН-0000061 від 24.06.2014, № РН-0000037 від 18.05.2014, № РН-0000062 від 26.06.2014, № РН-0000080 від 07.09.2014 та № РН-0000081 від 09.09.2014;
- залізничними накладними від 18.04.2014 (68,800 т), від 18.04.2014 (203,300 т), 18.04.2014 (339,0 т); від 14.04.2014 (478,200 т); від 14.04.2014 (270,900 т), від 20.04.2014 (201,200 т); від 20.04.2014 (137,200 т); від 21.04.2014 (69,200 т); від 28.04.2014 (135,200 т); від 24.04.2014 (134,500 т), від 24.04.2014 (203,300 т); від 28.04.2014 (203,400 т); від 16.05.2014 (204,600 т); від 17.05.2014 (334,500 т), від 17.05.2014 (133,100 т); від 08.05.2014 (136,300 т); від 10.05.2014 (133.600 т); від 12.05.2014 р. (135,500 т); від 12.05.2014 (200,600 т); від 08.05.2014 (205,800 т); від 07.05.2014 (133,200 т); від 16.05.2014 (203,700 т); від 07.05.2014 (339,700 т); від 21.06.2014 (68,000 т та 263,600 т); від 17.05.2014 (66,400 т); від 20.04.2014 (137,600 т); від 28.04.2014 (200,500 т); від 23.06.2014 (274,300 т); від 23.06.2014 (66,700 т); від 23.06.2014 (68,000 т), від 23.06.2014 (133.200 т); від 27.06.2014 (65,800 т), від 27.06.2014 (66,800 т); від 29.06.2014 (133,200 т); від 29.06.2014 (66,200 т); від 24.06.2014 (68,500 т); від 24.06.2014 (68,300 т); від 24.06.2014 (67,700 т); від 24.06.2014 (67.900 г); від 19.05.2014 (68,000 т); від 23.06.2014 (68,300 т); від 25.06.2014 (68,100 т); від 25.06.2014 (202,700 т); від 07.09.2014 (68,800 т); від 07.09.2014 (134,900 т); від 09.09.2014 (133,300 т) та від 09.09.2014 (135,200 т) (а.с. 68, 69, 71, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 120, 122, 124, 126, 128-131, 133, 134, 136, 137, 139-142, 144, 146-148 Т.1).
На суму податкових зобов'язань ТОВ «Олмтранс» виписано позивачу податкові накладні.
Отриманий вапняк позивачем був оплачений в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до картки рахунку 202 за 2014 рік ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» у 2014 році отриманий від ТОВ «Олтранс» вапняк оприбуткував на склад відкритих вантажів, що знаходиться на орендованій товариством земельній ділянці. Зберігання ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» вапнякового каменю на складі відкритого зберігання підтверджується фотокопією складу (а.с. 121 Т.2).
Вапняк, придбаний у вказаного вище контрагента був використаний у господарській діяльності позивача. Так, його було очищено для використання у газовій печі, комісійно пересіяно, у зв'язку із чим утворився відсів від вапнякового каменю та вапняковий камінь, що був використаний для виготовлення вапна, який в свою чергу застосовується для виробництва цукру. Вказане підтверджується вимогами на отримання вапнякового каменю та актами відсіву.
Крім того, позивачем надано «Декадный производственно-технический отчет по сахаро-песочному производству за период с 22.09.2014 по 04.12.2014» та «Окончательный производственно-технический отчет по сахаро-песочному производству за 2014 год» форми № 7-П, в якому детально відображена кількість вапняку флюсового, яка була використана в процесі виробництва цукру-піску. Зокрема, в Розділі X «Расход вспомогательных материалов» вказаного звіту зазначено, що в цілому було використано 7710 т вапняка, що становить 4,27 т на 100 цнт буряка.
Необхідність застосування позивачем саме вищевказаного вапняку для виробництва цукру підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з підручника «Технологія і технохімконтроль цукрового виробництва», 1981 (а.с. 42-47 Т.3).
Окремо суд звертає увагу на те, що про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договору. Так, ТОВ «Олмтранс» у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «Антарес-ЮА», судом встановлено наступне.
01.04.2014 року між ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» (покупець) та ТОВ «Антарес-ЮА» (постачальник) було укладено договір поставки № 7 та додаткова угода до нього № 1 від 23.06.2014 року, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств (а.с 149-151 Т.1).
Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію. Постачальник постачає вугілля марки АК (50-100) в кількості 460,0 т (п. 1 Договору (відповідно до змін, внесених додатковою угодою).
Постачальник здійснює поставку вугілля залізничним транспортом у відкритих напіввагонах відповідно до відвантажувальних реквізитів, вказаних покупцем в даному договорі або додатковій угоді, листі, на умовах поставки FCA, залізнична станція грузовідправника (п. 3.1 Договору).
Ціна 1 т вугілля марки АК складає 1 380 грн. (в т.ч. ПДВ) (п. 5.1 Договору (відповідно до змін, внесених додатковою угодою). Розрахунок за поставлений товар відбувається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 5 днів з моменту отримання вугільної продукції (п. 5.4 Договору).
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Антарес-ЮА» протягом квітня та червня 2014 року здійснило поставки вугільної продукції, а ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» прийняв товар, що підтверджується:
- видатними накладними № 00-36 від 05.04.2014; № 00-38 від 06.04.2014 та № 00-93 від 28.06.2014;
- залізничними накладними від 05.04.2014 (344,220 т); від 06.04.2014 (137,180 т); від 06.04.2014 (132,420 т); від 28.06.2014 (67,620 т) та від 28.06.2014 (68,060 т).
На суму податкових зобов'язань ТОВ «Антарес-ЮА» виписано позивачу податкові накладні.
Отриманий вапняк позивачем був оплачений в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до картки рахунку 203 за 2014 рік ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» у 2014 році отримане від ТОВ «Антарес-ЮА» вугілля оприбуткував на склад відкритих вантажів, що знаходиться на орендованій товариством земельній ділянці. Зберігання ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» вугілля на складі відкритого зберігання підтверджується фотокопією складу.
Вугілля, придбане у вказаного вище контрагента, було використане у господарській діяльності позивача. Так, його було очищено для використання у газовій печі, комісійно пересіяно на фракції, у зв'язку із чим утворився відсів від вугілля та крупна фракція вугілля, що була використана у виробництві цукру. Вказане підтверджується вимогами на отримання вугілля та актами відсіву (а.с. 169-173, 174-178 Т.2).
Крім того, позивачем надано «Окончательный производственно-технический отчет по сахаро-песочному производству за 2014 год» форми № 7-П, в Розділі XІІ якого «Теплотехнические показатели работы завода. Общий расход действительного и условного топлива по котельной и газовой» зазначено, що в цілому було використано 630,0 т вугілля.
Суд звертає увагу на те, що про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договору.
Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «ДПЗ «Мікон», то колегія суддів звертає увагу на наступне.
У перевіряємий період між ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» та ТОВ «ДПЗ «Мікон» було досягнуто домовленості щодо поставки запчастин, на виконання яких контрагентом було поставлено, а позивачем прийнято запчастини (підшипники).
Так, виконання зобов'язань між сторонами підтверджується наданими суду видатковими накладними: № 354ПФ від 28.10.2014, № 368ГІФ від 11.11.2014, № 273ПФ від 04.09.2014, № 26ШФ від 28.08.2014, № 244ПФ від 11.08.2014, № 242ПФ від 07.08.2014, № 223ПФ від 21.07.2014, № 181ПФ від 20.06.2014, № 187ГІФ від 26.06.2014, № 178ПФ від 18.06.2014, № 177ПФ від 18.06.2014, № 317ПФ від 07.10.2014.
На суму податкових зобов'язань ТОВ «ДПЗ «Мікон» виписано позивачу податкові накладні.
Оскільки позивач має транспортні засоби, вказаний товар доставлявся ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 28.10.2014, від 11.11.2014, від 04.09.2014, від 28.08.2014, від 11.08.2014, від 07.08.2014, від 21.07.2014, від 20.06.2014, від 26.06.2014, від 18.06.2014, від 18.06.2014 та від 07.10.2014.
Отриманий товар (підшипники) позивач оплатив в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Як убачається із наявної в матеріалах справи картки рахунку 631 за 2014 рік ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» у 2014 році отримані від ТОВ «ДПЗ «Мікон» підшипники були оприбутковані на матеріальний склад (а.с. 227-236 Т.2). Надалі, підшипники були списані на відділ головного механіка і електроцех на підставі вимог-накладних та використані товариством для власної господарської діяльності (ремонт електрообладнання, навантажувача буряку та автотехніки).
Суд звертає увагу на те, що про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договору. Так, ТОВ «ДПЗ «Мікон» у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.
Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «НВО «Редуктор-комплект», судом встановлено наступне.
04.07.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «НВО «Редуктор-комплект» (постачальник) було укладено договір № 07/03-14, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с. 187-188 Т.1).
Відповідно до умов договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти його і оплатити на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість товару, який поставляється, вказується в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1, 1.2 Договору).
Ціна товару, який поставляється, і загальна сума договору вказуються в додатках до даного договору (п. 3.1 Договору).
ТОВ «НВО «Редуктор-комплект» здійснило поставки товару, а ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» прийняв його, що підтверджується видатковими накладними від 01.08.2014 № 0108/1 та від 30.07.2014 № 3007/1.
На суму податкових зобов'язань контрагентом було виписано позивачу податкові накладні.
Згідно із наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, поставка придбаного товару здійснювалася позивачем власним транспортом.
Отриманий товар ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» був оплачений в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до картки рахунку 631 за 2014 рік ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» у 2014 році отримані від ТОВ «НВО «Редуктор-комплект» редуктори 1Ц2У-200, 1Ц2У-100, 1Ц2У-160 були оприбутковані на матеріальний склад позивача. Надалі, редуктори були списані на відділ головного механіка на підставі вимог-накладних та використані товариством для власної господарської діяльності (ремонт обладнання котельні заводу).
Суд звертає увагу на те, що про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договору. Так, ТОВ «НВО «Редуктор-комплект» у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.
Щодо взаємовідносин позивача у перевіряємий період з ПП «ПК «Модуль» встановлено, що між ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» та ПП «ПК «Модуль» було досягнуто домовленості щодо поставки запчастин.
Виконання зобов'язань між сторонами підтверджується наданими суду видатковими накладними від 24.06.2014 № 14, від 27.08.2014 № 27814, від 24.09.2014 № 24914, від 09.07.2014 № 09714.
На суму податкових зобов'язань ПП «ПК «Модуль» було виписано позивачу податкові накладні.
Згідно із наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, поставка придбаного товару здійснювалась позивачем власним транспортом.
Отриманий товар ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» був оплачений в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Як вбачається з картки рахунку 631 за 2014 рік ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» у 2014 році отримані від ПП «ПК «Модуль» вентелі та задвижки було оприбутковано на матеріальний склад позивача (а.с. 204-205 Т.2). Надалі, вказані вище запчастини були списані на відділ головного механіка на підставі вимог-накладних та використані товариством для власної господарської діяльності (використання у котельному обладнанні та ремонт системи тепловодопостачання заводу) (а.с. 206-225 Т.2).
Суд звертає увагу на те, що про належну правосуб'єктність контрагента позивач пересвідчився при укладенні договору. Так, ТОВ «НВО «Редуктор-комплект» у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 109-111 Т.2). Установчі документи контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.
Також, у перевіряємий період ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2
Так, між позивачем (замовник) та вказаними контрагентами (виконавці) 03.01.2014 року було укладено договори на виконання робіт № 04-01/14 та № 01-01/14, підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін.
Відповідно до умов договорів виконавці зобов'язуються за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату консультування з питань комерційної діяльності й керування, консультування з питань дослідження кон'юнктури ринку непродовольчих та продовольчих товарів, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги (п. 1.1 Договорів).
Вартість послуг згідно дійсних договорів за консультаційні послуги складає 105 000 грн. та 75 000 грн., відповідно, кожного кварталу. ПДВ не нараховується (п. 3.1 Договорів).
Здавання послуг виконавцями та приймання їх результатів замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг який, підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг в кінці кожного кварталу (п. 3.2 Договорів).
На виконання умов вищевказаних договорів ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 надано, а позивачем прийнято відповідні послуги, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт:
Отримані послуги ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» були оплачені в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 7-31 Т.3).
Господарська операція з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується картками рахунку 631 за 2014 рік.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, судом встановлено наявність документів, які підтверджують проведення позивачем господарських операцій з його контрагентами, а саме: податкові та видаткові накладні, платіжні доручення. Судом не встановлено недоліків форми та змісту вказаних первинних бухгалтерських документів, що свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Тобто, вище перелічені документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредит.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наявність податкових накладних було встановлено і під час проведення перевірки і під час судового засідання. Крім того, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» мали повноваження на видачу податкових накладних, оскільки у відповідності до вимог законодавства були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Надані ними податкові накладні внесені до Єдиного реєстру податкових накладних. Тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Одночасно, судом встановлено, що операції з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 не були включені ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» до складу задекларованих витрат за 2014 рік.
Таким чином, оскільки витрати на маркетингові послуги, які надавалися позивачу ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, не були ним включені до витрат звітного періоду, то і доходи товариства не були зменшені на суму вказаних витрат. Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач неправомірно збільшив позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства у 2014 звітному році.
Також, ГУ ДФС у Чернігівській області зробило висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Олмтранс», ТОВ «Антарес-ЮА», ТОВ «ПДЗ «Мікон», ТОВ «НВО «Редуктор-комплект», ПП «ПК Модуль»), в тому числі, на підставі висновків, викладених в актах перевірок ДПІ у Кіровському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.10.2014 № 2942/2204/38361526 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «НВО «Редуктор-комплект» щодо дотримання вимог податкового законодавства податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «АЙТ КОМ», ТОВ «Сервіс-Торгпоставка» за період липень 2014 року», та ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 12.12.2004 № 5845/20-30-22-03/32237632 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПК Модуль» по взаємовідносинам з іншими платниками податків та зборів за серпень 2014 року».
Крім того, відповідачем використано інформацію, отриману із службової записки від 25.04.2016 № 664/25-01-21-03, в якій зазначено, що: ТОВ «Олмтранс» знаходиться на обліку у ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька, має стан - 0, вид діяльності - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; ТОВ «Антарес ЮА» має стан - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом, керівник підприємства являється службовою особою ще на 9-ти підприємствах, кількість працюючих - 9 осіб. Згідно із даними ЄРПН встановлено постачання вугілля на суму 1635,6 тис. грн. ПДВ 272,6 тис. грн. За результатами оперативного відпрацювання встановлено, що вказаний суб'єкт формував собі податковий кредит від постачальників, що мають ознаки сумнівності. Також, СВ ЛВ на ст. Красноармійськ УМВС України на Донецькій залізниці проводиться досудове розслідування № 12015051050000036, розпочате за фактом фінансування тероризму за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального України щодо ТОВ «Антарес ЮА».
Проте, суд першої інстанції правильно зазначив, що вказана податкова інформація, не є підставою для того щоб вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовує реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Крім того, судом встановлено наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, рух активів та зміну стану зобов'язань суб'єкта господарювання.
Також суд вважає не обґрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що господарські операції з постачання вапняку флюсового є нетиповими для основного виду діяльності ТОВ «Олмтранс», оскільки чинним законодавством України не заборонено здійснення інших видів діяльності, окрім основного, якщо це не суперечить вимогам законодавчих актів.
Щодо посилань представників ГУ ДФС у Чернігівській області на ту обставину, що у відношенні ТОВ «Антарес-ЮА» відкрито кримінальне провадження за фактом фінансування тероризму, то суд звертає увагу на наступне.
Як убачається з службової записки від 25.04.2016 № 664/25-01-21-03, досудовим слідством встановлено, що посадові особи ТОВ «Антарес-ЮА» діяли з метою фінансування тероризму в грудні 2014 року - січні 2015 року. Однак, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач здійснював придбання вугільної продукції у вказаного товариства протягом квітня-червня 2014 року, а тому вищевказані обставини не можуть бути підставою для висновків про неправомірність формування ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» податкового кредиту з вказаним контрагентом.
Також, відповідач в акті перевірки посилається на нереальність здійснення операції між позивачем та ТОВ «Редуктор-Комплект» згідно видаткової накладної № 2807/1 від 28.07.2014 на суму 4 800 грн., проте, як встановлено судом, видаткова накладна з таким номером та датою і на таку суму ТОВ «Редуктор-Комплект» не виписувалася, вона відсутня і в ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний». Зазначене вище підтверджується наявною в матеріалах справи «Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (а.с. 234 Т.1).
Таким чином, беручи до уваги всі встановлені дійсні обставини справи та аргументи й доводи сторін, суд приходить до висновку, що операції між ТОВ «Олмтранс», ТОВ «Антарес-ЮА», ТОВ «ПДЗ «Мікон», ТОВ «НВО «Редуктор-комплект», ПП «ПК Модуль» щодо поставки товару мали реальний характер, були задокументовані повно та належним чином.
Також, судом встановлено що в складі донарахованих ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» зобов'язань з податку на додану вартість, визначених ГУ ДФС у Чернігівській області в податковому повідомленні-рішенні від 26.05.2016 № 0001861400, є операції з контрагентами по взаємовідносинах із якими позивач під час перевірки не надав податкові та видаткові накладні, що підтверджується відповідним розрахунком відповідача.
Враховуючи наведене, ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» підтвердило первинними документами формування податкового кредиту на суму 506 434, 50 грн., згідно даних розрахунку донарахувань, зроблених ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі яких сформовано податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 № 0001861400 (а.с. 40 Т.3).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновкоами суду першої інстанції про те, що ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 26.05.2016 № 0001851400 та № 0001841400, є протиправними та підлягають скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 № 0001861400 - підлягає скасуванню на суму 506 434, 50 грн., а не на 512 439 грн., як зазначено в цьому податковому повідомленні - рішенні. Тобто, позовні вимоги ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний» підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновко суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2017 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Файдюк В.В.